ЛДУ БЖД.08563. ЕППА.РПЗ	Лист
Змін.	Лист	№ док.	Підп	Дата

Вступ

В даний час наша країна переживає складний і відповідальний період. Економічна криза, яка досягла кордонів України внесла сові корективи у розвиток економіки планування діяльності організацій та реалізацію будівельних проектів, що змінює свої напрямки і методи. В економіці, соціальній сфері, науці і техніці, в керуванні, в області освіти і культури – усюди здійснюються глибокі зміни. Це, звичайно ж, не могло не торкнутися і сфери діяльності державної служби цивільного захисту. Треба визнати, що нагромадилося чимало проблем і труднощів у забезпеченні пожежної безпеки. Протягом останніх десятків років у країні зросла кількість пожеж, що за собою спричинило і збільшення матеріального збитку, кількості загиблих людей. Щорічно в країні гине і травмується тисячі чоловік, знищуються цінності на мільйони гривень. Таким чином, пожежі стали загальнодержавною проблемою, а їх наслідки здобувають велике соціально-економічне значення.

Основні напрямки економічного і соціального розвитку нашої країни передбачають необхідність всесвітнього прискорення науково-технічного прогресу.

Безупинний розвиток пожежо- і вибухонебезпечних виробництв, хімічній, нафтовій, піротехнічній галузей промисловості, широке застосування у виробництві й побуті синтетичних матеріалів – усе це вимагає посиленої уваги з боку держави, суспільних охоронних органів з питань профілактики попередження пожеж і необхідних умов для їхнього успішного гасіння.

Задачі протипожежного захисту об'єктів сучасних галузей промисловості, науки і культури ускладнюються в зв'язку з концентрацією виробничих і енергетичних потужностей, збільшення місткості виробничих складів, застосуванням у будівництві полегшених конструкцій з металу і полімерних матеріалів з низькою межею вогнестійкості, підвісних конструкцій, устаткування приміщень зі складним плануванням – усе це супроводжує утрудненню гасіння пожежі й евакуації персоналу.

Досягнення в розвитку науки і техніки протипожежного водопостачання сприяли виникненню ряду питань у новий проективний напрямок теорії водопостачання і гідравліки, устаткування протипожежних водопроводів. Надалі потрібно звернути увагу на раціональне використання води і засобів пожежегасіння, удосконалити існуючі і розробити нові розрахункові методи і принципи побудови високоефективних систем протипожежного водопостачання, застосовувати нове високоефективне устаткування водопровідних споруджень, а також функціональної і технологічної моделі автоматизованих систем протипожежного водопостачання з теоретичним обґрунтуванням їхньої побудови.

На даний час забезпечення безпечного життя людини висувається на перший план, тому особливі вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки висуваються до об’єктів з масовим перебуванням людей, таких як готелі, бази відпочинку, санаторії, будинки культури, палаци, супермаркети тощо. Велике скупчення людей на одиницю площі вимагає від всіх організацій, які виконують роботи починаючи від проектування і закінчуючи експлуатацією об’єктів, а особливо на державний пожежний нагляд, як контролюючий орган, приділяти максимум уваги та знаходити шляхи найбільш ефективного та надійного захисту об’єктів з метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій, а уразі її виникнення недопущення людських жертв та зменшення матеріальних збитків.

Захист будинку культури с.Сарни Яворівського району Львівської області від пожеж – це державна задача, що вимагає комплексу технічних рішень і організаційних заходів щодо захисту об'єкта.

1. Характеристика театрально-видовищних комплексів.

Театрально-видовищні підприємства включають театри, палаци і будинки культури, клуби, кінотеатри і цирки. Вони мають театрально видовищний комплекс, що складається зі сцени, глядацького залу і прилягаючих до нього приміщень. Крім театрально-видовищного комплексу в клубах, палацах і будинках культури розміщаються бібліотеки, лекційні зали, виставки, приміщення для проведення занять у різних кружках, а в цирках – приміщення для дресированих тварин.

Глядацький зал об’єднується зі сценою портальним прорізом, площа якого може доходити до 200-300 м². У театрах до сцени примикають склад декорацій, артистичні вбиральні, майстерні по виготовленню декорацій і бутафорії й інші приміщення.

Пожежі в театрально-видовищних підприємствах найчастіше виникають на сцені, що складається зі сценічної коробки, планшета, трюму, робочих площадок і колосників. Сценічну коробку виконують з незгораємих матеріалів. Її висота досягає 25-35 м, а в деяких випадках і більше.

Трюм розташовується під планшетом сцени, у ньому знаходяться механізми поворотних кіл планшета сцени, пункт керування для освітлення глядацького залу і сцени. Трюм, як правило, має входи зі сцени або засценових приміщень і сходових кліток сценічної частини і вихід в оркестрову яму і на пункт керування освітленням.

Планшет сцени являє собою настил з дощок або брусів, під яким часто прокладають електричні мережі для підключення приладів освітлення сцени.

У верхній частині сцени розташовують колосники, що служать для підвіски декорацій. Вони являють собою настил із брусів у виді решетування, нижче якого розташоване 2-3 робочі площадки (галереї). Робочі галереї розташовують по периметрі задніх стін сценічної коробки. Їх виконують у виді стрічкових балконів з металевих чи залізобетонних несучих елементів з дерев'яним настилом. Вихід на галерею і колосники здійснюють зі сходових кліток, розташованих з боків сценічної коробки і самостійних виходів, що мають, назовні, а в окремих випадках – на зовнішніх пожежних сходах.

Покриття сцени – безгорищне, з наявністю в конструкції, елементів, що виконані з горючих матеріалів. Для видалення диму і зміни напряму руху продуктів згоряння під час пожежі в покритті сцени влаштовують димові люки, якими керують із планшета сцени і з приміщення пожежної посади театру.

Сцена і прилягаючі до неї приміщення характеризуються великою кількістю горючих матеріалів у виді конструкції планшета сцени, трюму, колосників, декорацій і бутафорії. Пальне завантаження в сценічному комплексі досягають до 200-350 кг/м².

Глядацький зал від фойє, гардеробів і інших приміщень відділений незгоряємими стінами і повинний мати достатнє число евакуаційних виходів. Перекриття над залами, як правило, улаштовується підвісним із важкогорючих чи згоряємих матеріалів по металевим фермах. У горищних приміщеннях над глядацьким залом розташовують збірники і шахти вентиляційних систем.

Підлоги в глядацьких залах влаштовують з ухилом до сцени, тому під підлогами утворяться значні порожнечі. Велику небезпеку представляють яруси балконів глядацького залу, що у будинках старої будівлі виконані зі згоряємих конструкцій з порожнечами. Пальне завантаження глядацького залу знаходиться в межах 30-50 кг/м².

У глядацький залах місткістю 1500 місць і більш, портальні прорізи зі сцени повинні захищатися протипожежними завісами.

У даному дипломному проекті розглянуті питання гасіння можливої пожежі в Палаці культури с.Сарни Яворівського р-ну Львівської обл. В ньому узагальнені основні дані для надання допомоги працівникам служби цивільного захисту в процесі здійснення ними оперативно-службових задач з питань гасіння в БК, а також питання пожежно-тактичної підготовки підрозділів і начальницького складу.

Першорядними оперативно-тактичними заходами, що сприяють успішному гасінню пожеж у культурно-видовищних установах є:

-всебічний аналіз факторів, що сприяють і перешкоджають розвитку, а також гасінню реальної чи можливої пожежі;

-правильне визначення вирішального напрямку бойових дій на пожежі, своєчасне зосередження сил і засобів і введення їх у дію на головних напрямках, уміле використання тактичних можливостей пожежної техніки, підрозділів і керування ними;

-висока тактична виучка, постійна бойова готовність, активність і рішучість особового складу оперативно-рятувальних підрозділів.

Ці знання й уміння необхідні також при дослідженні пожеж в установах з масовим перебуванням людей, розробки тактичних задумів проведення занять, навчань, проектуванні стаціонарних систем пожежегасінь, визначення автоматичних номерів виїзду підрозділів на пожежі, складанні оперативних документів (наприклад, планів можливих пожеж на об'єктах) і ін.