- •Методичні вказівки
- •1 Організація дипломного проектування для бакалаврів напряму «комп’ютерна інженерія»
- •1.1 Мета і завдання дипломної роботи
- •1.2 Тематика дипломних робіт напряму «Комп’ютерна інженерія»
- •1.4 Завдання на дипломну роботу
- •1.5 Графік виконання дипломної роботи бакалаврами напряму «Комп’ютерна інженерія»
- •2 Структура дипломнОї роботи бакалаврів напряму «комп’ютерна інженерія»
- •3 Правила оформлення дипломної роботи
- •7 Напрямки дипломних робіт
- •5.1 Проектування комп’ютерних мережевих інфраструктур (комп'ютерних мереж) установ
- •1.1. Аналіз технічного завдання
- •1.2. Технічне обгрунтування
- •1.3. Проектування кабельної системи мережевої інфраструктури
- •1.3.1. Вибір та обґрунтування компонент кабельної системи (пасивного мережевого обладнання)
- •1.3.2. Особливості встановлення компонент пасивного обладнання км
- •1.4. Проектування інфраструктури активного мережевого обладнання і серверів
- •1.4.1. Вибір та обґрунтування активного мережевого обладнання
- •1.4.2. Особливості налаштування активного мережевого обладнання
- •1.4.8. Особливості супроводу і обслуговування розробленої мережевої інфраструктури
- •1.5. Аспекти захисту інформації у розробленій мережевій інфраструктурі
- •1.4.3 Проектування алгоритмів роботи запитів скбд
- •1.5. Тестування програмного продукту
- •1.5.1 Тестування програмного забезпечення та його компонент
- •5.3 Розробка апаратного забезпечення комп'ютерних мережеорієнтованих систем
- •1.1 Аналіз технічного завдання
- •1.2 Розрахунок і конструювання пристрою
- •1.2.3 Розробка і опис роботи принципової схеми
- •1.3 Розробка програмного забезпечення
- •1.4.1 Розробка методики перевірки функціонування електронного пристрою
- •1.4.2 Розробка інструкції з експлуатації електронного пристрою
- •5.4 Дослідження (аналіз, аудит) роботи мережеорієнтованих комп'ютерних систем та їх компонент (протоколів, апаратних засобів), з метою оптимізації та покращення їх роботи.
- •1.1 Аналіз технічного завдання
- •Додатки
- •1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- •3.1.2 Вимоги до способів і засобів зв'язку для інформаційного обміну між компонентами системи
- •3.1.3 Вимоги до характеристик взаємозв'язків створюваної системи з суміжними системами
- •3.1.4 Вимоги до режимів функціонування системи
- •3.1.5 Вимоги по діагностуванню системи
- •3.1.6 Перспективи розвитку, модернізації системи
- •3.1.7 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу системи
- •3.1.8 Показники призначення
- •3.1.9 Вимоги до надійності
- •3.1.10 Вимоги до безпеки
- •3.1.11 Вимоги до ергономіки і технічної естетики
- •3.1.12 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи
- •3.1.13 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу
- •6. Порядок контролю і приймання
- •7. Вимоги до документації
- •8. Додаткові умови
- •1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- •3.1.7 Вимоги до надійності
- •4. Техніко-економічні показники
- •5. Стадії і етапи проектування
- •6. Порядок контролю і прийому
- •7. Вимоги до документації
- •8. Додаткові умови
- •1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- •2. Призначення та мета системи
- •2.1 Призначення системи
- •2.2 Мета проектування системи
- •2.3 Характеристика об’єкту проектування
- •3. Вимоги до системи
- •3.1 Вимоги до системи в цілому
- •3.1.11 Вимоги до ергономіки і технічної естетики
- •3.1.12 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи
- •6. Порядок контролю і приймання
- •7. Вимоги до документації
- •8. Додаткові умови
- •1.7 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- •3 Вимоги до системи
- •3.1 Вимоги до системи в цілому
- •3.1.1 Вимоги до структури та функціонування системи
- •3.1.2 Вимоги до способів та засобів зв’язку між компонентами системи
- •3.1.3 Вимоги до режимів функціонування системи
- •3.1.4 Вимоги по діагностуванню системи
- •3.1.5 Перспективи розвитку, модернізації системи
- •3.1.6 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу системи
- •3.1.7 Вимоги до надійності
- •3.1.8 Вимоги до безпеки
- •3.1.9 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування і зберігання компонентів системи
- •3.1.10 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу
- •3.1.11 Вимоги по збереженню інформації при аваріях
- •3.2 Вимоги до функцій (завдань), що виконуються системою
- •3.3 Вимоги до програмного забезпечення системи
- •3.4 Вимоги до технічного забезпечення
- •4 Техніко-економічні показники
- •5 Стадії і етапи проектування
- •6 Порядок контролю і прийому
- •7 Вимоги до документації
- •8 Додаткові умови
1.3.1. Вибір та обґрунтування компонент кабельної системи (пасивного мережевого обладнання)
У даному розділі здійснюють детальне обґрунтування пасивного мережевого обладнання, яке було вибрано на основі проведеного аналізу плану приміщення. Визначають кількість окремих компонентів, з яких здійснюється формування кабельних шляхів горизонтальних і магістральних підсистем. До пасивного обладнання відносять: настінні і напольні шафи, кабелі, розетки, конектори і кросове обладнання.
1.3.2. Особливості встановлення компонент пасивного обладнання км
У даному розділі вказуються особливості встановлення компонентів пасивного обладнання КМ відповідно до вимог та стандартів. Лінії зв’язку КМ повинні бути зібрані із кабелів і інших компонентів, не нижче тої категорії, на яку вони розраховані.
1.4. Проектування інфраструктури активного мережевого обладнання і серверів
Згідно вимог, що висуваються в технічному завданні на проектування та проведеного аналізу організації структури підприємства потрібно вибрати активне мережеве обладнання: комутатори різних рівнів, маршрутизатори, а також пристрої для зв’язку з мережею Internet.
На даному етапі доцільно здійснити обгрунтування IP-адресації комп'ютерної мережі та обгрунтувати обрану схему адресації. А також обґрунтувати вибір типу маршрутизації. Результатом даного підрозділу є логічна топологія, таблиці IP-адресації, таблиці маршрутизації розроблюваної комп'ютерної мережі.
1.4.1. Вибір та обґрунтування активного мережевого обладнання
В цьому розділі описується основне активне мережене обладнання, а саме: центральні комутатори, комутатори робочих груп (або окремих відділів), сервери. При цьому потрібно детально описати характеристики кожного пристрою. При виборі обладнання важливо передбачити можливість зростання мережі, її модернізації, можливість швидкої локалізації несправностей і поломок. Здійснити розрахунок потужності блоків живлення серверного і спеціалізованого мережевого обладнання, а також систем забезпечення безперебійного живлення виходячи з конфігурації системи. Обґрунтувати вибір комутаційного обладнання з урахуванням всієї мережевої інфраструктури: кількості робочих місць і програм, які використовуватимуть мережу на прикладному рівні моделі OSI. Зокрема, розрахувати необхідну пропускну здатність сегментів мережі і комутаційного обладнання. Оцінити пікову і реальну пропускну здатність, латентність (якщо це потрібно) мережі. Вибір комутаторів різних рівнів обґрунтувати з урахуванням можливості підтримки протоколів керуванням мережею, зокрема STP (Spanning Tree Protocol), SNMP (Simple Network Management Protocol) та ін., а також протоколів динамічної маршрутизації.
1.4.2. Особливості налаштування активного мережевого обладнання
У даному підрозділі описати процедуру конфігурування активного мережевого обладнання для функціонування в створеній мережі. В додатку навести приклади конфігурування комутаторів та маршрутизаторів. Обов’язково повинні бути описані процедури створення таблиць маршрутизації з вибраними протоколами, а також процедури створення списків контролю доступу та їх детальний опис і аналіз. Конфігурування активного мережевого обладнання проводити з урахуванням вимог технічного завдання, аналізу роботи мережі, логічної топології. Задачі конфігурування мають включати комутацію та маршрутизацію, організацію безпровідного доступу та доступу до мережі Internet.
Організація доступу до мережі Internet має відображати спосіб підключення, технологію та апаратні засоби.
Задача конфігурування комутаторів повинна відображити налаштування доступу, протоколу резервування з’єднань канального рівня, використання VLAN та агрегування каналів. Задача конфігурування маршрутизації полягає в налаштуванні зв’язків між сегментами мережі з використанням статичної маршрутизації, протоколів динамічної маршрутизації (RIP, OSPF). Висвітлити налаштування маршруту за замовчуванням з врахуванням резервних маршрутів.
1.4.3. Вибір та обґрунтування апаратних платформ серверів
У даному розділі необхідно зробити вибір серверів, їх тип і характеристики. Рекомендовано вибирати сервери, які монтуються в стійку, що забезпечує безпосередню близькість серверів до активного обладнання. Важливо описати вимоги до дискової системи сервера, з точки зору забезпечення потрібної швидкодії та надійності (RAID масиви та інше).
1.4.4. Вибір та обґрунтування операційних систем серверів
У даному розділі необхідно обґрунтувати вибір операційних систем для робочих станцій та серверів. При цьому слід враховувати профіль роботи організації, апаратне забезпечення, наявність існуючого програмного забезпечення, вартість.
1.4.3. Особливості налаштування операційних систем серверів
У даному розділі слід описати порядок встановлення операційних систем серверів та інших програм, які необхідні для повноцінного функціонування даного типу сервера в комп'ютерній мережі.
1.4.4. Вибір та обґрунтування програмного забезпечення для організації мережевих сервісів
У даному розділі слід передбачити можливості застосування мережевого програмного забезпечення для організації мережевих сервісів різного рівня та складності, обґрунтувати доцільність їх використання (електронна пошта, чат, служба розсилки повідомлень, дошки оголошень та ін.).
1.4.5. Особливості налаштування мережевих сервісів
Даний розділ описує налаштування Proxy-серверів (Squid, WinGate …), відповідно до потреб мережі; налаштування FTP-серверів (Titan FTP Server, Gene6 FTP Server…), Web-серверів (web-сервера Apache…)
1.4.6. Особливості резервного копіювання системного програмного забезпечення, системних налаштувань та даних
Даний розділ описує середовище використання RAID-технологій, налаштування та функціональні можливості; можливість використання мереженого диска- сховища NAS.
1.4.7. Керування користувачами
У цьому розділі описується завдання розмежування прав користувачів засобами ОС (перевірка права доступу здійснюється за паролем користувача, крім того доступ можна розмежувати за IP-адресою комп’ютера); можливість використання служби каталогів, зокрема Active Directory - служби розмежування прав доступу. У даному підрозділі відобразити загальні мережеві політики (належність користувачів до груп у залежності від їх функціональних обов’язків). Формування мережевих політик здійснюється на основі структури мережі організації.