- •Методичні вказівки
- •1 Організація дипломного проектування для бакалаврів напряму «комп’ютерна інженерія»
- •1.1 Мета і завдання дипломної роботи
- •1.2 Тематика дипломних робіт напряму «Комп’ютерна інженерія»
- •1.4 Завдання на дипломну роботу
- •1.5 Графік виконання дипломної роботи бакалаврами напряму «Комп’ютерна інженерія»
- •2 Структура дипломнОї роботи бакалаврів напряму «комп’ютерна інженерія»
- •3 Правила оформлення дипломної роботи
- •7 Напрямки дипломних робіт
- •5.1 Проектування комп’ютерних мережевих інфраструктур (комп'ютерних мереж) установ
- •1.1. Аналіз технічного завдання
- •1.2. Технічне обгрунтування
- •1.3. Проектування кабельної системи мережевої інфраструктури
- •1.3.1. Вибір та обґрунтування компонент кабельної системи (пасивного мережевого обладнання)
- •1.3.2. Особливості встановлення компонент пасивного обладнання км
- •1.4. Проектування інфраструктури активного мережевого обладнання і серверів
- •1.4.1. Вибір та обґрунтування активного мережевого обладнання
- •1.4.2. Особливості налаштування активного мережевого обладнання
- •1.4.8. Особливості супроводу і обслуговування розробленої мережевої інфраструктури
- •1.5. Аспекти захисту інформації у розробленій мережевій інфраструктурі
- •1.4.3 Проектування алгоритмів роботи запитів скбд
- •1.5. Тестування програмного продукту
- •1.5.1 Тестування програмного забезпечення та його компонент
- •5.3 Розробка апаратного забезпечення комп'ютерних мережеорієнтованих систем
- •1.1 Аналіз технічного завдання
- •1.2 Розрахунок і конструювання пристрою
- •1.2.3 Розробка і опис роботи принципової схеми
- •1.3 Розробка програмного забезпечення
- •1.4.1 Розробка методики перевірки функціонування електронного пристрою
- •1.4.2 Розробка інструкції з експлуатації електронного пристрою
- •5.4 Дослідження (аналіз, аудит) роботи мережеорієнтованих комп'ютерних систем та їх компонент (протоколів, апаратних засобів), з метою оптимізації та покращення їх роботи.
- •1.1 Аналіз технічного завдання
- •Додатки
- •1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- •3.1.2 Вимоги до способів і засобів зв'язку для інформаційного обміну між компонентами системи
- •3.1.3 Вимоги до характеристик взаємозв'язків створюваної системи з суміжними системами
- •3.1.4 Вимоги до режимів функціонування системи
- •3.1.5 Вимоги по діагностуванню системи
- •3.1.6 Перспективи розвитку, модернізації системи
- •3.1.7 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу системи
- •3.1.8 Показники призначення
- •3.1.9 Вимоги до надійності
- •3.1.10 Вимоги до безпеки
- •3.1.11 Вимоги до ергономіки і технічної естетики
- •3.1.12 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи
- •3.1.13 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу
- •6. Порядок контролю і приймання
- •7. Вимоги до документації
- •8. Додаткові умови
- •1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- •3.1.7 Вимоги до надійності
- •4. Техніко-економічні показники
- •5. Стадії і етапи проектування
- •6. Порядок контролю і прийому
- •7. Вимоги до документації
- •8. Додаткові умови
- •1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- •2. Призначення та мета системи
- •2.1 Призначення системи
- •2.2 Мета проектування системи
- •2.3 Характеристика об’єкту проектування
- •3. Вимоги до системи
- •3.1 Вимоги до системи в цілому
- •3.1.11 Вимоги до ергономіки і технічної естетики
- •3.1.12 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи
- •6. Порядок контролю і приймання
- •7. Вимоги до документації
- •8. Додаткові умови
- •1.7 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- •3 Вимоги до системи
- •3.1 Вимоги до системи в цілому
- •3.1.1 Вимоги до структури та функціонування системи
- •3.1.2 Вимоги до способів та засобів зв’язку між компонентами системи
- •3.1.3 Вимоги до режимів функціонування системи
- •3.1.4 Вимоги по діагностуванню системи
- •3.1.5 Перспективи розвитку, модернізації системи
- •3.1.6 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу системи
- •3.1.7 Вимоги до надійності
- •3.1.8 Вимоги до безпеки
- •3.1.9 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування і зберігання компонентів системи
- •3.1.10 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу
- •3.1.11 Вимоги по збереженню інформації при аваріях
- •3.2 Вимоги до функцій (завдань), що виконуються системою
- •3.3 Вимоги до програмного забезпечення системи
- •3.4 Вимоги до технічного забезпечення
- •4 Техніко-економічні показники
- •5 Стадії і етапи проектування
- •6 Порядок контролю і прийому
- •7 Вимоги до документації
- •8 Додаткові умови
5.3 Розробка апаратного забезпечення комп'ютерних мережеорієнтованих систем
Темою даного напрямку для дипломної роботи рекомендується вибрати конструювання або удосконалення існуючих електронних пристроїв в тому числі пультів управління, контрольно– вимірювальної апаратури, уніфікованих функціональних вузлів, мікропроцесорних пристроїв управління, контролерів, інших пристроїв.
1.1 Аналіз технічного завдання
У розділі «Аналіз технічного завдання» слід проаналізувати складене технічне завдання. В даному розділі, в тому ж самому порядку що й у технічному завданні, викладається детальніше пояснення (додаткова інформація) представленого матеріалу технічного завдання. Також, у цьому підрозділі необхідно висвітлити і обґрунтувати необхідність застосування даного технічного рішення в конкретному електронному пристрої, вказати галузь можливого використання розробленого пристрою, зробити необхідні висновки та рекомендації. Здійснити огляд існуючих вирішень.
На основі аналізу технічного завдання, визначається, що нового повинно бути в пристроях, чим воно буде відрізнятися від прототипу. Описуються готові (реально працюючі) пристрої конкретної поставленої задачі.
Подається короткий огляд 2-3 різновидів пристроїв, які відповідають розробленому або вдосконаленому пристроєві. Він повинен починатися вступом, в якому дано визначення пристрою даного виду, вказані області їх застосування і задачі, що вирішуються з їх допомогою. Огляд звичайно містить стисле викладення принципів їх дій, особливості пристроїв і їх використання, переваги і недоліки. Як правило, в огляді наводять більш прості у виготовленні структурні і функціональні схеми.
У даному розділі також необхідно зробити аналіз вихідних даних. Основними вихідними даними для виконання роботи є:
схема електрична принципова, виконана в повній відповідності до вимог ЄСКД і переліком радіоелементів, які в неї входять;
електричні вимоги із зазначенням даних, які найбільш характерні для пристрою, який розробляється або вдосконалюється: чутливість, діапазон і стабільність частот, вихідна потужність, дискретність, швидкодія операційних вузлів і т.д.
конструкторські вимоги: показники надійності, рівень мініатюризації та ін.
умови експлуатації: задаються об’єктом експлуатації ЕП, наприклад стійкість до кліматичних механічних впливів, агресивного середовища, вібрації та ін.
Також подається перелік документів, на підставі яких здійснюється проектування аналітичного вирішення.
Вказується повний перелік документів на основі яких здійснюється проектування дипломного проекту. Такими документами можуть бути:
- наказ по університету на затвердження теми дипломної роботи;
- стандарти, згідно яких здійснюється проектування аналітичного вирішення;
- статути підприємств замовників.
1.2 Розрахунок і конструювання пристрою
1.2.1 Розробка структурної схеми пристрою
Структурна схема є першою моделлю електронного пристрою, яка відображає принцип роботи пристрою в загальному вигляді. Перевагою структурної схеми є те, що по ній можна швидко одержати уявлення про склад, структуру і виконувані ним функції.
На схемі слід зобразити всі основні функціональні частини пристрою (елементи, пристрої, функціональні групи), а також основні взаємозв’язки між ними.
Побудова схеми повинна нести наочну інформацію про послідовність взаємодії функціональних частин у виробі. Напрямок ходу процесів, що відбуваються в пристрої, позначають стрілками по лініях взаємозв’язку.
Функціональні частини на схемі зображують у вигляді прямокутників або умовних графічних позначень. При позначенні функціональних частин у вигляді прямокутників їхні найменування, типи і позначення вписують всередину прямокутників.
1.2.2 Опис і обґрунтування вибору елементної бази
В даному розділі необхідно описати елементну базу даного пристрою: привести типи і основні характеристики електрорадіоелементів. Необхідно також обґрунтувати застосування даної елементної бази, при цьому необхідно звернути увагу на такі вимоги:
Режими роботи і умови експлуатації вибраних елементів повинні відповідати вказаним в ТУ (струми, напруги, потужність розсіювання, температура навколишнього середовища не повинні перевищувати максимально допустимих значень для даного елемента);
Вибрана елементна база має забезпечувати необхідні режими роботи каскадів. При цьому важлива відповідність допустимих відхилень номінальних значень вибраних елементів точності виставлення режимів.
Елементна база по можливості має бути широковживаною, доступною і дешевою. Необхідно також враховувати можливість заміни вибраних ЕРЕ на аналогічні (вітчизняні чи імпортного виробництва).