1.4.1 Розробка методики перевірки функціонування електронного пристрою

В цьому підрозділі необхідно розробити методику перевірки та контролю основних параметрів електронного пристрою в такій послідовності:

• навести перелік параметрів, що підлягають контролю;

• розробити детальну методику перевірки кожного параметру, вказати куди і які сигнали необхідно подавати для перевірки працездатності пристрою, елементів або ланок схеми, куди підключати вимірювальні прилади; при необхідності навести структурну або функціональну схему підключення контрольно-вимірювальної апаратури.

Необхідно чітко описати:

• основні характерні ознаки несправностей пристрою;

• можливі причини їх виникнення;

• методика пошуку несправності.

1.4.2 Розробка інструкції з експлуатації електронного пристрою

В інструкції з експлуатації приводиться:

• область використання розробленого пристрою;

• схема включення пристрою в систему, у складі якої він експлуатується;

• робочі та нормальні умови експлуатації пристрою;

• порядок включення, підготовки до роботи та порядок роботи з пристроєм.

1.5 Висновки до розділу

У висновках до розділу слід навести результати роботи по кожному розділу зокрема і загальний висновок по дипломному проекту.

У додатки рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки.

Допоміжними матеріалами вважаються:

• проміжні математичні виклади і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• опис апаратури і приладів, що використані під час проведення експериментів, вимірювань та випробувань;

• тексти програм, результати розрахунків на ЕОМ;

• ілюстрації допоміжного характеру;

• інструкції, методики, розроблені у процесі виконання дипломної роботи;

• описи окремих технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на дипломний проект.

Графічний матеріал узгоджується з керівником дипломної роботи та може складатися з:

• структурні або функціональні схеми об’єкту, що розробляється, вдосконалюється, або окремих його блоків, вузлів;

• електричні принципові схеми об’єкту, що розробляється, вдосконалюється, або окремих його блоків, вузлів;

• блок-схеми алгоритмів керуючих, тестових та розрахункових програм;

• часові діаграми проекту:

• складальні креслення.

5.4 Дослідження (аналіз, аудит) роботи мережеорієнтованих комп'ютерних систем та їх компонент (протоколів, апаратних засобів), з метою оптимізації та покращення їх роботи.

1.1 Аналіз технічного завдання

У розділі «Аналіз технічного завдання» слід проаналізувати складене технічне завдання. В даному розділі, в тому ж самому порядку що й у технічному завданні, викладається детальніше пояснення (додаткова інформація) представленого матеріалу технічного завдання. У даному розділі зробити огляд вже існуючих вирішень і порівняти власний підхід до розв'язання даної задачі з уже існуючими.

1.2 Аналіз наявної системи

1.2.1 Аналіз компонент системи

Провести декомпозицію системи і окремих модулів і визначити їх функціональне призначення, виконувані функції. Визначити конкретні версії програмних (апаратних) компонент системи.

1.2.2 Аналіз інформаційних потоків об'єкту дослідження

Проаналізувати взаємозв'язки між компонентами системи, які доцільно відобразити у структурній або функційній схемі.

1.2.3 Дослідження рольової моделі системи

Здійснюється аналіз рольової модель з точки зору користувачів системи, а також створюється діаграма яка описувати діяльність користувачів системи. Дану діаграму доцільно винести в графічну частину до дипломної роботи.

1.2.4 Аналіз загальних принципів роботи системи

Аналіз мережевої технології обміну інформацією, прийняті рішення щодо взаємодії клієнтів з сервером, аналіз технології для цієї взаємодії.

1.2.5 Аналіз нормативно-правової бази

У даному розділі слід проаналізувати нормативно-правову та законодавчу бази проведення дослідження (аудиту). Проаналізувати стандарти, які регламентують аудит (дослідження).

1.3 Огляд засобів та методів дослідження

Подається короткий огляд технологій та підходів, які дали б змогу отримати позитивний результат при їх реалізації. В даному підрозділі актуально визначити основні технології та підходи, провести їх порівняння, дати оцінку. Провівши аналіз – визначити конкретний варіант вирішення поставленої задачі.

1.3.1 Огляд можливих способів розв'язання поставленої задачі, вибір та їх обґрунтування для поставлених задач

Навести огляд можливих способів для розв'язання поставленої задачі, які в повному обсязі дали б змогу реалізувати поставлену задачу, зробити порівняння між ними та обґрунтувати зроблений вибір для реалізації поставленої задачі.

1.3.2 Огляд можливих алгоритмів розв'язання поставленої задачі

Проаналізувати можливі алгоритми та, у деяких випадках, математичні моделі проведення досліджень (аудиту) системи.

1.3.3 Огляд, вибір і обґрунтування можливих засобів дослідження

Зробити огляд засобів здійснення аналізу існуючої системи. Наприклад, при здійсненні аудиту безпеки — це мережеві сканери (nmap), аналізатори пакетів (сніфери), комплексні системи віддаленого сканування (Nessus, XSpider) для розв'язання поставленої задачі. Зробити свій вибір на одному із них ураховуючи умови розповсюдження, можливості в рамках розв'язання поставленої задачі.

1.4 Збір інформації про існуючу системи

1.4.1 Збір інформації про систему без технічних засобів

У даному підрозділі доцільно описати процес збору інформації. На основі загальнодоступних джерел (офіційна документація, офіційний Інтернет-ресурс) сформувати інформаційну базу про об'єкт дослідження.

1.4.2 Збір інформації про систему технічними засобами

За допомогою технічних апаратних або програмних засобів розширити інформаційну базу про об'єкт дослідження. У даному підрозділі доцільно описати процес збору інформації, а також навести відповідні кількісні і якісні параметри досліджуваної системи.

Здійснити аналіз системи загалом і її компонент зокрема, протоколів взаємозв'язку, програмних та апаратних засобів.

1.4.3 Структурування та систематизація отриманої інформації

Отриману інформацію структурувати згідно з певними категоріями. Виділити ключові для системи параметри і другорядні. Наприклад, при аудиті інформаційної безпеки до ключових можна віднести потенційно можливі і практично реалізовні загрози, а до другорядних — теоретично можливі. Результати даного підрозділу можна подати у таблицях.

1.5 Аналіз отриманої інформації

У даному підрозділі на основі алгоритмів, які були обґрунтовані у підрозділі 1.3.2 провести оцінювання отриманої інформації. Зокрема, це може бути статистичний аналіз отриманої інформації. Результатами даного підрозділу є обрахунки, які можуть бути подані в таблицях, або графіках.

1.6 Формування рекомендацій та їх урахування в існуючій системі

На основі аналізу інформації про систему та її співставлення з певними еталонними (рекомендованими) даними, які можуть бути взяті з стандартів, специфікацій або рекомендовані експертами сформувати заходи щодо покращення досліджуваної системи. Відповідні заходи подати, яке рекомендації власникам системи, або ж здійснити їх власноручно, якщо це передбачає технічне завдання.

Якщо модифікація системи була проведена згідно з запропонованими заходами показати від ефект від їх впровадження.

1.7 Висновки до розділу

У висновках до розділу слід навести результати дослідження системи, прийняті рішення.

У додатки рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки.

Допоміжними матеріалами вважаються:

- проміжні математичні виклади і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- опис апаратури і приладів, що використані під час проведення експериментів, вимірювань та випробувань;

- тексти програм, результати розрахунків на ЕОМ;

- графічний матеріал допоміжного характеру;

- інструкції, методики, розроблені у процесі виконання дипломної роботи;

- описи окремих технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на дипломний проект.

Графічний матеріал узгоджується з керівником дипломної роботи та може складатися з:

- структурної схеми

- UML-діаграми

- алгоритму роботи

- блок-схеми

- плану приміщень