- •З дисципліни політологічна теорія держави
- •Лекція 1.
- •1.Сутність політики та теоретичні підходи до її визначення
- •2. Суб"єкти політики в сучасних державах, їх класифікація та форми взаємодії.
- •Форми політичної взаємодії суб’єктів політики.
- •3.Політична система суспільства. Держава як основний інститут політичної системи суспільства. Політична система суспільства: сутність та основні риси.
- •Структура та функції політичної системи.
- •Типологія політичних систем.
- •Становлення та розвиток політичної системи України.
- •4.Політична влада як центральний елемент політичної системи Сутність та природа влади. Основні концепції політичної влади.
- •Організація владних відносин у державі. Джерела та ресурси політичної влади.
- •Форми та види політичної влади.
- •Легітимність політичної влади та її типи.
- •Лекція 2 держава як політична форма організацї суспільства.
- •Теорії походження держави.
- •Функції держави.
- •2. Структура, різновиди та парадигми держави.
- •3. Правова держава та громадянське суспільство Поняття та основні засади правової держави.
- •Громадянське суспільство: сутність, функції та суб’єкти.
- •4. Форма держави. Форма держави: поняття та складові елементи.
- •Форма державного правління.
- •Державно-територіальний устрій.
- •Лекція 3. Політичні режими
- •А. Демократія та демократичні політичні режими.
- •Б. Недемократичні політичні режими
- •1. А. Поняття про демократію. Античне і сучасне розуміння демократії.
- •2. А.Політичні принципи демократії.
- •3. А. Концепції демократії.
- •4. А.Основні ознаки демократичного політичного режиму.
- •Б. Недемократичні політичні режими
- •1. Б.Тоталітаризм – політичний феномен хх століття.
- •2. Б.Сутність, особливості, ознаки авторитаризму та різноманітність його форм.
- •Лекція 4 держава як суб"єкт міжнародних відносин
- •1. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини: сутність та види.
- •2. Принципи та суб’єкти міжнародних відносин.
- •3. Міжнародні конфлікти: поняття, причини та шляхи їх врегулювання.
- •4. Україна в системі міжнародних відносин.
4. Україна в системі міжнародних відносин.
Україна як суб’єкт міжнародного права визнана сучасним світом, здійснює безпосередні відносини з іншими державами та міжнародними організаціями, приєдналась до міжнародних договорів, самостійно вирішує питання війни і миру. Як активний суб’єкт міжнародних відносин Україна заявила про себе після проголошення Акту про незалежність України 24 серпня 1991 р. Наша держава підтвердила дотримання умов договору 1991 р. між США та СРСР про обмеження та скорочення стратегічних ядерних озброєнь. Така зовнішньополітична стратегія держави зумовила активне визнання України багатьма державами світу, встановлення дипломатичних відносин. Вже в січні 1993 р. Україну як незалежну державу визнали 132 держави світу, з яких 106 встановили дипломатичні відносини.
На сьогодні Україна цілком самостійно, на основі національного інтересу, визначає стратегію свого зовнішньополітичного курсу, будує співпрацю із іншими державами та міжнародними організаціями. Основні цілі, пріоритети та напрями зовнішньої політики України сформульовані у «Декларації про державний суверенітет України» (16 липня 1990 р). Також важливими документами для розвитку міжнародних відносин стали Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р. ), результати Всеукраїнського референдуму (1 грудня 1991р. ), прийняття «Основних напрямків зовнішньої політики України» (2 липня 1993 р. ), прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.).
Засади, якими керується Україна як суб’єкт міжнародних відносин – норми міжнародного права, статут ООН, Ради Європи, принципи міжнародних відносин. Серед головних функцій зовнішньої політики Україна можна назвати: гарантування національної безпеки України; створення умов для прогресу національної економіки; участь у розв’язанні глобальних проблем; підтримка зв’язків з діаспорою; інформаційна функція.
Основними сферами зовнішньополітичної діяльності України є розвиток двосторонніх міждержавних відносин (Україна—США, Україна—Росія та ін..), розширення участі у європейському регіональному співробітництві, членство в міжнародних організаціях. Для України пріоритетними напрямами двосторонніх відносин є активний розвиток стосунків з такими групами держав: прикордонні держави; держави-члени Європейського Союзу та НАТО; країни Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки.
Україна бере активну участь у ряді міжнародних організацій, зокрема, це ООН, Рада Європи, МАГАТЕ, ОБСЄ, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Світова організація торгівлі та ін.. Важливим кроком на шляху євроінтеграції України було прийняття у 2005 р. Плану дій Україна—ЄС в рамках Європейської політики сусідства. Разом з тим, геополітична орієнтація України на Європу не означає ізоляцію від Росії.
Сучасні дослідження українських вчених визначають такі основні геополітичні пріоритети України:
зміцнення України як суверенної незалежної держави ;
повернення України в європейський цивілізаційний простір (всебічна інтеграція до європейських і євроатлантичних політичних і соціальних структур, а також структур безпеки);
зміцнення стратегічного партнерства з США і зв’язків з країнами Західної Європи;
підтримка і розвиток рівноправних, взаємовигідних економічних, політичних і соціокультурних відносин з Росією;
зміцнення та консолідація особливих відносин із стратегічно важливими сусідами (Польщею, країнами Балтії, Туреччиною, Грузією, Азербайджаном та країнами Вишеградської групи);
сприяння формуванню „поясу стабільності ” та регіональних структур безпеки (від Балтійського і Чорного морів до Закавказзя і Центральної Азії);
У своїй зовнішньополітичній діяльності Україна дотримується принципів рівноправного партнерства, єдності національної, регіональної та міжнародної безпеки. Україна – молода держава і її зовнішньополітичний курс ще виробляється і конкретизуватиметься відповідно до міжнародної ситуації.