4. Форма держави. Форма держави: поняття та складові елементи.

В різних державах її структура має переважно однакове призначення, однак практична реалізація впливу органів влади на особисте і суспільне життя громадян має різні наслідки і часто є доволі відмінною у різних країнах. З метою виокремлення та систематизації різноманітних держав в політичній науці використовують поняття форма держави – сукупність найбільш загальних ознак держави, які зумовлені різними способами організації влади.

На творення певної форми держави має вплив цілий ряд чинників:

а) співвідношення політичних сил; б) історичні традиції, політична культура, сукупність інститутів минулого, що перейшли у спадщину; в) геополітичне становище країни; г) особа державного лідера.

Термін „форма держави” є складним, синтетичним поняттям і розкривається через три вужчі характеристики:

• форму державного правління (інституціональна характеристика організації влади);

• державно-територіальний устрій (територіальна характеристика організації влади);

• політичний режим (функціональна характеристика організації влади).

Форма державного правління – певний спосіб організації верховної влади в державі, який визначається джерелами походження, порядком формування та правовим статусом вищих органів влади і обумовлює їх структуру, принципи взаємовідносин і співвідношення сфер компетенції кожного з них.

Державно-територіальний устрій – територіально-політична організація держави, що визначається політико-правовим статусом її терторіальних складових частин та принципами їх взаємовідносин з центральними органами влади і між собою.

Політичний режим – спосіб функціонування державної влади, система методів і прийомів її реалізації, які визначають характер відносин між владою та народом, рівень правової захищеності особи, виявляють ставлення владних структур до правових основ своєї діяльності.

Форма державного правління.

Монархічна форма правління.

За формою державного правління держави поділяються на два основні різновиди – монархія та республіка.

Варто зауважити, що остання відмінність між республікою і монархією діє тільки стосовно абсолютної монархії.

Монархії поділяються на необмежені (абсолютні) та обмежені (конституційні). В абсолютній монархії вся повнота влади зосереджена в руках монарха, який одноосібно призначає уряд, що виконує його волю. Представницькі інститути відсутні. В наш час абсолютна монархія збереглася в Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабськх Еміратах, Катарі, Омані та ін.

В конституційних монархіях в компетенції монарха є лише ті повноваження, які визначені за ним конституцією. В залежності від обсягу повноважень монарха конституційні монархії, в свою чергу, поділяють на дуалістичні і парламентські.

В дуалістичних монархіях (Йорданія, Кувейт, Марокко) влада поділена між монархом і парламентом. Повноваження монарха обмежуються у сфері законодавства. Однак він може видавати власні укази, що мають силу закону та відхиляти закони, прийняті парламентом. Повноваження монарха у виконавчій сфері дещо ширші. Так, у компетенції монарха є призначення уряду, який він може звільнити у будь-кий час. Уряд є відповідальний і перед монархом, і перед парламентом.

Наступним різновидом обмеженої монархії є парламентська монархія (Великобританія, Бельгія, Іспанія, Швеція, Японія і т.д.). В даному випадку обсяг повноважень короля чи імператора є настільки незначним, що швидше можна говорити про збереження „символу монархії”, ніж про монархічну форму державного правління. Система правління в парламентських монархіях нагадує спосіб урядування в парламентській республіці.

Варто зазначити, що окремо також виділяють теократичну монархію, в якій політична і духовна влада зосереджена в руках однієї особи чи групи (Ватикан, Катар, Бахрейн та ін.).

Республіка як форма правління.

Найпоширенішою формою державного врядування в сучасному світі є республіка.

Республіка – це форма правління, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний визначений термін.

Представницькі повноваження обраного глави держави виконуються за дорученням виборців, парламенту або іншого органу, перед якими він є відповідальним. Повноваження глави держави є обмежені в часі.

Розрізняють три види республік:

• президентська – США, Мексика;

• парламентська – ФРН, Італія;

• парламентсько-президентська (змішана) – Франція, Україна, Росія.