Теми рефератів

1. Місце фінансового планування в ринковій економіці.

2. Зміст і завдання оперативного фінансового планування.

Тема 10. Фінансова санація та банкрутство підприємств

10.1. Банкрутство підприємств та його види

Банкрутство - це визнання арбітражним судом неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Суб'єктами банкрутства можуть бути лише зареєстровані у встановленому порядку юридичні особи. Суб'єктами не можуть бути відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення).

Розрізняють приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.

Приховане банкрутство - це навмисне приховування факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам. Приховане банкрутство карається позбавленням волі на термін до двох років або штрафними санкціями до 300 мінімальних заробітних плат з позбавленням права здійснювати певну діяльність протягом п'яти років.

Фактично приховане банкрутство визначається такими ознаками:

• надання кредитору неправдивих даних про фінансовий стан неплатоспроможного боржника;

• причинний зв'язок між поданням таких даних та збитками, яких зазнав кредитор.

Фіктивне банкрутство - неправдива заява власника підприємства про фінансову неспроможність виконати зобов'язання перед кредиторами та бюджетом. Карається штрафом у 300-500 мінімальних заробітних плат з позбавленням права здійснювати відповідну діяльність до п'яти років.

Зумисне банкрутство - свідоме доведення суб'єкта господарювання до фінансової неплатоспроможності, яка виникає внаслідок того, що власник або посадова особа з корисливих міркувань вдається до протиправних дій або неналежно виконує службові обов'язки, завдає істотної шкоди державі або громадським інтересам чи законодавчим правам власників і кредиторів. Карається штрафом у 500-800 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або здійснювати відповідну діяльність на термін до п'яти років.

10.2. Економічна сутність санації підприємств

Термін «санація» походить від лат. «sanare» - оздоровлення.

Санація - це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника у довгостроковому періоді, тобто сукупність усіх можливих заходів, які здатні фінансово оздоровити підприємство.

Для фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання використовують такі типи санаційних заходів:

• фінансово-економічні;

• організаційно-правові;

• виробничо-технічні;

• соціальні.

Заходи фінансово-економічного характеру являють собою фінансові відносини, що виникають під час мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації підприємств можуть бути кошти, залучені на умовах позики або на умовах власності на поворотній або безповоротній основі.

Метою фінансової санації підприємств є покриття поточних збитків та усунення причини їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованостей, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для виконання санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно-правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу тощо. Розрізняють два види санації:

• Санація зі збереженням наявного юридичного статусу підприємства -боржника.

• Санація зі зміною організаційно-правової форми підприємства боржника.

Виробничо-технічні заходи пов'язані, насамперед, з модернізацією та оновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, покращанням якості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.;

Санаційні заходи соціального характеру пов'язані зі скороченням персоналу на підприємстві. Це стосується фінансового оздоровлення підприємств-гігантів.