- •Тема 7. Кредитування підприємств
- •7.1. Індивідуальний кругообіг коштів підприємства та необхідність збалансування матеріальних та фінансових ресурсів
- •7.2. Різновиди кредитів та їх характеристика
- •7.3. Види банківських кредитів та принципи кредитування
- •7.4. Визначення потреби підприємства в кредитах. Кредитний договір
- •7.5. Оцінка кредитоспроможності підприємства
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тема 8. Фінансове планування на підприємстві
- •8.1. Сутність та види фінансового планування на підприємстві
- •8.2. Перспективне фінансове планування
- •8.3. Поточне планування фінансової діяльності
- •Оперативне фінансове планування
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тема 10. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •10.1. Банкрутство підприємств та його види
- •10.2. Економічна сутність санації підприємств
- •10.3. Класична модель фінансової санації підприємств
- •10.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств
- •10.4.1. Врегулювання спорів про банкрутство підприємств
- •10.4.2. Фінансова санація на ухвалу суду
- •10.4.3. Санація шляхом реорганізації
- •10.5. Принципи управління фінансовою санацією підприємств
- •10.6. Джерела фінансової санації підприємств
- •10.7. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •Система раннього попередження та реагування. Моделі прогнозування банкрутства
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
8.2. Перспективне фінансове планування
В умовах ринкової економіки для вирішення виробничих або комерційних завдань, які потребують вкладення коштів, необхідна розробка внутрішнього документа фірми – бізнес-плану підприємства, що відноситься до перспективного планування. Він складається на період від трьох до п'яти років, оскільки планові розробки на більш тривалі періоди можуть бути недостовірними.
Бізнес-план — це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів.
У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.
Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.
Бізнес-плани можна поділити за певними ознаками:
- за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, роздрібна та оптова
торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо);
- за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);
- за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення).
Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки. Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії:
початкову, підготовчу, основну. Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією.
8.3. Поточне планування фінансової діяльності
Поточне фінансування фінансової діяльності – це формування системи фінансових планів розвитку підприємства на майбутній період по окремих аспектах його фінансової діяльності, яка дозволяє визначити всі джерела фінансування діяльності підприємства, сформувати систему його доходів і видатків, забезпечити постійну платоспроможність підприємства, визначити структуру його активів і пасивів на кінець планового періоду. За період поточного планування приймається рік з розподілом показників по кварталах.
Порядок складення фінансового плану державними підприємствами (крім казенного) закріплений наказом Міністерства економіки України від 25.12.2000р. № 277 “Про затвердження Положення про порядок складення річного фінансового плану державними підприємствами”. Для підприємств інших форм власності це Положення носить рекомендаційний характер, однак воно є необхідним атрибутом при отриманні кредитів і розробці бізнес-планів. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів, що подані у табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Характеристика фінансових планів
Вид плану |
Мета плану |
Показники |
План доходів і витрат за основними напрямами діяльності |
визначення суми чистого прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства |
обсяг виробництва продукції; |
сума доходів від реалізації продукції; |
||
сума постійних і змінних витрат; |
||
ставки й сума основних податкових платежів; |
||
сума балансового і чистого прибутку підприємства. |
||
План надходження і витрачання грошових коштів |
забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах планового періоду |
у розділі “Надходження коштів” планується залучення грошових активів від реалізації продукції (товарів, послуг), реалізації іншого майна, стягнення простроченої дебіторської заборгованості та з інших джерел; |
у розділі “Витрачання грошових коштів” передбачається їх використання на купівлі сировини, матеріалів і товарів; малоцінних і швидкозношуваних предметів; оренду й утримання основних фондів і на інші цілі. |
||
Балансовий план |
визначення можливості приросту окремих активів і формування оптимальної структури капіталу підприємства, яка забезпечує фінансову стійкість його розвитку |
під час планування активів оптимізується співвідношення оборотних і необоротних їх видів, а в складі оборотних – окремих їх груп за рівнем ліквідності;
|
під час планування пасивів оптимізується співвідношення власних і позичених коштів, а в складі позичених – короткострокових і довгострокових зобов’язань. |
||
План формування і використання фінансових ресурсів |
акумуляція та цілеспрямоване витрачання фінансових ресурсів, які забезпечують стратегічний розвиток підприємства в плановому періоді |
у розділі “Джерела формування фінансових ресурсів” - сума чистого прибутку, що спрямовується на виробничий розвиток; сума амортизаційних відрахувань сума коротко- і довгострокових кредитів, і інші джерела формування фінансових ресурсів; |
у розділі “Напрямки використання фінансових ресурсів” - капітальні вкладення на розвиток основних засобів; фінансування приросту оборотних активів; вкладення в нематеріальні активи; приріст довгострокових фінансових вкладень, тощо. |
До річного фінансового плану державного підприємства згідно затвердженої форми включаються основні показники, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства у плановому році, в тому числі фінансовий результат діяльності підприємства, основні джерела формування та надходження коштів з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов’язань, перш за все, зобов’язань по сплаті податків та обов’язкових платежів.
Для перевірки того, наскільки правильно складено баланс з точки зору взаємопогодженості окремих дохідних і видаткових статей і подальшого контролю за додержанням використання окремих видів доходів і надходжень за цільовим призначенням, у практиці фінансового планування вдаються до складання спеціальної перевірочної таблиці, так званого шахового балансу. По вертикалі групуються видатки в розрізі джерел їх покриття, а по горизонталі — розподіл доходів (прибутку та ін.) за напрямками їх використання. Така таблиця дає можливість збалансувати доходи і витрати по статтях, виявити цільовий характер використання доходів і надходжень, знайти резерви отримання грошових коштів.