10.3. Класична модель фінансової санації підприємств

Економічно розвинуті країни по-різному вирішують проблеми санації підприємств. Відмінності визначаються особливостями економічного та соціального розвитку, принципами побудови національної фінансової системи та її складових тощо. Цілісний погляд на стан розробки санаційної концепції окремого підприємства пропонує так звана «класична» модель санації, яка широко використовується як основа для розробки механізму санації підприємств (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Класична схема моделі санації.

Відповідно до класичної моделі санації підприємств фінансове оздоровлення підприємства починається з виявлення причин фінансової кризи. Наступним етапом санації є причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи, на підставі якого визначають зовнішні та внутрішні фактори кризи, її вид, глибину та якість фінансового стану фірми. З врахуванням результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства, доцільність чи недоцільність санації. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, ринки збуту продукції втрачено, структура балансу незадовільна, то приймається рішення про консервацію та ліквідацію підприємства. В іншому разі санація підприємства означатиме відстрочку в часі ліквідації підприємства. Якщо підприємство має реальну можливість відновлення платоспроможності, ліквідності та прибутковості, має достатньо підготовлений управлінський персонал, ринки збуту, то приймається рішення про розробку санаційної концепції для фінансового оздоровлення.

Окремим аналітичним блоком у моделі є формування стратегічних цілей та тактики здійснення санації. Визначаючи цілі санації, слід враховувати, що кожне підприємство має обмежені ресурси та можливості збуту продукції. Головною стратегічною метою санації є відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети слід узгодити тактичні цілі, а саме сферу діяльності, асортимент продукції та її споживачів, основні виробничі цільові показники, соціальні цілі. Узгодивши тактичні цілі між сторонами, відповідальними за прийняття рішення, можна досягти головної стратегічної мети санації.

Стратегія являє собою узагальнену модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Суть стратегії полягає у виборі найкращих варіантів розвитку фірми та оптимальної політики капіталовкладень (інвестицій). Згідно з вибраною стратегією розробляється програма санації, тобто послідовний перелік основних етапів та заходів, що передбачені в ході фінансової санації підприємства.

Проект санації розробляється на базі санаційної програми і містить техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозований результат виконання проекту.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Разом з тим менеджмент підприємства повинен своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод під час здійснення оздоровчих заходів.