- •1. Поняття адміністративного права.
- •2. Предмет і система адміністративного права.
- •3. Адміністративне право, як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •4. Співвідношення адміністративного права та державного управління.
- •5. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •6. Загальне поняття управління.
- •7. Принципи державного управління.
- •8. Державне управління, як форма прояву державно-виконавчої влади.
- •9. Поняття суб'єктів адміністративного права.
- •10. Складові адміністративної правосуб'єктності.
- •11. Класифікація органів державної виконавчої влади.
- •12. Поняття місцевого самоврядування.
- •13. Місце органів державної виконавчої влади в системі державних виконавчо-розпорядчих органів.
- •14. Поняття державної служби і державного службовця.
- •15. Поняття посади і посадової особи.
- •16. Інститут державної служби України.
- •17. Характеристика обмежень щодо держаних службовців.
- •18. Відповідальність державних службовців.
- •19. Управління державною службою.
- •20. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові частини.
- •21. Поняття адміністративно-правової норми.
- •22. Відміна адміністративно-правових норм від норм інших галузей права.
- •23. Реалізація норм адміністративного права.
- •24. Структура адміністративно-правової норми.
- •25. Класифікація адміністративно-правових норм.
- •26. Поняття адміністративно-правових відносин.
- •27. Види адміністративних правовідносин. Адміністративно-правові відносини, що виникають за участю правоохоронних органів та суду.
- •28. Поняття форм державного управління.
- •29. Правові акти державного управління як владні дії державних виконавчо-розпорядних органів.
- •30. Поняття, особливості і мета адміністративного примусу.
- •31. Заходи адміністративного попередження і припинення.
- •32. Поняття законності і дисципліни у державному управлінні.
- •33. Характеристика адміністративного нагляду, що застосовується міліцією.
- •34. Державно-правовий механізм забезпечення законності у державному управлінні.
- •35. Контроль і нагляд , як засоби забезпечення законності у державному управлінні.
- •36. Поняття адміністративного правопорушення.
- •37. Склад адміністративного правопорушення.
- •38. Відокремлення адміністративних правопорушень від злочинів і дисциплінарних проступків.
- •39. Відповідальність неповнолітніх, посадових осіб, військовослужбовців.
- •40. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
- •41. Поняття адміністративного стягнення.
- •42. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- •43. Поняття адміністративного процесу.
- •44. Суб'єкти адміністративного процесу.
- •45. Адміністративне провадження: поняття, стадії, система, види.
- •46. Характеристика управління економікою в сучасний період.
- •47. Складові елементи економічної сфери.
- •48. Органи управління економікою.
- •54. Поняття та особливості міжгалузевого управління.
- •55. Система органів управління кредитно-банківською сферою.
- •56. Особливості державного управління в галузі статистики та обліку.
- •57. Суб'єкти міжгалузевого управління.
- •58. Поняття, зміст та особливості управління адміністративно-політичною сферою.
- •59. Система органів управління обороною.
- •60. Система органів управління державною безпекою України.
- •61. Управління в галузі охорони державного кордону.
- •62. Система управління органами юстиції.
- •63. Управління закордонними справами.
- •64. Понятгя соціально-культурної сфери.
- •65. Суб'єкти державного управління соціально-культурною сферою.
- •66. Управління освітою.
- •67. Управління наукою.
- •68. Управління соціальним захистом населення.
10. Складові адміністративної правосуб'єктності.
Складовими адміністративної правосуб'єктності є адміністративна правоздатність та адміністративна дієздатність.
Адміністративна правоздатність — це здатність суб'єкта мати права і обов'язки у сфері державного управління. Правоздатність з'являється з моменту виникнення суб'єкта. Якщо йдеться про фізичну особу, — то з моменту народження громадянина; якщо про юридичну — з моменту державної реєстрації підприємства, закладу, організації. Припиняється — з моменту зникнення суб'єкта, тобто з моменту ліквідації підприємства, закладу, організації, а якщо йдеться про фізичну особу, то з моменту сзаходівті.
Адміністративна дієздатність — це здатність суб'єкта самостійно, осмисленими діями реалізовувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері державного управління. Складовою дієздатності є адміністративна деліктоздатність, тобто здатність суб'єкта нести за порушення адміністративно-правових норм юридичну відповідальність.
Адміністративна деліктоздатність полягає у здатності фізичних осіб нести адміністративну відповідальність, а юридичних осіб — відповідальність в адміністративному порядку, включаючи матеріальну.
11. Класифікація органів державної виконавчої влади.
Органи державної виконавчої влади класифікуються за такими критеріями:
∙ за масштабом діяльності;
∙ за обсягом компетенції;
∙ залежно від порядку рішення підвідомчих(єдиноначальні й колегіальні)
∙залежно від предмета спрямованості компетенції
∙ за місцем у державно-управлінській ієрархії.
∙ за порядком утворення;
Залежно від територіального масштабу діяльності органи виконавчої влади розділяють на чотири групи: центральні, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим (далі - АРК), міжтерриториальні, місцеві.
Центральними є ті органи виконавчої влади, компетенція яких поширюється на всю територію України (Кабінет Міністрів України, міністерства, державні).
До органів виконавчої влади АРК відносіться: Рада міністрів АРК, міністерства, республіканські комітети. Вони здійснюють загальне або галузеве управління або виконують спеціальні функції державного управління об'єктами, розташованими на території АРК, у рамках компетенції, певною Конституцією й законами України, Конституцією АРК.
Міжтерриториальні органи забезпечують галузеве управління або здійснення спеціальних функцій на відповідній частині території України (наприклад, військові підрозділи, митниці)
До місцевих органів виконавчої влади відносіться ті, повноваження котрих поширюються на територію певної адміністративно-територіальної одиниці. Вони виконують завдання загального управління й координації або функції відповідних центральних органів виконавчої влади на території певної області, району, міста. Це місцеві державні адміністрації, місцеві органи міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, наприклад, Харківська обласна державна адміністрація, Управління Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області.
Залежно від обсягу і характеру компетенції органи виконавчої влади діляться на органи загальної, галузевий, спеціальної (функціональної) і предметної компетенції.
Органи загальної компетенції- це органи, які здійснюють державне управління й координацію всіх або більшості підлеглих або підконтрольних їм органів галузевої або функціональної компетенції. (Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації.)
Органи галузевої компетенції реалізують державну політику у відповідній галузі. (Міністерство оборони, Міністерство утворення й науки, Державний комітет України по водному господарству й ін.), а також місцеві органи цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Органи спеціальної компетенції забезпечують реалізацію державної політики в певній сфері, здійснюють посібник з питань, що мають загальний характер для всіх або багатьох галузей господарства, соціально-культурного будівництва.
Органами предметної компетенції є адміністрації державних підприємств, установ, що керують діяльністю відповідних підприємств, установ.