- •1. Поняття адміністративного права.
- •2. Предмет і система адміністративного права.
- •3. Адміністративне право, як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •4. Співвідношення адміністративного права та державного управління.
- •5. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •6. Загальне поняття управління.
- •7. Принципи державного управління.
- •8. Державне управління, як форма прояву державно-виконавчої влади.
- •9. Поняття суб'єктів адміністративного права.
- •10. Складові адміністративної правосуб'єктності.
- •11. Класифікація органів державної виконавчої влади.
- •12. Поняття місцевого самоврядування.
- •13. Місце органів державної виконавчої влади в системі державних виконавчо-розпорядчих органів.
- •14. Поняття державної служби і державного службовця.
- •15. Поняття посади і посадової особи.
- •16. Інститут державної служби України.
- •17. Характеристика обмежень щодо держаних службовців.
- •18. Відповідальність державних службовців.
- •19. Управління державною службою.
- •20. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові частини.
- •21. Поняття адміністративно-правової норми.
- •22. Відміна адміністративно-правових норм від норм інших галузей права.
- •23. Реалізація норм адміністративного права.
- •24. Структура адміністративно-правової норми.
- •25. Класифікація адміністративно-правових норм.
- •26. Поняття адміністративно-правових відносин.
- •27. Види адміністративних правовідносин. Адміністративно-правові відносини, що виникають за участю правоохоронних органів та суду.
- •28. Поняття форм державного управління.
- •29. Правові акти державного управління як владні дії державних виконавчо-розпорядних органів.
- •30. Поняття, особливості і мета адміністративного примусу.
- •31. Заходи адміністративного попередження і припинення.
- •32. Поняття законності і дисципліни у державному управлінні.
- •33. Характеристика адміністративного нагляду, що застосовується міліцією.
- •34. Державно-правовий механізм забезпечення законності у державному управлінні.
- •35. Контроль і нагляд , як засоби забезпечення законності у державному управлінні.
- •36. Поняття адміністративного правопорушення.
- •37. Склад адміністративного правопорушення.
- •38. Відокремлення адміністративних правопорушень від злочинів і дисциплінарних проступків.
- •39. Відповідальність неповнолітніх, посадових осіб, військовослужбовців.
- •40. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
- •41. Поняття адміністративного стягнення.
- •42. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- •43. Поняття адміністративного процесу.
- •44. Суб'єкти адміністративного процесу.
- •45. Адміністративне провадження: поняття, стадії, система, види.
- •46. Характеристика управління економікою в сучасний період.
- •47. Складові елементи економічної сфери.
- •48. Органи управління економікою.
- •54. Поняття та особливості міжгалузевого управління.
- •55. Система органів управління кредитно-банківською сферою.
- •56. Особливості державного управління в галузі статистики та обліку.
- •57. Суб'єкти міжгалузевого управління.
- •58. Поняття, зміст та особливості управління адміністративно-політичною сферою.
- •59. Система органів управління обороною.
- •60. Система органів управління державною безпекою України.
- •61. Управління в галузі охорони державного кордону.
- •62. Система управління органами юстиції.
- •63. Управління закордонними справами.
- •64. Понятгя соціально-культурної сфери.
- •65. Суб'єкти державного управління соціально-культурною сферою.
- •66. Управління освітою.
- •67. Управління наукою.
- •68. Управління соціальним захистом населення.
62. Система управління органами юстиції.
Міністерство юстиції України здійснює свої повноваження безпосередньо й через утворені у встановленому порядку Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське й Севастопольське міські управління юстиції, районні, районні в містах (міст обласного підпорядкування) управління юстиції, підприємства, установи й організації, які ставляться до системи його управління. Система органів управління в області юстиції закріплена Постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 р. «Про систему органів юстиції». Її становлять: Міністерство юстиції України; Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське й Севастопольське міські управління юстиції, міські (міст обласного підпорядкування) управління юстиції, районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних керувань юстиції.
Територіальні управління юстиції сприяють місцевим органам виконавчої влади, підприємствам і організаціям державного сектора економіки в удосконаленні правової роботи, надають методичну допомогу юридичній службі щодо посилення її впливу на забезпечення законності діяльності цих органів, приведення відомчих нормативних актів у відповідність із чинним законодавством і т.п.
Мін'юст України очолює Міністр, якого по поданню Прем'єр-міністра України призначає на посаду Президент України.
Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розробку й впровадження Програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині проведення державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних і міграційних відносин, здійснює управління дорученої йому сферою, відповідає за її стан і розвиток.
Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом України за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення їм своїх функцій.
Для погодженого рішення питань, що ставляться до компетенції Мін'юсту України, обговорення найважливіших напрямків його діяльності в міністерстві утворюється колегія в складі міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, голову Державного комітету України по справах релігій, керівників урядових органів державного управління, а також інших керівників міністерства.
До складу колегії можуть входити керівники керувань юстиції.
Рішення колегії проводиться в життя наказами Міністра юстиції України.
В організаційну структуру Міністерства юстиції України входять: керівництво Міністерства юстиції України, патронатна служба Міністра юстиції України, галузеві й функціональні департаменти, управління й відділи.
Центральний апарат Міністерства юстиції України має таку структуру:
департамент організаційного забезпечення діяльності судів;
департамент державної виконавчої служби;
департамент методологічного керівництва правовою роботою й правовою інформацією;
відділ реєстрації суспільних формувань і відомчих нормативних актів;
відділ реєстрації актів громадянського стану;
відділ правової допомоги населенню;
відділ кадрів;
фінансово-економічний відділ;
відділ матеріально-технічного забезпечення й капітального будівництва;
загальний відділ і ін.
Управління Міністерства юстиції України в областях створюються відповідно до законодавства України. У своїй діяльності вони підлеглі центральному апарату Міністерства юстиції й здійснюють на місцях функції виконавчої влади в області юстиції. Вони виконують свої завдання через відповідні галузеві служби, які створюються відповідно до основних напрямків діяльності, а також через міські й районні відділи юстиції. У складі управління юстиції є наступні відділи:
- організаційного забезпечення діяльності судів;
- державна виконавча служба;
- методологічне керівництво правовою роботою й правовою інформацією;
- реєстрації суспільних формувань і відомчих нормативних актів;
- реєстрації актів громадянського стану;
- правової допомоги населенню й ін.
Згідно ст. 12 Положення «Про Міністерство юстиції України» для розгляду наукових рекомендацій і інших пропозицій щодо основних напрямків розвитку правової системи України в Міністерстві юстиції України можуть бути утворені наукові, науково-консультативний ради та інші органи державного й координаційного характеру.