- •1. Конституційне право на житло, його зміст.
- •2. Поняття і предмет житлового права.
- •3. Житлове законодавство як комплексна галузь права.
- •4. Поняття житлового фонду. Види житлових фондів.
- •5. Приватний житловий фонд. Структура та особливості регулювання житлових відносин.
- •6. Державний і комунальний житлові фонди: поняття та склад житлового фонду.
- •7. Управління житловим фондом. Органи, які здійснюють управління житловим фондом.
- •8. Переведення житлових будинків в нежитлові і виключення житлових будинків (приміщень) з житлового фонду.
- •9. Підстави користування житловими приміщеннями.
- •10. Правові підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов.
- •11. Порядок прийняття на квартирний облік. Підстави зняття з квартирного обліку.
- •12. Черговість надання громадянам житлових приміщень. Позачергове, першочергове надання житлових приміщень.
- •13. Надання житлових приміщень особам, які не перебувають на квартирному обліку.
- •14. Ордер на житлове приміщення. Порядок і підстави визнання ордера недійсним.
- •15. Вимоги до житлового приміщення, яке надається. Норма житлової площі.
- •16. Право на додаткову житлову площу.
- •17. Надання житлового приміщення, яке звільнилося в квартирі, де проживають два і більше наймачів.
- •18. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
- •19. Право наймача на користування житловим приміщенням і вселення інших осіб.
- •20. Поняття члена сім’ї наймача житлового приміщення.
- •21. Право наймача на збереження і бронювання житлового приміщення.
- •22. Право наймача на приватизацію житлового приміщення. Способи приватизації.
- •23. Об’єкти приватизації. Житлові приміщення, які не підлягають приватизації.
- •24. Право наймача на обмін житлового приміщення. Умови, за яких обмін житловими приміщеннями не дозволяється.
- •25. Право наймача на здачу житлового приміщення в піднайм. Права і обов’язки піднаймачів.
- •26. Тимчасові мешканці. Відмінність тимчасових мешканців від піднаймачів.
- •28. Права наймача житлового приміщення у випадку капітального ремонту.
- •29. Обов’язки наймача житлового приміщення.
- •30. Загальні принципи оплати житлових приміщень і комунальних послуг.
- •31. Обов’язки наймодавця за договором найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
- •32. Зміна договору найму житлового приміщення.
- •33. Порядок і підстави виселення з житлового приміщення з наданням іншого житла.
- •34. Порядок і підстави виселення з житлового приміщення без надання житла.
- •35. Підстави і порядок надання службових житлових приміщень.
- •36. Права і обов’язки наймача службового житлового приміщення.
- •37. Припинення користування службовими житловими приміщеннями.
- •38. Правове регулювання порядку надання гуртожитків і користування ними. Припинення користування гуртожитком.
- •39. Забезпечення громадян житлом у будинках жбк.
- •40. Права та обов’язки членів жбк. Виключення з жбк.
- •41. Право власності на об’єкти загального користування в багатоквартирному будинку. Поняття кондомініуму.
- •42. Права та обов’язки власника житлового будинку.
- •43. Договір комерційного найму житлового приміщення.
- •44. Забезпечення житловими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають знесенню у зв’язку з вилученням земельних ділянок.
- •45. Договір купівлі-продажу житлового приміщення.
- •46. Договори міни та обміну житлових приміщень.
- •47. Договір довічного утримання.
- •48. Застава житлових приміщень.
- •49. Спадкування житлових приміщень.
- •50. Забезпечення схоронності житлового фонду. Обов’язки громадян із забезпечення схоронності житлового фонду.
- •51. Відповідальність за порушення житлового законодавства.
- •52. Порядок розгляду житлових спорів.
49. Спадкування житлових приміщень.
Успадкування житлових приміщень, що у власності спадкодавця, здійснюється за закону і з заповіту.
Успадкування за законом має місце, якщо заповіт не залишено, якщо заповідана тільки п'яту частину майна чи заповіт у частині визнано недійсним. Передбачено дві черги визнання спадкоємців по закону: насамперед успадковують діти (зокрема усиновлені), чоловік і батьки (усиновителі) померлого, і навіть дитина померлого, народжений після смерті Леніна; у другу чергу - брати і померлого, його дід і баба як з боку батька, і із боку матери.
Спадкоємці другої черги призиваються до спадкуванню згідно із законом лише за відсутності спадкоємців першу чергу або за неприйняття ними спадщини, а й у випадку, коли всі спадкоємці першу чергу позбавлені заповідачем права наследования.
До обов'язкових спадкоємців згідно із законом ставляться неповнолітні чи нетрудоспособные діти спадкодавця, і навіть нетрудоспособные чоловік, батьки та утриманці померлого незалежно від заповіту. Вона має декларація про щонайменше дві третини частки наследства.
Онуки і правнуки успадковують у разі, коли часу відкриття спадщини немає з їхніх батьків, який було б наследником.
Не залишено заповіт і відсутні вищезазначені спадкоємці по закону, майно перетворюється на державну власність та інші особи не можуть на наслідуване майно, навіть якщо вони перебувають у далеких родинних стосунки з спадкодавцем. Наприклад, громадянка А мала намір укласти договір купівлі-продажу квартири своєї дальньої померлої родички (громадянка А була племінницею померлої). Заповіт складено бо й успадкування мало здійснюватися згідно із законом. Але особи , з правом на успадкування згідно із законом були відсутні. Громадянка А не входила за перелік спадкоємців за законом і обов'язкових спадкоємців, отже ніяких прав На цей житлове приміщення вони мали. І більше, розпоряджатися цим майном не могла через брак на нього права собственности.
Житлове приміщення може перейти у власність громадянина шляхом наслідування за заповітом. Вимога закону стосовно форми заповіту дуже суворі. За загальним правилом, заповіт має бути складено письмово із зазначенням місця й часу його упорядкування та власноручно підписано заповідачем. Якщо заповідач неспроможна підписати заповіт (з фізичні вади, хвороби чи з інших причин), з його проханні це може бути зроблене іншим громадянином (її називають рукоприкладчиком) у присутності нотаріуса чи іншої особи, має право засвідчити заповіт. У цьому необхідно вказати й у заповіті, чому спадкодавець неспроможна самий її подписать.
50. Забезпечення схоронності житлового фонду. Обов’язки громадян із забезпечення схоронності житлового фонду.
Стаття 175. Забезпечення схоронності житлового фонду
Державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.
Стаття 177. Обов'язки громадян по забезпеченню схоронності жилих будинків
Громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
Наймачі жилих приміщень на умовах і в порядку, що визначаються законодавством Української РСР, повинні провадити за свій рахунок поточний ремонт жилих приміщень, а при звільненні приміщення - здати його в належному стані. Такі ж обов'язки покладаються на членів житлово-будівельного кооперативу.
Якщо необхідність у проведенні внутріквартирного поточного ремонту викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом) або за його рахунок.
Перелік робіт, що належать до внутріквартирного поточного ремонту, встановлюється правилами користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової
території та Типовим договором найму жилого приміщення.