41. Право власності на об’єкти загального користування в багатоквартирному будинку. Поняття кондомініуму.

Статус об'єктів загального користування (коридорів, ліфтів, підвалів, сміттєпроводів тощо), визначений постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. «Про затвердження Положення про порядок організації та діяльності об'єднань, що створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні».

Майно, яке перебуває у загальному користуванні членів об'єднання, між ними не розподіляється, а вартість частки, що належить кожному власнику квартири, житлового і нежитлового приміщення, включається у вартість майна. Частка майна, яке перебуває у загальному користуванні, не може бути відокремлена або відчужена.

Термін “кондомініум” походить з римського права і означає су­місне володіння й користування майном кількома власниками.

У нас кондомініумами називаються товариства (об’єднання) власників (співвласників) жилих приміщень у багатоквартирних будинках, де встановлені умови сумісного володіння та користування допоміжни­ми приміщеннями будинку (ліфтами, сміттєпроводами, тамбурами, сходовими клітками, вестибулями, холами, горищами, спорудами та елементами благоустрою прибудинкової території та іншими місця­ми загального користування). Метою цих товариств є збереження будівель і управління місцями загального користування (спільними частинами). Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків повинні взяти на себе вирішення всіх питань утримання будинків, нормативна база з цього питання достатньо розроблена і дозволяє зробити це.

42. Права та обов’язки власника житлового будинку.

Правове становище власників квартир і жилих будинків, найма­чів житла визначає комплекс взаємообумовлених прав і обов'язків. Вони можуть збігатися, або, навпаки, чітко розрізнятися.

1. Так, власники жилих будинків зобов'язані: за рахунок влас­них коштів оплачувати всі витрати, пов'язані з утриманням жилого будинку і закріпленої прибудинкової території; забезпечувати тех­нічне обслуговування конструктивних елементів і технічного облад­нання, санітарне обслуговування допоміжних приміщень і прибу­динкової території (у тому числі і на договірній основі з відповідни­ми підприємствами, які обслуговують житло).

Власники жилих будинків зобов'язані також забезпечувати на договірній основі силами підприємств з обслуговування житла: вивезення побутових відходів; утримання в робочому стані контей­нерів для побутових відходів і сміттєзбірників без забруднення території; вивезення з прибудинкової території брухту, будівельного та побутового сміття, шлаку та інших відходів.

2. Власник квартири має право за згодою членів сім'ї здавати в оренду квартиру (кімнати квартири).

3. Наймачі та орендарі, як володільці квартири, зобов'язані використовувати приміщення жилих будинків за призначенням, за­безпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир і технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної без­пеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств, які обслугову­ють житло.

Усі мешканці квартир, в яких проживають два і більше власни­ків, наймачів чи орендарів, мають однакові права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням.

Переобладнання і перепланування жилих і підсобних примі­щень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендаря­ми може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квар­тири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших гро­мадян, які проживають у цьому будинку. Наймачі та орендарі квар­тир можуть виконувати вказані роботи тільки з дозволу власника будинку (квартири).

Власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов'язані та­кож робити за власні кошти ремонт квартири (для орендарів — як­що це передбачено договором оренди); дотримувати умов безпечної експлуатації газового обладнання; своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності, які порушують нормальну екс­плуатацію цього будинку або призводять до перевитрат тепла, газу, води, електроенергії; щороку, до початку опалювального сезону, здійснювати утеплення вікон, балконних і вхідних дверей квартири; своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найом чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Невиконання наймодавцем або житлово-будівельним кооперати­вом обов'язків, пов'язаних з ремонтом жилого приміщення, у випад­ках невідкладної необхідності дає наймачеві жилого приміщення (члену житлово-будівельного кооперативу) право провести ремонт і стягнути з наймодавця або житлово-будівельного кооперативу вар­тість ремонту чи зарахувати її в рахунок квартирної плати (внесків на експлуатацію і ремонт будинку кооперативу).

Будь-кому забороняється зберігати в приміщеннях жилих будин­ків вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети. Не допускається виконання робіт та інші дії, що спричинюють псу­вання приміщень, підвищений шум чи вібрацію, порушують умови проживання громадян. Використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів та інших гучномовних пристроїв дозволяється лише за умови зменшення звуку до ступеня, що не порушує спокою мешкан­ців будинку. Від 23-ої до 7-ї години у будинку слід дотримуватися спокою.

Утримання собак і кішок у квартирах дозволяється тільки за умови дотримання Правил утримання собак і кішок у містах та ін­ших населених пунктах, а у квартирах, де проживає два і більше власників, наймачів або орендарів, — з їхнього дозволу. Утримання на балконах і лоджіях тварин, птиці та бджіл забороняється.

Власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов'язані та­кож виконувати й додаткові правила користування приміщеннями, які можуть бути встановлені органами місцевої державної влади.

4. Наймачі та орендарі квартир зобов'язані: відшкодовувати наймодавцю (орендодавцю) у встановленому законом порядку збит­ки, пов'язані з пошкодженням квартири, жилого будинку і облад­нання, заподіяним з вини наймача (орендаря) або осіб, які разом з ним проживають;

при виїзді з членами родини із квартири на інше місце прожи­вання, для повторного її заселення, відремонтувати за власні кошти приміщення і обладнання або відшкодувати вартість ремонту наймо­давцю (орендодавцю) за його згодою і здати приміщення за актом прийому-передачі.

Вартість робіт, пов'язаних з поліпшенням упорядження кварти­ри або встановленням нового обладнання, виконаних наймачем (орендарем), демонтаж якого неможливий без пошкодження квар­тири, відшкодуванню не підлягає.