- •1. Конституційне право на житло, його зміст.
- •2. Поняття і предмет житлового права.
- •3. Житлове законодавство як комплексна галузь права.
- •4. Поняття житлового фонду. Види житлових фондів.
- •5. Приватний житловий фонд. Структура та особливості регулювання житлових відносин.
- •6. Державний і комунальний житлові фонди: поняття та склад житлового фонду.
- •7. Управління житловим фондом. Органи, які здійснюють управління житловим фондом.
- •8. Переведення житлових будинків в нежитлові і виключення житлових будинків (приміщень) з житлового фонду.
- •9. Підстави користування житловими приміщеннями.
- •10. Правові підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов.
- •11. Порядок прийняття на квартирний облік. Підстави зняття з квартирного обліку.
- •12. Черговість надання громадянам житлових приміщень. Позачергове, першочергове надання житлових приміщень.
- •13. Надання житлових приміщень особам, які не перебувають на квартирному обліку.
- •14. Ордер на житлове приміщення. Порядок і підстави визнання ордера недійсним.
- •15. Вимоги до житлового приміщення, яке надається. Норма житлової площі.
- •16. Право на додаткову житлову площу.
- •17. Надання житлового приміщення, яке звільнилося в квартирі, де проживають два і більше наймачів.
- •18. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
- •19. Право наймача на користування житловим приміщенням і вселення інших осіб.
- •20. Поняття члена сім’ї наймача житлового приміщення.
- •21. Право наймача на збереження і бронювання житлового приміщення.
- •22. Право наймача на приватизацію житлового приміщення. Способи приватизації.
- •23. Об’єкти приватизації. Житлові приміщення, які не підлягають приватизації.
- •24. Право наймача на обмін житлового приміщення. Умови, за яких обмін житловими приміщеннями не дозволяється.
- •25. Право наймача на здачу житлового приміщення в піднайм. Права і обов’язки піднаймачів.
- •26. Тимчасові мешканці. Відмінність тимчасових мешканців від піднаймачів.
- •28. Права наймача житлового приміщення у випадку капітального ремонту.
- •29. Обов’язки наймача житлового приміщення.
- •30. Загальні принципи оплати житлових приміщень і комунальних послуг.
- •31. Обов’язки наймодавця за договором найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
- •32. Зміна договору найму житлового приміщення.
- •33. Порядок і підстави виселення з житлового приміщення з наданням іншого житла.
- •34. Порядок і підстави виселення з житлового приміщення без надання житла.
- •35. Підстави і порядок надання службових житлових приміщень.
- •36. Права і обов’язки наймача службового житлового приміщення.
- •37. Припинення користування службовими житловими приміщеннями.
- •38. Правове регулювання порядку надання гуртожитків і користування ними. Припинення користування гуртожитком.
- •39. Забезпечення громадян житлом у будинках жбк.
- •40. Права та обов’язки членів жбк. Виключення з жбк.
- •41. Право власності на об’єкти загального користування в багатоквартирному будинку. Поняття кондомініуму.
- •42. Права та обов’язки власника житлового будинку.
- •43. Договір комерційного найму житлового приміщення.
- •44. Забезпечення житловими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають знесенню у зв’язку з вилученням земельних ділянок.
- •45. Договір купівлі-продажу житлового приміщення.
- •46. Договори міни та обміну житлових приміщень.
- •47. Договір довічного утримання.
- •48. Застава житлових приміщень.
- •49. Спадкування житлових приміщень.
- •50. Забезпечення схоронності житлового фонду. Обов’язки громадян із забезпечення схоронності житлового фонду.
- •51. Відповідальність за порушення житлового законодавства.
- •52. Порядок розгляду житлових спорів.
43. Договір комерційного найму житлового приміщення.
44. Забезпечення житловими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають знесенню у зв’язку з вилученням земельних ділянок.
Стаття 171. Забезпечення жилими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають знесенню у зв'язку з вилученням земельних ділянок
У разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків,
будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом. За бажанням громадян виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів забезпечують їм (замість надання квартир) можливість позачергового вступу до членів житлово-будівельних кооперативів і одержання в них квартир.
45. Договір купівлі-продажу житлового приміщення.
Суворі вимоги чинного законодавства до дотримання форми договору пояснюються важливістю житлового будинку і квартири як об'єкта права приватної власності. Договір купівлі-продажу житлового будинку чи квартири обов'язково повинен бути нотаріально посвідченим і підлягає державній реєстрації.
Договір купівлі-продажу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки та іншого нерухомого майна укладається за місцезнаходженням будівлі.
При посвідченні договору продавець зобов'язаний надати документи, які підтверджують його право власності на майно, яке відчужується: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі; свідоцтво про право власності, видане при приватизації житлового приміщення органами приватизації; договір довічного утримання; свідоцтво про право власності на частину в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання будинку на публічних торгах; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомості та інші правовстановлюючі документи.
За посвідчення договору купівлі-продажу нотаріус стягує державне мито в розмірі 5 % від суми договору (але не менше як 0,5 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), а якщо будинок відчужується близьким родичам -дітям, подружжю, батькам, то розмір державного мита становить 1 % (але не менше ніж 0,2 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян). При укладенні договору на біржі, в агентстві нерухомості державне мито стягується в таких самих розмірах. Після посвідчення договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний звернутись до Бюро технічної інвентаризації і перереєструвати на себе придбане домоволодіння. Покупець має право заявити претензію за недоліками в будинку, якщо їх було виявлено не пізніше ніж за три роки з дня передачі будинку покупцеві, а якщо день передачі установити неможливо — з дня укладення договору купівлі-продажу. Аналогічні вимоги пред'являють при продажу іншого нерухомого майна — гаража, садового будинку.