- •Визначення фармакології як науки. Предмет фармакології, її методичні завдання, зв’язки з іншими науками.
- •Основні етапи розвитку експериментальної фармакології.
- •Загальна фармакологія
- •Шляхи введення фармакологічних препаратів в організм
- •Розподіл фармакологічних препаратів в організмі. Біологічні бар’єри. Депонування
- •Хімічні перетворення (біотрансформація, метаболізм) лікарських речовин в організмі
- •Шляхи виведення лікарських речовин з організму
- •Місцева і резорбтивна дія лікарських речовин. Пряма і рефлекторна дія. Локалізація і механізм дії. “мішені” для лікарських речовин. Зворотня і незворотня дія, вибіркова дія.
- •Залежність фармакотерапевтичного ефекту від властивостей лікарських засобів і умов їх застосування Хімічна будова, фізико-хімічні і фізичні властивості лікарських засобів
- •Дози і концентрації
- •Повторне введення лікарських препаратів
- •Взаємодія лікарських речовин
- •2. Фармацевтична взаємодія.
- •Засоби, які впливають на холінергічні синапси
- •Речовини, які впливають на м- і н-холінорецептори:
- •Антихолінестеразні речовини:
- •Речовини, які впливають на мускарино- і нікотино-чутливі ацетилхолінові рецептори
- •1. Речовини, які стимулють м-, н-ацетилхолінові рецептори (м-, н-холіноміметики)
- •Речовини, які блокують м- і н-холінорецептори (м-, н-холіноблокатори)
- •Антихолінестеразні засоби
- •Засоби, які впливають на мускариночутливі ацетилхолінові рецептори Засоби, які стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)
- •Засоби, які блокують м-холінорецептори (м-холіноблокатори або атропіноподібні засоби)
- •Речовини, які впливають на нікотиночутливі холінорецептори.
- •Речовини, які блокують нікотиночутливі холінорецептори або/і зв”язані з ними іонні канали.
- •Засоби, які блокують нервово-м”язеву передачу (курареподібні засоби або міорелаксанти периферичної дії).
- •Адренергічні синапси
- •Біогенні аміни
- •Гістамін і шлункова секреція
- •Блокатори гістамінових рецепторів
- •Серотонін
- •Загальні засоби для наркозу (загальні анестетики). Засоби для інгаляційного та для неінгаляційного наркозу. Комбіноване використання засобів для наркозу.
- •Засоби для інгаляційного наркозу
- •Засоби для не інгаляційного наркозу
- •Механізми болю. Наркотичні (опіоїдні) анальгетики та їх антагоністи. Неопіоїдні препарати центральної дії з анальгетичною активністю. Анальгетики із змішаним механізмом дії
- •Агоністи опіоїдних рецепторів
Взаємодія лікарських речовин
В медичній практиці та експериментах часто використовують декілька лікарських засобів одночасно. При цьому вони можуть взаємодіяти один з одним, змінюючи вираженість і характер основного ефекту, його тривалість, а також посилюючи або послаблюючи побічні і токсичні впливи.
Взаємодію лікарських засобів можна класифікувати слідуючим чином.
1. Фармакологічна взаємодія:
1) основана на зміні фармакокінетики лікарських засобів;
2) основана на зміні фармакодинаміки лікарських засобів;
3) основана на хімічній і фізико-хімічній взаємодії лікарських засобів в середовищах організму.
Фармакологічна взаємодія пов”язана з тим, що одна речовина змінює фармакокінетику або фармакодинаміку іншого компонента суміші. Іноді фармакологічна взаємодія проявляється в одночасній зміні і фармакокінетики, і фармакодинаміки. Фармакокінетичний тип взаємодії може бути пов”язаний з порушенням всмоктування, біотрансформації, транспорту, депонування і виведення однієї з речовин. Фармакодинамічний тип взаємодії є результатом прямої або опосередкованої взаємодії речовин на рівні рецепторів, клітин, ферментів, органів або фізіологічних систем. При цьому основний ефект може змінюватися кількісно (посилюватися, послаблюватися) або якісно. Крім того, можлива хімічна і фізико-хімічна взаємодія речовин при їх сумісному використанні (табл.1).
Таблиця 1
Приклади фармакокінетичної несумісності лікарських засобів
Групи комбінуємих препаратів |
Результат взаємодії препаратів I і II |
||
I |
II |
ефект |
механізм |
Антикоагулянти непрямої дії (неодикумарин і ін.) |
Альмагель |
Послаблення протизгортаючої дії речовин I групи |
Альмагель затру-дняє всмоктуван-ня речовин I групи в шлунко-во-кишковому тракті |
Антикоагулянти непрямої дії (неодикумарин і ін.) |
Холестирамін |
Послаблення протизгортаючої дії речовин I групи |
Холестирамін зв”язує в порож-нині кишечника речовини групи I і зменшує їх всмоктування |
Саліцилати (кис-лота ацетилсалі-цилова і ін.) |
Фенобарбітал |
Послаблення дії саліцилатів |
Фенобарбітал посилює біо-трансформацію саліцилатів в печінці |
Наркотичні ана-льгетики (морфін і ін.) |
Невибіркові інгібітори МАО |
Посилення і пролонгування дії речовин групи I з можливим при-гніченням дихан-ня |
Невибіркові інгібітори МАО пригнічують інактивацію в печінці речовин групи I |
Синтетичні про-тидіабетичні за-соби (бутамід і ін.) |
Бутадіон |
Посилення гіпо-глікемічного ефекту аж до коми |
Бутадіон витісняє речовини групи I із зв”язку з білками плазми крові, підвищую-чи їх концентра-цію в крові |
Саліцилати (кис-лота ацетилсалі-цилова) |
Антацидні засо-би, які мають системну дію |
Деяке послаблен-ня дії саліцилатів |
Антацидні засоби зменшують реаб-сорбцію саліцила-тів в нирках (в лужному середо-вищі), підвищую-чи їх виведення з сечею. Концентрація саліцилатів в крові при цьому знижується |