Контрольні запитання

1. Назвіть основні елементи вдосконалення діяльності дер­жавної податкової служби.

2. Наведіть основні організаційно-управлінські проблеми, що мають місце у роботі органів ДПС України.

3. З якою метою здійснюється модернізація податкової служби?

4. Що зумовлює необхідність реформування податкової служ­би?

Тема 10. Організація роботи з платниками податків та зв’язків із громадськістю в органах державної податкової служби України

1. Історичне коріння та місце зв’язків із громадськістю в діяльності органів державної податкової служби України.

2. Основи організації роботи щодо зв’язків із громадськістю.

3. Практична реалізація та ефективність програм зв’язків із громадськістю.

4. Основні напрями роботи з платниками податків та зв’язків із громадськістю в органах державної податкової служби України.

1. Історичне коріння та місце зв’язків із громадськістю в діяльності органів державної податкової служби України

Окремі люди та їх групи завжди вступали у взаємовідносини з іншими людьми та групами для задоволення потреб та досяг­нення певних цілей. Зростання взаємозалежності людей у сучас­ному суспільстві вимагає більш складної соціальної, політичної і економічної взаємодії між ними: встановлення і підтримання належних взаємовідносин на всіх рівнях соціальних систем стало важливою сферою прикладання зусиль академічної науки та практиків-професіоналів.

Наприклад, сюди належать людські взаємовідносини, взаємо­відносини у шлюбі, трудових колективах, організаціях, а також відносини між націями та народами (міжнародні взаємовідносини). Особливий інтерес викликає вивчення взаємовідносин між певними організаціями й відповідною громадськістю, тобто людьми та їх групами, які тим чи іншим чином пов’язані з цими організаціями.

У сучасній літературі науку, присвячену технологіям зв’язків із громадськістю, найчастіше називають “паблік рілейшенз” (від англійського терміну “publik relations”) або скорочено PR (від англійських початкових букв цього терміна).

Залежно від певних умов та цілей у цей термін може вкла­датись різне значення: від позитива до абсолютного негатива. У нашому випадку PR – це особлива управлінська функція, приз­начена визначати та підтримувати взаємовигідні відносини між організацією та громадськістю з метою досягнення максимальної ефективності виконання завдань, поставлених перед організацією.

Уміння вплинути на погляди або поведінку інших людей цінувалось ще в глибокій давнині. На території Іраку археологи виявили матеріали, що належать до 1800 р. до н. е., де вміщені рекомендації землевласникам стосовно посіву насіння, здійснення іригації, збирання урожаю тощо.

Зародкові елементи PR зустрічаються в описах посадових обов’язків королівських шпигунів давньої Індії, згідно з якими їм доручалось ознайомлення короля з громадською думкою, створення позитивного іміджу короля у суспільстві та розповсюдження слухів, вигідних для уряду.

Інструменти PR протягом тривалого періоду були важливим елементом політичної боротьби. Готуючи повстання проти ан­глійського панування, Семюель Адамс та його соратники (18 сто­ліття) розробили відповідні методи маніпулювання громадською думкою (а потім продемонстрували їх на практиці), які охоп­лювали:

– необхідність створення організації для практичного здій­снення діяльності, пов’язаної з проведенням відповідної PR-кам­панії;

– використання символіки, яка легко сприймається людьми та викликає у них потрібні емоції (наприклад, Дерево свободи);

– використання лозунгів, які у стислій і легкій для запа­м’ятовування формі виражають ті чи інші складні ідеї і проблеми (наприклад, “Оподаткування без опротестування – шлях до тиранії”);

– інсценування подій, які привертають громадську думку, збуджують дискусії і таким чином структуризують громадську думку;

– важливість донесення до громадськості, у першу чергу, власного погляду на ту чи іншу подію, внаслідок чого у суспільну свідомість упроваджується ваша власна інтерпретація цієї події;

– необхідність проведення за допомогою зазначених методів тривалої кампанії “насичення” потрібною інформацією з вико­ристанням доступних каналів комунікації для впровадження у суспільну свідомість ваших ідей та поглядів.

Не дивлячись на те, що корені сучасної практики PR ідуть у минуле, активне використання PR-технологій чітко простежується на початку 20 століття. Ще більш широке визнання їх відбулось у післявоєнний період (1945–1965 роки), коли виникли потужні професійні асоціації, було започатковане навчання за спеціальністю “паблік рілейшенз”, а кількість фахівців цієї галузі лише у США на даний період перейшло відмітку 100000.

Потужний розвиток “паблік рілейшенз” характерний для пе­ріоду “глобального інформаційного суспільства” (з 1965 р. до на­шого часу), коли сталося різке зростання комунікаційних каналів, перехід від національних економік до світової економіки з при­таманною їй глобальною залежністю і глобальною конкуренцією. Вплив PR у даний період зростає у зв’язку з необхідністю впорядкування антагоністичних інтересів різних груп населення шляхом взаємного пристосування та адаптації.

Особливого значення набувають у наш час зв’язки з гро­мадськістю органів державної виконавчої влади України взагалі та органів державної податкової служби зокрема. Сформована в Україні система соціально-політичних відносин населення і дер­жави характеризується дуже слабким рівнем “податкової грамотності” громадян. Жодна державна структура, крім податкової служби, не займається зв’язками з громадськістю у згаданому напрямі.

Податкові органи з цієї метою виконують цілий комплекс робіт, що дозволяють зацікавити різні верстви населення в одержанні інформації на податкову тематику, залучити їх до активних взаємовідносин з державою, дати громадянам можливість одержання початкових знань у сфері оподатковування.

Свідченням важливості даного напряму діяльності податкових органів є те, що одним із показників оцінки ефективності роботи державної податкової служби України у процесі збирання по­датків і обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів є частка податкових надходжень, сплачених платниками податків добровільно у встановлені чинним законодавством терміни.

Очевидно, що чим вище цей показник, тим менше держава затрачає адміністративних і фінансових ресурсів на виконання державної функції – формування дохідної частини бюджету. Тому, поряд з іншими механізмами примусового стягнення і стиму­лювання добровільної сплати податків, податкові органи України широко використовують і механізми пропаганди переваги добро­вільної сплати одночасно із широкою масово-роз’яснювальною і виховною роботою серед населення та платників податків.

Серед основних напрямів її роботи з населенням можна ви­ділити наступні:

– проведення цілеспрямованої постійної пропаганди необ­хідності загальної “податкової грамотності” населення;

– формування суспільної думки шляхом пропаганди необ­хідності повної і чесної сплати податків як виконання свого гро­мадянського обов’язку (з використанням прикладів інших країн і роз’ясненням цілей, на виконання яких направляються кошти, отримані від сплати податків, а також відповідальності за несплату податків);

– проведення опитувань серед населення для визначення рівня “податкової грамотності”, ступеня зацікавленості населення в цьому питанні й визначення категорій громадян – потенційних учасників навчання;

– розміщення на телебаченні й радіо спеціальних навчальних передач з питань роз’яснення податкової політики держави та ді­ючого податкового законодавства;

– підготовка й розміщення в друкованих засобах масової інформації статей і виступів працівників податкової служби з пи­тань роз’яснення податкової політики держави та діючого по­даткового законодавства;

– проведення системної роботи серед майбутніх потенційних платників податків (навчальні заклади, центри перепідготовки кадрів при службах зайнятості населення тощо);

– проведення регулярних зустрічей керівників і працівників податкових органів з трудовими колективами, громадськими ор­ганізаціями, студентами й учнями шкіл.