- •I.Операційна система windows.Ссервісні програми.
- •2.Алгоритм створення папки та ярлика.
- •3.Алгоритм вилучення об’єктів та програм.
- •4.Створення архівів.
- •1.Установка додаткового шрифту.
- •2.Алгоритм введення формул.
- •3.Шаблони.Панель інструментів «Форми» .
- •Виконайте одну з таких дій.
- •1.Алгоритм введення простих та складних формул.Вибір функцій.Редагування функцій.Абсолютна та відносна адреси.
- •2.Типи даних.
- •4.Алгоритм побудови діаграми.Форматування діаграми.
- •5.Автозаповнення.
- •6.Фільтри та сортування.
- •Функції:математичні,логічні,фінансові,статистичні.
- •1.Основні об’єкти бази даних.
- •2.Типи полів.
- •3.Майстер підстановок.
- •4.Ключове поле.
- •5.Бланк створення запиту.
Виконайте одну з таких дій.
Створення шаблона на базі наявного документа
Створення нового шаблона на базі наявного шаблона
У меню Файл виберіть команду Зберегти як.
У полі Тип файлу виберіть Шаблон документа . Під час збереження файлу, створеного як шаблон, тип файлу "Шаблон документа" завжди установлюється за замовчуванням.
За замовчуванням файл зберігається в папці Шаблони, вибраній у полі Папка. Якщо потрібно зберегти шаблон так, щоб його було відображено не на вкладці Загальні, перейдіть до підпапки в папці Шаблони, ім'я якої відповідає назві потрібної вкладки, або створіть таку підпапку.
Введіть у полі Ім'я файлу ім'я нового шаблона та натисніть кнопку Зберегти.
Додайте до нового шаблона текст або малюнки, які повинні з'являтися у всіх нових документах, заснованих на цьому шаблоні, та видаліть всі ті елементи, яких у документах не повинно бути.
Змініть потрібним чином розміри полів та сторінок, орієнтацію сторінок, стилі та інші параметри форматування.
На панелі інструментів Стандартна натисніть кнопку Зберегти , а потім виберіть у меню Файл команду Закрити.
Панель інструментів Форми (Forms) за умовчанням прихована від користувача, як і багато інших панелей. Щоб викликати її, слід клацнути правою кнопкою миші на вільному місці в області панелей інструментів і із списку, що з'явився, вибрати Форми (Forms). Є і інший спосіб: у меню Вигляд (View) виберіть команду Панелі інструментів (Toolbars) і в списку доступних панелей, що розкрився, знайдіть і кликніть по панелі Форми (Forms).
ІІІ.EXCEL
1.Алгоритм введення простих та складних формул.Вибір функцій.Редагування функцій.Абсолютна та відносна адреси.
Найпростішим способом завдання формули є її безпосереднє введення в рядок формул. У цього варіанту є лише один недолік — ви повинні пам'ятати правила побудови формул Excel, назви вбудованих функцій і методи посилань на осередки листа.
Правила запису формул:
· формула починається із знака”=” і має вигляд: =<вираз>. Наприклад: = 3 * В2 * С2.
· у формулі не повинно бути пропусків;
· якщо як аргумент у формулі використовують текст, то він записується у лапках;
· аргументи функції відокремлюють один від одного крапкою з комою, а якщо вказується діапазон – двокрапкою.
Після введення формули у клітині висвітляється результат, а формулу можна побачити лише у рядку формул. Таблиця може функціонувати у 2-х режимах:1) режим відображення результатів; 2) режим відображення формул.
Щоб побачити всі введені формули потрібно вибрати меню Сервіс → параметри → Закладка вигляд → ٧ Формули → ОК. Щоб зняти режим відображення формул потрібно вимкнути перемикач ٧.
З метою автоматизацій введення великої кількості формул до них застосовують операціюкопіювання.
Копіювання формули - це процес поширення дії формули, записаної в одну клітинку, на інші клітинки. Копіювання формули виконують методом перетягування маркера табличного курсора вибраної клітинки, що містить формулу, у потрібному напрямку.
Цей метод називають автозаповненням діапазону.
Крім введення формул для виконання основних математичних операцій, наприклад додавання, віднімання, множення та ділення, ви можете використовувати велику бібліотеку вбудованих функцій аркушів у програмі Microsoft Excel, які надають значно більше можливостей.
Ви можете використовувати ці функції для отримання інформації, наприклад:
отримання поточної дати;
обчислення кількості символів у клітинці;
маніпуляції з текстом, наприклад перетворення слова «привіт» на «Привіт» або «ПРИВІТ»;
обчислення виплат за кредитом;
визначення ідентичності двох клітинок або різниці в їхньому вмісті.
За необхідності будь-яку введену функцію можна відредагувати.
Якщо ви кликнете по комірці з функцією один раз, то введена функція відобразиться в рядку формул, в якому її і можна редагувати з клавіатури. При наступному кліці в рядку формул аргументи функції виділяються кольорами.
Тут же вам надається можливість змінити функцію на іншу. Для цього потрібно тільки розкрити список у вікні імен і з вікна викликати одну з десяти останніх функцій, що використовувалися. При виборі позиції Другие функции ... відкриється майстер функцій.
При подвійному кліці мишкою в комірці з функцією аналогічне редагування можна виконувати прямо в комірці.
Дуже важливо вміти відрізняти абсолютні адреси клітинок від відносних. Excel за замовчуванням створює у формулах відносні адреси клітинок. Але при копіюванні формули в іншу клітинку відмінність між цими типами адрес стає очевидною. Абсолютна адреса вказує на точне місце знаходження клітинки в таблиці і записується зі знаком “$“ перед іменем стовпця і іменем рядка.Абсолютна не змінюється при автозаповненні,тобто є сталою.Відносна змінюється при автозаповненні.