- •Трудове право
- •Поняття трудового права
- •Основна мета і завдання трудового права
- •Предмет трудового права
- •Індивідуальні і колективні відносини в сфері трудового права
- •Наймана праця і її правові ознаки
- •Метод трудового права
- •Типові риси (ознаки) методу трудового права
- •Поняття системи трудового права як галузі права. Основні інститути труд. Права
- •Поняття і значення принципів трудового права
- •10.Основні принципи правового регулювання трудових і безпосередньо пов’язаних з ними відносин
- •Поняття джерел трудового права і їх класифікація
- •Особливості джерел трудового права
- •Нормативні акти як джерела трудового права
- •Акти договірного та колективного характеру у сфері трудового права
- •Акти судової влади як одна із норм трудового права
- •Сфера дії нормативних актів
- •Поняття трудових правовідносин і їх розмежування від деяких похідних до них цивільних, адміністративних та інших правовідносин
- •Класифікація трудових правовідносин
- •Особливості трудових правовідносин
- •Умови і підстави виникнення трудових правовідносин
- •Складні юридичні склади
- •Сторони трудових правовідносин
- •Правовий статус іноземців у трудовому праві
- •Правове становище працівників у трудових правовідносинах
- •Основні права і обов’язки роботодавця
- •Особливості правовідносин пов’язаних з трудовими
- •Поняття і основні принципи соціального партнерства
- •Система і форми соціального партнерства
- •Представництво інтересів працівників і роботодавців
- •Угоди, як акти соціального партнерства, їх види і сторони
- •Укладення угод і їх зміст (ці два питання висвітлені в одній відповіді)
- •Поняття і сторони колективного договору
- •Порядок розробки і укладення трудового договору
- •Зміст колективного договору
- •Дія колективного договору і відповідальність при його укладенні і виконанні
- •Право працівників на об’єднання в профспілки
- •Правосуб’єктність профспілок
- •Права профспілок
- •Участь працівників в управління підприємством, установою, організацією.
- •Повноваження трудових колективів
- •Поняття трудового договору як підстава виникнення трудових відносин
- •Зміст трудового договору
- •Строк і форма трудового договору
- •Укладення трудового договору
- •Гарантії при прийнятті на роботу
- •Документи, що подаються при укладенні трудового договору. Випробування при прийнятті на роботу
- •Переведення на іншу роботу, як зміна умов трудового договору
- •Переміщення на інше робоче місце
- •Зміна істотних умов праці працівника
- •Види переведень
- •Загальні підстави припинення трудового договору
- •Припинення трудового договору за угодою сторін
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадках порушення трудової дисципліни
- •Розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 кЗпП
- •Розірвання трудового договору за п. 2,5,6 ст. 40 кЗпП
- •Припинення трудового договору, що залежить від волі сторін
- •Припинення трудового договору внаслідок порушення правил при укладенні трудового договору
- •Правове регулювання відсторонення від роботи
- •Порядок оформлення звільнення працівника
- •Обов’язкова участь виборчого профспілкового органу під час розгляду питань пов’язаних із розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця
- •Гарантії і компенсації в деяких випадках припинення трудового договору і у зв’язку із затримкою видачі трудової книжки
Порядок розробки і укладення трудового договору
Важливими характеристиками колективного договору є порядок його укладення, строк розробки проекту, утворення робочої комісії для ведення сторонами колективних переговорів. Усе зазначене набирає чинності з моменту оформлення цих відносин наказом по підприємству і постановою профспілкового комітету. Укладення колективного договору — процедура копітка і тому потребує чіткого юридичного врегулювання багатьох питань, зокрема: а) проведення переговорів; б) визначення змісту договору; в) усунення розбіжностей; г) гарантії та компенсації на період переговорів; д) внесення змін і доповнень; е) контроль за виконанням колективного договору тощо.
Процесуальні строки для ведення переговорів умовно можна поділити на два види: визначені законом і визначені угодою сторін. Законом визначаються тримісячний і семиденний строки (ст. 10 Закону). Перший зобов'язує будь-яку зі сторін письмово повідомити іншу про початок переговорів, а другий зобов'язує сторону, яка отримала повідомлення, розпочати переговори.
Строки для ведення переговорів можуть установлюватися й угодою сторін, якщо це зазначено в колективному договорі.
Головна сутність переговорного процесу полягає в тому, що сторони визначають: а) порядок проведення переговорів; б) порядок створення робочої комісії з представників сторін. До основних функцій комісії належать:
1) підготовка проекту колективного договору;
2) прийняття пропозицій від працівників, трудових колективів;
3) прийняття рішення, яке оформлюється протоколом.
Підготовлений проект колективного договору обговорюється в трудових колективах, а після врахування їх зауважень доопрацьовується й виноситься на обговорення та прийняття загальними зборами (конференцією) трудового колективу. Після цього схвалений договір підписується представниками сторін щонайпізніше через 5 днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами (конференцією) трудового колективу (ст. 13 Закону), і підлягає повідомній реєстрації місцевими органами державної влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 9 Закону, ст. 15 КЗпП України).
Суттєво новим видом правових актів в умовах ринкових правовідносин є колективні угоди, про види й сторони яких ішлося раніше. Але доцільно звернути увагу на такі їх основні положення, як значення і зміст. За значенням колективні угоди спрямовані на регулювання: 1) гарантій у галузі праці та продуктивної зайнятості; 2) оплати праці та розміру прожиткового мінімуму; 3) охорони праці та житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування тощо.
Зміст колективних угод в основному визначений ст. 8 Закону, в якій зазначено, що угодою (державного чи галузевого рівня) регулюються основні принципи й норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо гарантій праці, забезпечення зайнятості, оплати праці, соціального страхування, режиму праці та відпочинку, задоволення духовних потреб населення тощо.
Зміст колективного договору
Зміст трудового договору становлять взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Згідно із законом України від 01.07.1993 р. «Про колективні договори і угоди» до питань, що становлять зміст колективного трудового договору, відносяться:
зміни в організації виробництва і праці;
забезпечення продуктивної зайнятості;
нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій);
встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
умови праці і охорони праці;
гарантії діяльності профспілкового чи інших представницьких організацій трудящих.
Колективний договір може передбачити додаткові гарантії, соціально-побутові пільги порівняно з чинним законодавством і угодами. Забороняється включати до колективних договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.