11. Система і форми соціального партнерства

Під соціальним партнерством розуміють систему відносин між роботодавцями, найманими працівниками та органами оержави, що складаються у процесі співробітництва, пошуку компромісів і підготовки ними узгоджених рішень з питань .соціально-трудових відносин. Основними формами соціального партнерства є:

проведения спільних консультацій;

ведення колективних переговорів щодо регулювання соціально-трудових відносин;

укладення колективних договорів і угод;

розгляд і вирішення претензій та розбіжностей, що можуть виникати між: соціальними партнерами.

Оскільки в умовах економічної кризи в суспільстві спостерігається соціальна напруженість, то, зрозуміло, що основним завданням співробітництва соціальних партнерів є забезпечення соціального миру в суспільстві, 3 цього випливає і мета соціального партнерства:

зниження гостроти соціальних конфліктів, сприяння погодженню інтересів роботодавців і найманих працівників;

забезпечення активної ролі держави в переговорному процесі з питань встановлення умов праці;

забезпечення взаємної зацікавленості найманих працівників і роботодавців або уповноважених ними органів у покращенні економічного становища і сприяння взаєморозумінню між ними;

забезпечення умов праці і життя працівників.

У нашій державі система соціального партнерства почала складатись з прийняттям Указу Президента України «Про Національну раду соціального партнерства» від 27 квітня 1993 р. Відповідно до нього утворено Національну раду соціального партнерства, накреслено завдання і визначено принципи соціального партнерства:

взаємна повага і довіра соціальних партнерів;

рівність сторін соціального партнерства;

всеохоплюючий характер соціального партнерства;

відповідальність соціальних партнерів за виконання прийнятих ними рішень і досягнутих домовленостей.

Подальшими кроками до формування системи соціального партнерства стало прийняття Законів України «Про колективні договори і угоди, «Про оплату праці», «Про професійні спіши, їх права та гарантії діяльності».

На національному рівні сторонами соціального партнерства є Кабінет Міністрів України, Конфедерація роботодавців України та всеукраїнські профспілки і профоб'єднання. Ними на 2004-2005 pp. підписана Генеральна угода. Вона спрямована на удосконалення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, розвиток соціального партнерства, реалізацію конституційних прав і гарантій працівників і роботодавців. На галузевому рівні такими сторонами є об'єднання відповідштх галузевих профспілок, організації роботодавців відповідної галузі і центральні органи державної виконавчої влади, на регіональному - об'єднання профспілок або інші уповноважені на пред-етавнмцгво об'єднання працівників відповідного регіону, об'єднання роботодавців цього ж регіону і місцеві органи державної виконавчої влади та виконавчі комітети органів місцевого самоврядування і на виробничому рівні одна або декілька профспілок чи інша уповноважена особа, яка визначається загальними зборами найманих працівників підприємства, установи, організації, і роботодавець.