Заходи щодо нейтралізації джерела збудника

Збудники інфекційних хвороб у ході еволюції пристосувалися до паразитичного способу життя в організмі людини або тварини. Саме в організмі господаря вони знаходять оптимальні умови для свого існування та розмноження. Відтак заражена людина (або тварина) стає природним середовищем для патогенних мікроорганізмів і головним їх джерелом.

При антропонозах найважливішим заходом, спрямованим на знешкодження джерела, є ізоляція хворих. З’ясовано, що хворі на тяжкі форми інфекційної хвороби виділяють величезну кількість збудника впродовж тривалого часу. Однак, завдяки яскравій клінічній картині, їх, як правило, виявляють і рано ізолюють. При легких та атипових формах хвороби збудники виділяються у значно меншій дозі. Проте через труднощі діагностики (розпізнаються пізно або й не розпізнаються) вони значно небезпечніші для інших. При багатьох інфекціях виділення збудника починається з перших годин захворювання (а часто ще в інкубаційний період), тому ізоляція повинна бути якомога ранньою.

Таблиця 2. Інкубаційний період при деяких інфекційних хворобах

Хвороба	Тривалість інкубаційного періоду			Оцінка тривалості
	мінімальна	максимальна	середня
Харчові токсикоінфекції Ботулізм Сальмонельоз Холера	0,5 год 6 год 6 год 12 год	2 доби 5 діб 3 доби 5 діб	1-12 год 18 год 1 доба 1-3 доби	дуже короткий
Шигельоз Чума Сибірка Стафілококові хвороби ГРВІ: грип риновірусна інфекція РС-інфекція парагрип аденовірусні хвороби Менінгококова хвороба Ентеровірусні хвороби Ящур Ротавірусна хвороба Дифтерія Гонококова інфекція Ешерихіоз Скарлатина	1 доба 12 год 12 год 2 год 12 год 1 доба 3 доби 2 доби 4 доби 2 доби 2 доби 2 доби 2 доби 2 доби 1 доба 3 доби 1 доба	7 діб 10 діб 8 діб 7 діб 2 доби 6 діб 6 діб 7 діб 14 діб 10 діб 10 діб 12 діб 7 діб 10 діб 15 діб 6 діб 12 діб	2-3 доби 2-3 доби 2-3 доби 2-4 доби 1 доба 2-3 доби 4-5 діб 5-7 діб 5-7 діб 2-4 доби 3-4 доби 3-4 доби 3-5 діб 3-5 діб 3-5 діб 4-5 діб 3-6 діб	короткий
Туляремія Кишковий єрсиніоз Кашлюк і паракашлюк Псевдотуберкульоз Короста Паратиф В Лептоспіроз Правець Геморагічні гарячки: Ласса Ебола кримська-Конго з нирковим синдромом Кір Поліомієліт Кліщовий енцефаліт Сап	1 доба 1 доба 2 доби 3 доби 2 доби 1 доба 4 доби 3 доби 3 доби 4 доби 2 доби 9 діб 9 діб 5 діб 2 доби	21 доба 11 діб 14 діб 21 доба 14 діб 18 діб 14 діб 1 міс. 17 діб 16 діб 14 діб 35 діб 17 діб 35 діб 21 доба	3-7 діб 3-7 діб 5-7 діб 5-7 діб 7 діб 2-8 діб 7-9 діб 7-10 діб 6-7 діб 5-8 діб 7-10 діб 12-15 діб 10 діб 10-12 діб 10-12 діб 10-14 діб	середній
Рикетсіози: Північно-азіатський марсельська гарячка висипний тиф Ку-гарячка волинська гарячка Паратиф А Черевний тиф Вітряна віспа Епідемічний паротит Краснуха Бруцельоз Сифіліс Малярія: тропічна триденна чотириденна	1 доба 3 доби 6 діб 3 доби 7 діб 3 доби 5 діб 10 діб 11 діб 11 діб 7 діб 8 діб 8 діб 7 діб 21 доба	14 діб 8 діб 1 міс. 23 доби 1 міс. 21 доба 25 діб 21 доба 23 доби 24 доби 42 доби 190 діб 16 діб 14 міс. 2 міс.	4-6 діб 5-7 діб 10-12 діб 10-14 діб 10-15 діб 14 діб 10-15 діб 13-17 діб 15-19 діб 16-20 діб 14-21 доба 21-30 діб 10-14 діб 10-20 діб 1 міс.	середній
Лейшманіози: шкірний вісцеральний Гельмінтози: трихінельоз ентеробіоз стронгілоїдоз опісторхоз трихоцефальоз аскаридоз теніаринхоз і теніоз ехінококоз і альвеококоз Амебіаз Туберкульоз Гепатит А Гепатит Е Гепатит С Гепатит В	7 діб 21 доба 2 доби кілька місяців 7 діб 15 діб 20 діб 4 доби 1 міс.	2 міс. 1 рік 28 діб Кілька років 4 міс. 45 діб 50 діб 3 міс. 3 міс.	1 міс. 3-5 міс. 9-10 діб 12-14 діб 17-20 діб 20-30 діб 30-45 діб 50-60 діб 56-70 діб 20-40 діб 20-60 діб 20-30 діб 30-40 діб 40-50 діб 2-6 міс. 2-6 міс.	довгий
ВІЛ-інфекція Сказ	1 міс. 10 діб	більше 10 років 1 рік	1-2 міс. 1-3 міс.	дуже довгий

Для своєчасної ізоляції хворих необхідна рання і точна діагностика. Інфекційних хворих виявляють при медичному спостереженні в осередках, санітарних обходах, профілактичних оглядах, зверненні за медичною допомогою самого хворого. У цій роботі важливу роль відіграють сімейні та дільничні лікарі, кабінет інфекційних захворювань (КІЗ) поліклініки. Хворих ізолюють вдома або в умовах лікарні. При черевному і висипному тифах, паратифах А і В, дифтерії, холері, поліомієліті госпіталізація обов’язкова. Хворих на грип, кір, кашлюк, дизентерію за певними клінічними та епідеміологічними показаннями можна ізолювати й вдома.

Форма № 025-2/о СТАТИСТИЧНИЙ ТАЛОН для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів 1. Прізвище, ім’я, по батькові__________________________________________________Стать_______ 2. Адреса_______________________________________________________________________________ 3. Дільниця №____ терапевтична, цехова, педіатрична (підкреслити) 4. Вік_____________5. Місце роботи________________________________________________________
6. Діагноз заключний (уточнений)	Вперше встановлений (відзначити +)
7. Замість раніше зареєстрованого діагнозу
8. Захворювання виявлено при звертанні за лікуванням, при профілактичному огляді (підкреслити) 9. Вид травми і отруєння: а) пов’язана з виробництвом: в промисловості – 1, в сільському господарстві – 2, на будівництві – 3, дорожньо-транспортна – 4, інша – 5; б) не пов’язана з виробництвом: побутова – 6, вулична (при пішохідному русі) – 7, дорожньо-транспортна – 8, шкільна – 9, спортивна – 10, інші – 11. «____» _______________20 р. Підпис

Для ізоляції вдома захворілому потрібно виділити окрему кімнату та предмети догляду, здійснюють заходи, які виключать можливість зараження членів сім’ї (поточна дезінфекція, носіння масок і т.ін.). При госпіталізації в інфекційну лікарню (відділення) хворі ізолюються в бокси або палату за видом інфекції. Слід зазначити, що інфекційних хворих перевозять до лікарні на спеціальному транспорті, який після використання ретельно дезінфікують. Інфекційна лікарня працює в такому протиепідемічному режимі, який робить безпечним перебування у ній різних хворих і персоналу. Ізоляція реконвалесцентів закінчується після припинення виділення ними збудника.

Ф орма № 357/о

КАРТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ № ________

ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ

I. ДАНІ ПРО ХВОРОГО

1. Заключний діагноз 2. Вид, тип збудника 3. Хворий місцевий (1), приїжджий (2)

4. Прізвище, ім’я, по батькові 5. Стать 6. Дата народження 7. Домашня адреса

8. Місце роботи, навчання, відвідування дитячого закладу

9. Дата останнього відвідування місця роботи, навчання, дитячого закладу

10. Лікувальний заклад за місцем проживання 11. Повідомлення про хворого одержано (дата, час)

12. Ким направлено (заклад) 13. Діагноз у терміновому повідомленні

14. Основні симптоми в перші дні хвороби 15. Хворий виявлений при: профогляді (1),

обстеженні за епідпоказаннями (2), звернувся за медичною допомогою (3).

16. Дата і година епідобстеження Дата закінчення спостереження

17. Дата захворювання 18. Дата звертання 19. Дата встановлення діагнозу 20. Дата госпіталізації

21. Дата останнього діагнозу 22. Місце госпіталізації, транспорт 23. Залишений вдома (причина)

24. Причина пізньої госпіталізації 25. Лабораторні дослідження проводились чи ні

26. Діагноз підтверджений (клінічно, лабораторно, іншими методами; дата; результат обстеження)

27. Дані про останню імунізацію (вакцинація, ревакцинація, не щеплений)

II. ПОШУК ДЖЕРЕЛА І ФАКТОРА ПЕРЕДАЧІ ЗБУДНИКА

28. Орієнтовні строки зараження 29. Незвичайні обставини й умови, в яких перебував хворий у

межах терміну зараження 30. Особи, які могли стати джерелом збудника

31. Дані про харчові продукти, воду, в результаті споживання яких могло виникнути це захворювання

III. ЗАХОДИ ДЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ ОСЕРЕДКУ

32. Спостереження за особами, які спілкувалися з хворими або мали можливість заразитися в тих же

умовах 33. Заходи специфічної профілактики та обстеження осіб в організованих колективах

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛОКАЛЬНИХ ОСЕРЕДКІВ,

ПОВ’ЯЗАНИХ З КОНКРЕТНИМ ХВОРИМ

А. ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

34. Житлові умови 35. Щільність заселення 36. Водопостачання 37. Вид збору і знищення

нечистот 38. Збір сміття 39. Санітарне утримання квартири, території, туалету

40. Наявність педикульозу, інших комах, гризунів 41. Інші фактори, важливі для виникнення

захворювання.

Б. ЗА МІСЦЕМ РОБОТИ, НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ЛІКУВАННЯ

41. Назва об’єкту, його структурного підрозділу, в якому перебував хворий

42. Відповідність санітарно-гігієнічним протиепідемічним вимогам у щільності розміщення,

ізольованості, водозабезпеченні, каналізації, санітарному утриманні, зберіганні харчової продукції

приготуванні їжі 43. Фактори, які сприяли виникненню захворювання

44. Лабораторне дослідження матеріалу з довкілля (включаючи членистоногих)

45. Заходи для розриву механізму передачі в осередках (карантин, поточна дезінфекція, госпіталізація

хворого тощо)

IV. ВИСНОВКИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ

1. Зараження відбулося на території (область, район, місто, село)

2. Найбільш можливе місце зараження (невідомо, за місцем проживання, за місцем роботи, в

дитячому дошкільному закладі, школі, дитячому оздоровчому закладі, стаціонарі, пунктах

громадського харчування, в дорозі, у природних умовах тощо)

3. Можливе джерело збудника (людина, тварина, не вдалося встановити)

4. Можливий основний фактор передачі збудника (вода, напої, молоко, молокопродукти, м’ясні,

рибні продукти, салати, готові гарячі страви, фрукти, овочі; контактний крапельний шляхи передачі,

кров і її препарати, тваринна сировина, тварини-переносники тощо)

5. Умови, які сприяють зараженню (несвоєчасне виявлення й ізоляція джерела, скупченість,

недотримання дезінфекційного режиму, несвоєчасна імунізація, інші порушення протиепідемічних

правил, вихід в природний осередок, порушення санітарних правил, аварії на водогонах чи

каналізації, недотримання правил особистої гігієни тощо)

6. Захворювання в осередку (за місцем проживання, роботи, навчання, відпочинку, лікування)

Лікар-епідеміолог

Помічник епідеміолога

Інші спеціалісти

До методів, спрямованих на знешкодження джерела збудника, належать такі лікувальні заходи, що призводять до звільнення організму від нього. Наприклад, застосування антибіотиків при бактерійних інфекціях чи противірусних препаратів при вірусних хворобах.

Особливу небезпеку становлять здорові заразоносії, адже виявити їх можна лише за допомогою лабораторних досліджень. Так, при поліомієліті та менінгококовій інфекції на один випадок клінічно вираженого захворювання припадають сотні здорових носіїв, котрих частіше виявляють серед осіб, що спілкувалися з хворим (контактне носійство). У разі виявлення заразоносіїв здійснюють їх ізоляцію, медикаментозну санацію (іноді без ізоляції) і повторне обстеження, щоб довести звільнення організму від збудника. Якщо особа належить до так званої декретованої групи, його на період заразоносійства не допускають до роботи у дитячих колективах, закладах громадського харчування тощо.

У разі розповсюдження особливо небезпечних інфекційних хвороб (чума, холера, деякі геморагічні гарячки) вдаються до карантину - жорстких заходів, які забезпечують повну ізоляцію епідемічного осередку і дотримання у ньому суворого протиепідемічного режиму. Карантин супроводжується воєнізованою охороною території осередку із забороною виїзду з нього без попереднього обстеження.

Шляхи знешкодження джерел при зоонозних інфекціях бувають різними. Зокрема, при лептоспірозі, кримській геморагічній гарячці, лістеріозі вдаються до знищення шкідливих гризунів. Особливо цінних домашніх тварин ветеринарна служба може ізолювати і лікувати. Усіх інших – знищують. У господарстві, де виявлені хворі тварини, встановлюють карантин, здійснюють поточну дезінфекцію. М’ясо, органи забитих сільськогосподарських тварин за певних умов (наприклад, після проварювання в казанах під тиском) можуть бути допущені до реалізації.

При кожній хворобі епідемічна небезпека джерела збудника має свої особливості. Знання їх суттєво допомагає визначити обсяг і характер протиепідемічних заходів.