2. Відомості про похід: докладні дані про маршрут походу, його протяжності і тривалості, перелік його окремих етапів з різними способами пересування

Графік руху

День в дорозі	Ділянка маршруту	Пройдений шлях (м)	Природні та штучні перешкоди, небезпечні ділянки	Примітка
1 1	A1A2 (рекламний біллбоард – розвилка)	350	Рух вузькою автодорогою з двостороннім рухом і однією полосою в кожний напрямок. Придорожні дерева зменшують оглядність на поворотах.
	А2А3 (розвилка – ґрунтова дорога)	100
	А3А4 (ґрунтова дорога – центральний вхід до котеджного містечка «Гірки»)	198
	А4А5 (центральний вхід до котеджного містечка «Гірки» - ґрунтова дорога)	250
	А5А6 (ґрунтова дорога – початок лісистої місцевості)	88
	А6А7	58	Падіння лесових груд
	А7А8	55	Крутий схил	Підйом на крутий схил, використовується страховка.
	А8А9	58	Пологий лесовий схил	Підйом на лесовий схил.
	А9А10	100		А – місце привалу
	А10А11	100	Пологий лесовий схил	Спуск з лесового схилу
	А11А12	35	Крутий схил	Спуск з крутого схилу до печери №1. Спуск зі схилу. Використовується страховка.
	А12А13	166	Заболоченість ділянки	Роздоріжжя
	А13А14	45		Роздоріжжя
	А14А15	57		А16 – печера №2
	А15А16	33		А17 – Ходосівська печера
	А16А17	301	Заболоченість ділянки. Крутий схил	Підйом на крутий схил.
	А17А18	100		Повертаємось до місця привалу.
	А18А19	90
	А19А20	167
	А20А21	1300	Рух вузькою автодорогою з двостороннім рухом і однією полосою в кожний напрямок. Придорожні дерева зменшують оглядність на поворотах.

Технічний опис маршруту

До початку пішохідної частини маршруту найзручніше доїхати на автобусі №309 від станції метро «Видубичі». Заздалегідь просимо водія автобуса зупинити перед мостом після с. ХодосіЇвка. Вийшовши з автобуса, рухаємось до інформаційного дорожнього знаку «Вас вітає Обухівщина» – це початкова точка пішохідної частини нашого маршруту. Починаємо рухатися по автомобільній трасі на південний захід. Проходимо 350 м і досягаємо місця, де сполучаються три автомобільні дороги, центральна з яких йде по мосту. Пройшовши 10 м, уважно і обережно переходимо автомобільну дорогу. Йдучи колоною один за одним, рухаємось по лівій частині автомобільної дороги назустріч транспорту, якомога ближче тримаючись узбіччя. Проходимо 100 м і натрапляємо на ґрунтову дорогу, яка зліва прилягає до головної асфальтної траси, по якій рухаємось ми. Зліва від дороги ми бачимо будівлі приватного сектору – коттеджне містечко «Гірки». Рухаємось вздовж містечка, проходячи головні ворота останнього. Йдемо далі по трасі, яка починає поступово підніматися і повертати в північно-західному напрямку. Через 250м доходимо до ще однієї ґрунтової дороги, що прилягає зліва і є паралельною до траси.

Звертаємо на вище згадану ґрунтову доріжку, яка веде нас у південно-східному напрямку. Проходимо 88 м і праворуч бачимо яскраво виражений вхід до лісистої місцевості. Рухаємось у північно-західному напрямку по яру, проходимо 58 м до місця падіння лесових груд. Тут має місце наш перший підйом по крутому схилові, який розташований в західному напрямкові. Інструктор обладнує підйом всіма необхідними засобами для забезпечення безпеки. За допомогою мотузки піднімаємося схилом. Піднявшись, відкривається чудовий краєвид на околиці м. Київ. До того ж, з цієї нижньої лесової галявини чудово видно початкову точку маршруту. Рухаємось в південно-західному напрямкові і через 36 м піднімаємось пологим лесовим схилом на верхню лесову галявину, а потім до місця привалу.

Повертаємось на верхню лесову галявину і, тримаючись північно-східного напрямку, доходимо до місця спуску. Інструктор забезпечує спеціальними засобами спуск. Спускаємось за допомогою мотузки до печери №1. Печера № 1 має досить просторий зал і до 10 м в довжину. Заходимо в печеру по двоє. Після огляду печери спускаємось зі схилу за допомогою мотузки в яр і рухаємось взявши за генеральний південно-східний напрямок.

Доходимо до місця, де справа до яру, по якому ми рухаємось прилягає інший яр, однак напрямок не змінюємо. Варто зауважити, що при дощовій погоді в ярі утворюються достатньо глибокі калюжі (приблизно 20-30 см), тому в такому разі потрібно рухатись, тримаючись лівої сторони яру. Подолавши 166 м від печери №1, доходимо до роздоріжжя і йдемо у південно-східному напрямкові. Пройшовши 45 м, вже на іншому роздоріжжі рухаємось у південно-східному напрямкові і через 57 м в правому схилі знаходиться печера №2, яка є вузькою і недовгою (5 м), тому рух в ній відбувається по одному.

Продовжуємо рухатись в тому ж напрямкові і, пройшовши 33 м, в правому схилі яру знаходиться Ходосіївська печера (див. план печери).

Повертаємось до печери №1 і за допомогою мотузки піднімаємось на схил і йдемо до місця привалу. Від місця привалу рухаємось у північному напрямкові і натрапляємо на ґрунтову дорогу. Спускаємось по ній в північно-східному напрямку і виходимо до місця дотику ґрунтової дороги з автомобільною трасою.

Обережно переходимо трасу і рухаємось колоною один за одним по лівій стороні назустріч транспорту. Доходимо до розвилки траси і тримаємось центральної дороги, тобто піднімаємось на міст. Перейшовши обухівську трасу, спускаємось з мосту і чекаємо на автобус №309.

Краєзнавчий опис маршруту

Куди Ви б не поїхали за місто, в іншу область, країну, континент, в Вашій подорожі завжди буде присутній пізнавальний характер. Турист завжди бажав і буде бажати знати інформацію про той чи інший об’єкт, який привернув його увагу.

Існує багато джерел інформації, якими Ви можете скористатися, такі як: книги, різноманітні спеціалізовані видання, тематичні журнали, Інтернет, врешті решт екскурсія. Крім останнього джерела всі різновиди інформації надзвичайно інформативні, проте, є в них один недолік – це «сухі знання», а екскурсія – це поєднання змістовної інформації та споглядової прогулянки. Слід наголосити саме на екскурсії.

Основними ознаками екскурсії є:

1. наявність екскурсійної групи

2. наявність екскурсовода

3. наявність об’єктів споглядання

4. рух учасників прогулянки

5. цілеспрямованість огляду об’єктів, зумовлена наявністю однієї теми, що вивчається

6. єдність показу і розповіді

Нестача однієї з ознак призводить до того, що зміст екскурсії втрачається.

Як Ви вже зрозуміли, екскурсовод – це невід’ємна частина екскурсії. Можна уявити яку ж відповідальність та обов’язки несе ця людина. Проте, людина, яка закохана у свою справу, з радістю буде виконувати все, що від неї вимагається.

Вимоги та обов’язки екскурсовода зазначені в збірці нормативних документів «Туризм в Україні» в порядку проведення екскурсійної діяльності у місті Києві пункт 2.9. «Екскурсовод чи гід-перекладач незалежно від місця роботи зобов’язані при виконанні обов’язків дотримуватись вимог посадової інструкції (Додаток 5.4) та «Правил використання автобусів на екскурсійних маршрутах» (Додаток 5.4).

Отже, слід зазначити, що існує класифікація екскурсій, методика їх створення , проведення.

Однією з основних з характеристик екскурсійного методу є наявність у ньому трьох основних елементів: показу, розповіді, руху.

Показ в екскурсії – спостереження об’єкта під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода.

Розповідь – та сума повідомлень і пояснень, інформація про об’єкт, яку надає групі екскурсовод.

Рух є неодмінною ознакою екскурсії.

Екскурсоводу необхідні не тільки знання об’єктів, володіння темою, але й володіння екскурсійною методикою для групи даного типу. В екскурсознавстві існує типологія екскурсійних груп за різними ознаками.

В даному випадку група – спеціально організована.

За змістом екскурсії поділяють на оглядові та тематичні. В даному випадку – присутні обидві характеристики.

Тематичні екскурсії присвячуються конкретним темам. Вони поділяються на:

• історичні (історико-краєзнавчі, археологічні, етнографічні, воєнно-історичні)

• природознавчі (геологічні, ботанічні, зоологічні, ландшафтні).

За місцем проведення екскурсія – позаміська.

Щодо засобу пересування по маршруту в даній екскурсії присутній як пішохідний вид так і з використанням транспортних засобів.

Підготовка абсолютно нової екскурсії це складний творчий процес. Тому для її розробки, як правило, створюються творча група.

У роботі зі створення нової екскурсії прийнято виділяти 3 етапи, майже однакові за тривалістю часу:

- попередня робота, що має на меті накопичення матеріалу для створення екскурсії: вивчення літературних та інших джерел, відбір інформації, підбір і вивчення об’єктів;

- розробка екскурсії та складання маршруту, текстів, «портфеля екскурсовода», визначення методичних прийомів проведення екскурсій, складання технологічної карти.

- «обкатака» екскурсії, її затвердженням та впровадження в практику роботи.

Після визначення маршруту - створення екскурсійних текстів:

1. Контрольний текст, що представляє собою основу екскурсії, розгорнутий, повний і детальний матеріал.

2. Індивідуальний текст (розробляється на основі контрольного тексту).

Наступним етапом створення екскурсії є укладання «портфеля екскурсовода» - це умовна назва комплексу ілюстративної наочності, який може розміщуватись у спеціальній папці або портфелі – звідси і назва.

Притримуючись всіх вище зазначених правил, була створена дана екскурсія.

Мишоловка — село на південній околиці Києва (у наш час — у межах міста, Голосіївський район) між Китаєвом та Багриновою горою. У міській смузі з 1923 р.

Вперше згадується як селище "Мишалівка" — володіння Печерського монастиря у 1618 р. З цього іноді роблять висновок, що тут щось змішували за допомогою якогось млина. Можливо (хоч і малоймовірно), що так і було, але логічнішою видається саме назва "Мишоловка" — дуже вже нагадує справжню пастку ця улоговина між двома горами. Існує навіть легенда (створена у XX ст.), що козаки в 1651 р. заманили у цю пастку війська Радзивіла. Саме Мишоловкою з кінця XVIII ст. називали село, що мало офіційний статус “деревня” Хотівської волості і у 1900 р. налічувало 716 мешканців, які займалися хліборобством, а також працювали у Києві та заробляли перевезенням цегли (в Мишоловці працювало п'ять цегельних заводів). Під час Великої Вітчизняної війни село було зруйноване, згодом відновлене. Зберігається садибна забудова. Біля школи — пам'ятник уроженці села Марії Боровиченко.

Існували Мишоловські вулиці (тепер Квітки-Основ'яненка, Нікопольська, частина Наддніпрянського шосе) і провулки (тепер Квітки-Основ'яненка і Ремісничий).

Національний музей народної архітектури і побуту в селищі «Пироговий» – це архітектурно –ландшафтний комплекс просто неба всіх історіко – етнографічеських районів України. Музей заснований в селищі Пироговий на околиці Києва в 1969 році. Перших відвідувачів музей прийняв в 1976 році. За тридцять років свого існування музей зібрав багату колекцію експонатів, що включає більше 200 споруд, що представляють різні історичні області України.

Багато хто в точності відтворює традиційні будови. Архітектурну і пейзажну панораму доповнюють дерев'яні церкви. Стара з них – Надднепрянськая, підставу якої датують 1742 р. Композиційним центром ансамблю музею є група вітряних млинів на вершині горба.

Музей народної архітектури і побуту в селищі «Пироговий» гордиться також вражаючою колекцією етнографічних експонатів, яка налічує більше 40,000 предметів і включає традиційні костюми, тканини, вишивку, килими, кераміку, виробу з металу, дерева і скла, музичні інструменти, живопис, домашнє начиння.

Влітку і осінню в музеї проводяться свята народних промислів: ковалі, гончарі, літьевщики, ткачі і інші майстри демонструють своє ремесло і створюють витвори мистецтва прямо на очах в публіки. По воскресіннях в музеї проводяться концерти українських фольклорних колективів. Музей працює без вихідних з 10:00 до 17:00.

Вартість квитків: для дорослих

– 15 грн. для школярів від 10 до 17 років (за наявності учнівського посвідчення)

– 7 грн. для студентів вузів денної форми вчення (за наявності студентського посвідчення)

– 7 грн. для пенсіонерів (за наявності пенсійного посвідчення)

– 7 грн. для дошкільників і школярів до 10 років

– 4 грн. (* ціни вказані за станом на квітень 2009 )

У православних церквах Св. Архістратига Михайла, Св. Великомучениці Параськеви, Св. Миколи і в Греко-католицькій церкві Покриву Пресвятої Богородиці проводяться богослужіння, панахиди, вінчання і хрестини по попередній домовленості. Працюють три ресторани національної кухні: «Ярівци», «Шинок», «Кулішна».

Їхати до музею:

• від ст. метро «Либідськая» - Тр № 11

• від Бессарабського ринку - МТ № 156 • від Ленінградської площі, ст. метро «Дружби народів» -МТ № 172

• від ст. метро «Академгородок» - МТ № 576

• від ст. метро «Лукьяновськая» - МТ № 496 Адреса: Київ, с. Пироговий, тіл. 526-5765, 526-2416, 526-5787