4.2. Субкультури і стихійна соціалізація

Вплив субкультури на стихійну соціалізацію людини особливо в підріст ковом та юнацький віках дуже сильно, що дозволяє розглядати його як специфічний механізм соціалізації, який умовно можна назвати стилізованим механізмом.

Однак відразу необхідно відзначити, що субкультура впливає на соціалізацію людини остільки і в такій мірі, оскільки і якою мірою групи, які є її носіями, референт ¬ ни (значущі) для нього.Чим більшою мірою людина співвідносить свої цінності і норми з нормами і цінностями референтної групи - носії конкретної субкультури, тим ефектив ¬ тивні вона на нього впливає.

Залежно від характеру тієї чи іншої субкультури і Вік ¬ ста її носіїв її вплив на стихійну соціалізацію челове ¬ ка може бути більш-менш великим.Далі коротко остан ¬ вімся на деяких, мабуть, універсальних аспектах влі ¬ яния практично будь-якої субкультури на стихійну соціаліза ¬ цію її носіїв.

Маючи більш-менш явні особливості, ціннісні оріен ¬ тації субкультури впливають на самоусвідомлення і самовизначення її носіїв, на вибір сфер і бажаних способів самореалі ¬ зації і т. п.Залежно від характеру (просоціального, асоц ¬ ального, антисоціального) і специфіки субкультури це впливає ¬ ня може бути більш-менш позитивним чи негативним (аж до формування кримінальних норм і цінностей і са ¬ моразрушітельних способів самореалізації).

Вплив субкультури на стихійну соціалізацію пов'язано з тим, що субкультура, будучи об'єктом ідентифікації людини, є одним із способів його відособлення в суспільстві (хоча одночасно і пристосування до нього), тобтостає однією із ступенів автономізації, що і визначає її вплив на само ¬ свідомість людини, її самоповагу і самоприйняття.

Наприклад, в молодіжній субкультурі слідування моді - один з конституюють її ознак.Одягаючись відповідно до по ¬ останню віяннями моди, підлітки, юнаки, дівчата свідомо чи несвідомо вирішують декілька завдань.

По-перше, виділитися серед дорослих, які слідують моді менш послідовно.Бажання виділитися зовні серед дорослими ¬ лих було властиво молоді завжди, не випадково саме вона завжди була піонером в споживанні моди.

По-друге, слідування моді в одязі для молоді - спосіб відчути свою приналежність до суспільства однолітків, до його суб ¬ культурі, затвердити свою «схожість на всіх

По-третє, слідування моді в одязі, як це не дивно, дозволяє виділитися серед однолітків, затвердити свою непохо ¬ жесть на всіх, що стає вкрай важливим в ранній юності. Інша справа, що виділялися по-різному, залежно від віз ¬ ливість

Субкультура сприяє відокремлення і завдяки впливу на стихійну соціалізацію людини такого її яскравого ознаки, як жаргон.Жаргон найбільшою мірою дозволяє відчув ¬ вати приналежність до своєї вікової, соціальної, професійної допомоги ¬ нальної та іншим групам, у спілкуванні з якими він виступає як своєрідний пароль, який дає право на фамільярний кон ¬ такт з їх членами.Він сприймається «як навмисний відмова від дотримання мовної умовності, від етикету, ввічливості, сло ¬ навесні благоговіння, шанобливості, чиношанування і т.д.За ¬ цьому всі такі елементи, якщо вони наявні в достатній ко ¬ лічестве і в навмисній формі, надають могутню влі ¬ яніе на весь контекст, на всю річ: вони переводять її в інший план, ставлять її всю по той бік будь-якої мовної умовності.Тому така мова, яка звільнилася від влади норм, ієрархій і заборон спільної мови, перетворюється як би в особливу мову, у свого роду арго по відношенню до офіційної мови

Ще одна сторона впливу на стихійну соціалізацію ха ¬ рактерна для більш оформлених субкультур, які виконуємо ¬ ють по відношенню до своїх носіїв своєрідну псіхотера ¬ певтіческую функцію. У якійсь мірі цю функцію можна Оха ¬ рактерізовать словами Е.Еріксона, який вважав, що по ло ¬ гіке розвитку особистості людям властиві вибірковість в загально ¬ нії і жорсткість по відношенню до всіх «чужаків», що відрізняють ¬ ся соціальним походженням, смаками або здібностями.Така нетерпимість є захистом для почуття власної ідентичності, від знеособлення і змішання.

Субкультура допомагає людині відчути себе прийнятим собі подібними і пом'якшує почуття самотності або позбавляє від нього.У той же час входження в субкультурну спільність дозволяє пристосовуватися до соціуму не безпосередньо, а через відповідну ¬ ющій фільтр цінностей, норм, пристрастей. А також відокремити ¬ ляться в суспільстві не індивідуально, а в складі «своїх», що психологічно комфортніше і поведінково простіше.

Найбільш явно психотерапевтичні можливості проявляється ¬ ються у підлітково-юнацьких субкультурах. Особливу роль у цьому відіграють жаргон, естетичні уподобання, фольклор.

Так, за допомогою жаргону підлітки, юнаки і дівчата ком ¬ пенсіруют емоційну і «словникову» неможливість Вира ¬ возити свої емоції, почуття, реакції, переживання.Жаргон дає можливість висловлювати рвуться назовні емоції, почуття не в загальноприйнятій лексиці (вона сприймається як надто «висо ¬ ка»), а в низьких словах і виразах, через багатозначність багатьох жаргонізмів і т.д.

Інший приклад - музика.Завдяки своїй експресивності, свя ¬ зи з рухом і ритмом музика дозволяє молодим людям пере ¬ жити, висловити, оформити свої емоції, смутні відчуття і ощу ¬ вання, які неможливо передати словами, що так важливо в цьому віці, коли сфера інтимного величезна і дуже слабо осоз ¬ наваема.

В цілому вплив субкультури на стихійну соціалізацію молоді, особливо до кордонів зрілості, визначається тим, що наявність варіативних субкультур в рамках молодіжної субкульту ¬ ри створює можливість для підлітків, юнацтва, молоді зовнішнього і внутрішнього діалогів,змістом яких стано ¬ вятся різні логіки та стилі мислення, стратегії поведе ¬ ня,стилі життя і пр.

У процесі цих діалогів «приміряються», формуються, ме ¬ няются імідж (створений костюмом, зачіскою, біжутерією, макіяжем, тощо), поведінку (норми, манери, ходи, пози, жести і ін) та інші характеристики носіїв субкультури.

Література

Гидденс Э. Социология. — М., 1999. — С. 516—543.

Когай Е.А. Человек в городской среде // Социально-гуманитарные знания. — 2000. — № 1. — С. 116—131.

Кон И. С. Психология ранней юности. — М., 1989. — С. 149— 167.

Левичева В. Ф. Молодежный Вавилон. — М., 1989.

Луков В. А. Особенности молодежных субкультур в России // СОЦИС. — 2002. -№10. -С. 79-87.

МудрикА. В. Введение в социальную педагогику. — М., 1997. — С. 96 — 138.

Осорина М. В. Секретный мир детей в пространстве мира взрослых. — СПб., 1999.

Смелзер Н. Социология. — М., 1994. — С. 243 — 273.