2. Адміністративні направлена соціалізація та регіон

Щодо направляється соціалізація різних вікових та соціальних категорій населення здійснюється в масштабах регіонів (республік, країв, областей, національних округів).

Можливості адміністративних регіо ¬ нів впливати на відносно направляється і щодо соціально контрольовану (про неї нижче) соціалізацію залежать як від прагнень владних структур, так і в ще більшій мірі від рівня соціально-економічного розвитку області, округи, рес ¬ публіки.За цим показником регіони разюче відрізняються один від одного

Вплив на відносно направляється соціалізацію в мас ¬ штабах адміністративного регіону залежить від того, наскільки законодавча і виконавча гілки влади, з огляду на об'єктах ¬ тивні умови, цілеспрямовано вирішують, як мінімум,несколь ¬ ко завдань у рамках проведеної ними соціально-економічної по ¬ літікі.

По-перше, здійснюють: аналіз актуального стану справ у регіоні, а також довгострокової і середньострокової соціо ¬ культурній та господарсько-економічної перспектив регіо ¬ ну, основних видів наявної і перспективної виробниц ¬ ції діяльності, інвестиційних проектів;оцінку ді ¬ Намік ринку праці і сфери споживання послуг різного ха ¬ рактер (тобто вивчають запит на кадри і рівень їх кваліфікації ¬ ції).

Іншими словами, влада республіки, області, краї знають ус ¬ ловія соціалізації в регіоні і перспективи їх зміни.

По-друге, аналізують і мають відносно адекватне уявлення про стан галузей і секторів життєдіяльне ¬ сті регіону, більш-менш безпосередньо впливають на со ¬ ціалізацію: освіти, охорони здоров'я, до правоохоронних, соці ¬ альної захисту, культури, науки та ін, На підставі чого розрив ¬ бативают програми їх розвитку у взаємодії один з дру ¬ гом в аспекті впливу на соціалізацію.

По-третє, проводять діагностику систем управління в регі ¬ оне та здійснюють заходи щодо їх вдосконалення, в тому числі і з метою впливу на соціалізацію.

3. Сільське поселення і сільський спосіб життя

Сільські поселення - місця зосередження населення, для ко ¬ торого характерний специфічний спосіб життя, історично сло ¬ жив у процесі заняття жителями сільськогосподарською працею.

Для сільських поселень характерні відносно мала пліт ¬ ність населення і стабільність його складу;мала ступінь різно ¬ чином видів трудової діяльності; погано розвинене гро ¬ ве обслуговування; майже повна відсутність установ культу ¬ ри і вкрай обмежені можливості для проведення дозвілля (за винятком станиць та частині великих сіл).

По-перше, від своєрідності природних факторів залежать особливості житла, начиння, особливості соціального взаємодій ¬ наслідком, вибудовується аграрний календар, на основі якого формується святковий цикл.Сімейні цикли, що знаходяться в тісному взаємозв'язку з календарною обрядовістю, таким обра ¬ зом, також виявляються пов'язаними з природними. Особливості доріг і водних шляхів, задані географічними умовами, організують комунікативний і економіко-господарський простір з іншими селищами (А. С.Обухів).

По-друге, ритм життя сільських жителів досить раз ¬ Мерен, неквапливий (крім періодів сівби, прибирання тощо), зберігаються ¬ вується елементи природосообразно. Час, як правило, не рас ¬ сматрівается ними як соціальна цінність.

По-третє, сільський праця має свої особливості: підпорядкованих ¬ ненность ритму і циклів природи і нерівномірність трудової зайнятості протягом року; важчі, ніж у місті, умови праці; малі можливості для професійної мобільності жителів;велика злитість праці та побуту, незмінність і тру ¬ доемкость праці в домашньому і підсобному господарствах (так, робота на присадибних господарствах, в саду, городі займає у сільських жителів, за даними останніх досліджень, буквально пів ¬ життя - в середньому 181 день у році ).

По-четверте, життя селян у великій мірі «публічна», тобто «доступна» для сусідів, а «приватність», тобто відособленість і інтимність, викликають осуд і навіть агресію оточуючих.

По-п'яте, для села характерна «відкритість» спілкування, тут відсутня анонімність.Відносна близькість відносно ¬ ях, відсутність великих соціальних і культурних відмінностей між жителями, нечисленність реальних і потенційно віз ¬ мужніх контактів роблять спілкування селян доволі тісним і охоплює всі сторони життя.Дружба і Приятелювання диферен ¬ ренціруются слабо, а тому емоційна глибина і ін ¬ тенсівность спілкування з різними партнерами рідко мають серйозні відмінності. Чим менше село, тим всеосяжне загально ¬ ня її жителів.

Стабільність складу жителів сільських поселень, як прави ¬ ло, етнічна однорідність, слабка соціально-професійних ¬ ва і культурна диференціація,типові тісні родинні і сусідські зв'язки сприяють збереженню в життєвому укладі селян елементів традиційного способу життя сусідської громади.

У сільських поселеннях дуже сильний соціальний контроль за життям та поведінкою людини.Оскільки жителів небагато, зв'язки між ними досить тес ¬ ные, остільки всі знають усіх і про всіх, анонімне істота ¬ вання людини практично неможливо, кожен епізод її життя може стати об'єктом для оцінки з боку оточення.

Завдяки територіальної обмеженості, однорідності культурного рівня жителів, тісним родинним і сусідським зв'язків всі ці негативні явища впливають на соціалізацію всіх мешканців. Ця атмосфера визначає багато в чому і соціалізується ¬ щую роль сім'ї і школи в сільських поселеннях.

Сільська сім'я відіграє в житті та соціалізації своїх членів значно більшу та дещо іншу роль, ніж міська, оскільки в ній зазвичай зосереджені і праця, і відпочинок, і наиб ¬ леї значущі соціальні зв'язки людини

Все це впливає на соціально-психологічну атмосферу села, позначається на формуванні життєвих стандартів і спрямований ¬ ний сільських дітей, підлітків, юнаків, дівчат, а також і дорослих, на їх кругозір, норми, цінності.Відбувається визна ¬ поділена переакцентіровка цінностей життя між реальними цінностями, доступними для реалізації в умовах села, і цін ¬ ності, властивими власне місту, які можуть бути для сільського жителя лише цінністю-еталоном, цінністю-меч ¬ тієї,а можуть стати і стають стимулом для переїзду до міста.

У сучасних сільських поселеннях під впливом тих умов соціалізації, про які йшла мова вище, умовно кажучи, фор ¬ міруются два типи особистості (Р. В. Ривкина):

- Особистість, орієнтована на сільський спосіб життя і име ¬ ющая позитивне ставлення до села.

- Особистість, урбаністичний орієнтована, з негативного ¬ вим ставленням до села і сільського способу життя. Це ті, хто при можливості вважав за краще б жити в місті