- •Історичні корені української мови.Мова та нація
- •Стильова диференціація української ділової мови
- •Закономірності, особливості,мовні засоби і підстилі офіційно-ділового стилю.
- •Науконов-термінологічна та виробничо професійна лексика, її роль в українській мові
- •Використання канцеляризмів, мовних штампів і кліше в сучасних офіційно-ділових текстах. Канцеляризми
- •Овні кліше, штампи, складені найменування
- •7.Використання термінологічної лексики в текстах професійно-ділового стилю
- •Складноскорочені слова абревіатури. Номенклатурні назви у професійній мові. Абревіатури фахових термінів. Написання складноскорочених слів і графічних скорочень
- •Стилістичні засоби фразеології ділового мовлення.
- •10. Поняття загального й мовного етикету,ділова етика та культура управління. Вербальні та невербальні засоби спілкування.
- •Публічний виступ як форма усного ділового мовлення та його підготовка.
- •1. Етапи підготовки і проведення публічного виступу
- •2. Установлення контакту з аудиторією
- •3. Поза, жести, міміка оратора
- •4. Аналіз промови оратора
- •5. Типи ораторів
- •6. Доповідь і промова як жанри ділового спілкування
- •12. Телефонна розмов та її специфіка
- •14.Граматичні особливості оформлення ділових документів
- •15. Складні випадки української орфографії в текстах ділових паперів (вживання апастофа,великої літери,написання складних слів)
- •Література.
- •17. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •18. Пунктуаційні норми української мови
- •2. Використання коми, крапки з комою
- •3. Вживання тире і двокрапки
- •20. Лексичні норми та ділова документація
- •21. Синоніми та пароніми в професійному мовленні
- •22. Мовне законодавство та мовна політика України Мовна політика в державі та її законодавчі засади (країна за вибором).
- •23. Проблеми перекладу та редагування наукових текстів
- •24. Комунікативні ознаки культурної мови сновні ознаки культури ділового мовлення
- •32. Види заяв. Заява про прийняття на роботу, її реквізити
- •1.Мотивована заява
- •2.Складна заява
- •33. Автобіографія та її реквізити. Написати зразок автобіографії
- •34.Характеристика Характеристика - її реквізити та оформлення - зразок характеристики
- •35. Резюме та його реквізити. Написати зразок документа. Резюме
- •36. Наказ про особовий склад. Написати зразок наказу.
- •37. Загальна характеристика інформаційно-довідкової документації Тема 5. Довідково-інформаційна документація
- •5.1. Загальна характеристика довідково-інформаційної документації
- •5.2. Акти
- •5.3. Протоколи
- •5.4. Довідки, огляди, відомості
- •5.5. Пояснювальні та доповідні записки
- •5.6. Службові листи
- •5.7. Плани і графіки
- •5.9. Відгуки, рецензії, висновки
- •38. Пояснювальна та доповідна записка як один із видів ділової документації
- •41. Основні вимоги до написання пояснювальних записок
- •42. Службові листи. Особливості створення службових листів.
- •43. Телеграма та телефонограма, їх реквізити
- •45. Наказ та його реквізити.
- •47.Розпорядження
- •49. Розписка та її реквізити
- •50.Претензійний Лист
- •51.Комерційні листи
- •52. Мовний, мовленнєвий етикет спілкування. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул Мовленнєвий етикет
- •Стандартні етикетні ситуації
- •Національні манери вітання
- •Вітальні формули
- •Правила вітання
- •Ловники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищені мовленнєвої культури.
- •54. Комунікативні ознаки культури мови. Комунікативна професіограма фахівця Основні ознаки культури ділового мовлення
- •2. Помилки у логіці викладу. Причини помилок у логіці викладу:
- •55. Класифікація документів. Національний стандарт України. Склад реквізитів документа.
- •56. Культура усного фахового мовлення. Особливості усного мовлення
- •57. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Мистецтво перемовин.
- •58. Синтаксична нормативність мовлення. Особливості координації підмета з присудком. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •Узгодження підмета з присудком у ділових паперах
- •Складні випадки керування у ділових паперах
- •59. Прийменникові конструкції
- •Вживання сполучників
- •1. Функціональне призначення розмови по телефону
- •2. Основні вимоги до етикету телефонної розмови
- •3. Підготовка до ділової телефонної розмови
58. Синтаксична нормативність мовлення. Особливості координації підмета з присудком. Синтаксичні особливості ділових паперів
Вираження стрункості викладу, чіткості й логічності документа досягається за рахунок синтаксису, точніше – через бездоганне дотримання тих правил, які для ділового стилю є обов'язковими.
У діловому мовленні використовуються речення розповідного характеру. Питальні й окличні речення в ділових паперах зустрічаються досить рідко.
У чому ж особливості ділового тексту?
1. В реченнях переважає прямий порядок слів. Це виражається:
· підмет стоїть перед присудком: Запоріжці відчули зміни…; Дирекція просить...;
· узгоджене означення стоїть перед означуваним словом, неузгоджене – одразу ж після нього: Пайовий внесок оплачується на підставі…; Генератор змінного струму перетворює механічну енергію в електричну.
· вставні слова, як правило, вживаються на початку речення: Як зазначалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів;
Вставні конструкції виражають:
· модальну оцінку (впевненість невпевненість, передбачення, можливість, неможливість, сумнів тощо) – безсумнівно, безумовно, звичайно, ймовірно, можливо, мабуть, здається, напевне, очевидно, без сумніву (Безумовно, цей проект найкращий серед представлених);
· почуття людини у зв'язку з повідомленням (радість, здивування, співчуття, застереження тощо) – на щастя, на жаль, як навмисне, шкода (На жаль, ми змушені відмовити Вам у кредитуванні).
· активізують увагу співрозмовника – чуєте, знаєте, дивись, погодьтесь, повірте, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, прошу вас, даруйте, між нами кажучи (Погодьтесь, ці висновки повною мірою задовольнили комісію );
· вказують на джерело повідомлення – кажуть, повідомляють, за висловом, на думку, на нашу думку, по-моєму, по-нашому (На нашу думку, підприємство досягло запланованого високого рівня якості продукції);
· допомагають упорядкувати думки, пов'язати їх між собою – по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, до речі, між іншим, навпаки, наприклад, отже, виявляється, зокрема, з рештою, повторюю (До речі, нашій фірмі доводиться розраховувати на власні сили)
· виражають емоційність вислову, підкреслюють експресивність його – даруйте, пробачте, легко сказати тощо (Даруйте, але попри всі наші зусилля це зробити неможливо)
Використання непрямого порядку слів у діловому тексті виправдане, коли треба наголосити на певному слові: у повідомленні "Завтра відбудеться засідання ревізійної комісії", наголошується на часі проведення заходу.
2. Типовими для ділових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Вони дають змогу чітко виявити логічне підпорядкування частини висловлюваної думки, а водночас і економніше висловлювати її, беручи на себе функції підрядного речення.
· Тому дієприслівникові та дієприкметникові звороти ставляться на початок речення: Зважаючи на викладене вище, хочемо...
· Для передачі часового, причинового, умовного значення дієприслівникові звороти замінюють підрядним реченням: Як вказувалося (говорилося) вище, треба...
· Не бажано розпочинати кожне речення чи абзац документа дієприслівниковим зворотом. Їх варто заміняти підрядним реченням: Будучи директором фірми... – Як директор фірми...
3. При укладанні документів слід звернути увагу на присудок.
· У документах присудок переважно має форму теперішнього часу: Повідомляємо, що замовлений Вами товар було відвантажено сьогодні на склад... згідно з умовами договору.
· Поширені пасивні конструкції із дієсловами на -ться, які вказують на позачасовість дії: виплати нараховуються, проект обговорюється, відділ підпорядковується, ректорат клопочеться.
· У ролі присудка досить часто вживаються інфінітивні конструкції: зробити, включити, сприяти, відзначити, затвердити, зобов'язати, затвердити, попередити.
· Вживається також і наказова форма дієслів: наказую, пропоную оголосити застосовується лише в першій особі однини в тих документах, які показують принцип єдиноначальності.
4. Документ лише тоді логічно бездоганний, коли в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. Тому до однорідних членів речення в ньому ставляться досить жорстокі вимоги.
· У ролі однорідних не виступають слова, що виражають родові (ширші) та видові (вужчі) поняття. Наприклад: У цьому році було посіяно зернових 500 га, ячменю 30 га, кукурудзи 400. Треба було б: у цьому році було посіяно зернових 500 га, у тому числі ячменю 30га, кукурудзи 400.
· Не можна будувати однорідного ряду зі слів, близьких за значенням або тотожних: Інфляція, знецінення грошей призвели до скрутних наслідків в економіці.
· Не слід вживати як однорідні ті слова, що виражають різнопланові, тематично не пов'язані поняття: У резолюції висловлені висновки і побажання, які ми повинні врахувати. Побажання можна висловити, висновки – зробити. Моє враження від цієї особи і ставлення до неї...
· Якщо при однорідних членах є узагальнююче слово, то воно повинне стояти у тому ж відмінку, що й однорідні члени речення. Порівняймо: База одержала такі товари (кого, що?): паперову тару, кольорову фарбу – На базу надійшли такі товари: паперова тара, кольорова фарба; У надрах України є багато корисних копалин: кам'яного вугілля, залізної руди, кам'яної солі – Україна багата корисними копалинами: кам'яним вугіллям, залізною рудою, кам'яною сіллю.