- •Історичні корені української мови.Мова та нація
- •Стильова диференціація української ділової мови
- •Закономірності, особливості,мовні засоби і підстилі офіційно-ділового стилю.
- •Науконов-термінологічна та виробничо професійна лексика, її роль в українській мові
- •Використання канцеляризмів, мовних штампів і кліше в сучасних офіційно-ділових текстах. Канцеляризми
- •Овні кліше, штампи, складені найменування
- •7.Використання термінологічної лексики в текстах професійно-ділового стилю
- •Складноскорочені слова абревіатури. Номенклатурні назви у професійній мові. Абревіатури фахових термінів. Написання складноскорочених слів і графічних скорочень
- •Стилістичні засоби фразеології ділового мовлення.
- •10. Поняття загального й мовного етикету,ділова етика та культура управління. Вербальні та невербальні засоби спілкування.
- •Публічний виступ як форма усного ділового мовлення та його підготовка.
- •1. Етапи підготовки і проведення публічного виступу
- •2. Установлення контакту з аудиторією
- •3. Поза, жести, міміка оратора
- •4. Аналіз промови оратора
- •5. Типи ораторів
- •6. Доповідь і промова як жанри ділового спілкування
- •12. Телефонна розмов та її специфіка
- •14.Граматичні особливості оформлення ділових документів
- •15. Складні випадки української орфографії в текстах ділових паперів (вживання апастофа,великої літери,написання складних слів)
- •Література.
- •17. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •18. Пунктуаційні норми української мови
- •2. Використання коми, крапки з комою
- •3. Вживання тире і двокрапки
- •20. Лексичні норми та ділова документація
- •21. Синоніми та пароніми в професійному мовленні
- •22. Мовне законодавство та мовна політика України Мовна політика в державі та її законодавчі засади (країна за вибором).
- •23. Проблеми перекладу та редагування наукових текстів
- •24. Комунікативні ознаки культурної мови сновні ознаки культури ділового мовлення
- •32. Види заяв. Заява про прийняття на роботу, її реквізити
- •1.Мотивована заява
- •2.Складна заява
- •33. Автобіографія та її реквізити. Написати зразок автобіографії
- •34.Характеристика Характеристика - її реквізити та оформлення - зразок характеристики
- •35. Резюме та його реквізити. Написати зразок документа. Резюме
- •36. Наказ про особовий склад. Написати зразок наказу.
- •37. Загальна характеристика інформаційно-довідкової документації Тема 5. Довідково-інформаційна документація
- •5.1. Загальна характеристика довідково-інформаційної документації
- •5.2. Акти
- •5.3. Протоколи
- •5.4. Довідки, огляди, відомості
- •5.5. Пояснювальні та доповідні записки
- •5.6. Службові листи
- •5.7. Плани і графіки
- •5.9. Відгуки, рецензії, висновки
- •38. Пояснювальна та доповідна записка як один із видів ділової документації
- •41. Основні вимоги до написання пояснювальних записок
- •42. Службові листи. Особливості створення службових листів.
- •43. Телеграма та телефонограма, їх реквізити
- •45. Наказ та його реквізити.
- •47.Розпорядження
- •49. Розписка та її реквізити
- •50.Претензійний Лист
- •51.Комерційні листи
- •52. Мовний, мовленнєвий етикет спілкування. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул Мовленнєвий етикет
- •Стандартні етикетні ситуації
- •Національні манери вітання
- •Вітальні формули
- •Правила вітання
- •Ловники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищені мовленнєвої культури.
- •54. Комунікативні ознаки культури мови. Комунікативна професіограма фахівця Основні ознаки культури ділового мовлення
- •2. Помилки у логіці викладу. Причини помилок у логіці викладу:
- •55. Класифікація документів. Національний стандарт України. Склад реквізитів документа.
- •56. Культура усного фахового мовлення. Особливості усного мовлення
- •57. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Мистецтво перемовин.
- •58. Синтаксична нормативність мовлення. Особливості координації підмета з присудком. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •Узгодження підмета з присудком у ділових паперах
- •Складні випадки керування у ділових паперах
- •59. Прийменникові конструкції
- •Вживання сполучників
- •1. Функціональне призначення розмови по телефону
- •2. Основні вимоги до етикету телефонної розмови
- •3. Підготовка до ділової телефонної розмови
Вітальні формули
Зустрівшись знайомі люди вітаються. Інколи між собою вітаються і незнайомі. Це залежить від традицій, соціальної приналежності, обставин, нарешті, від вихованості. У селах Західної України вітаються з незнайомою людиною молодші від неї, а подекуди і старші. Вітальними реплікам обмінюються незнайомі, зустрівшись десь далеко у лісі горах, у степу, в черзі біля криниці. Добре й невимушене володіння вітальними формулами дає змогу перенести основну увагу На складніше мистецтво розмови. Вітальні формули за своїм змістом у різних етномовних спільнотах дуже відмінні, різноманітні, іноді дивні з нашого погляду. Так, стародавні єгиптяни запитували: Як пітнієш? Античні греки закликали: Радуйся! А сучасні монголи з'ясовують: Як кочуєш? Як худоба? Такими фразами обмінюються й поважні люди, які, звісно, не кочують і здебільшого не мають худоби. Всім цим вітанням властива однакова спрямованість: засвідчити увагу до людини, своє ґречне ставлення, побажати їй чогось доброго, спитати, чи з нею все гаразд, тощо. В українській мові багато вітальних формул: Доброго ранку! - Добрий ранок! — Доброго дня! — Добрий Доброго вечора! — Добрий вечір! — це стилістично нейтральні вислови. Ці вітання у відповідну пору доби можна вживати до всіх людей. При цьому побажання Доброго ранку звучить менш офіційно, тоді як Доброго дня та Доброго вечора — більш церемонію. Вітальну формулу Добрий досвіток! (словник за редакцією Бориса Грінченка тлумачить Добри-досвіток.) вживали вранці. Після світанку говорили Добридень! Нині вони вживаються рідко, здебільшого мовцями старшого покоління, а Добривечір! майже зовсім не вживається. В активному вжитку із таких стиснених в одне слово етикетні словосполучень залишилося Добраніч! (у вітальному значена, інколи вживається вислів Доброї ночі!) . Наведені вітальні. фрази є скороченнями синтаксичних конструкцій на зразок. Вітаю (тебе; Вас; вас)! —- Радий (тебе; вас) вітати! — Моє шанування! ~ Дозвольте Вас привітати! вітаються переважно інтелігенти старшого покоління. У ширших соціальних сферах використовується вислів Доброго здоров'я! У Галичині місцеві жителі, здебільшого чоловіки старшого віку вітаються також фразами: Дай, Боже, щастя!, на які чують відповідь: Дай, Боже, здоров'я! Вислів Дай, Боже, щастя! вживають люди всіх вікових категорій, хто зайнятий якоюсь працею. А відповіддю на це вітання можуть служити слова: Дякую (-ємо)! Дай, Боже, й тобі (Вам; всім). У багатьох місцевостях, вітаючись з тими, хто в цей час працює, послуговуються висловом Боже, помагай! Подекуди у народному мовленні збереглися вітання-побажання: З неділею святою будьте здорові! — Зі святом будьте здорові! — Будьте здорові з Новим роком! Вітаючись із друзями, знайомими, молоді люди здебільшого кажуть: Привіт! — Здоров! Вираз Привіт! уживають як хлопці, так і дівчата, а також чоловіки середнього покоління. Словом Здоров! вітаються особи чоловічої, зрідка жіночої статі. У відповідь на привітання на неофіційній зустрічі сьогодні можна почути Салют! Ще більш неофіційним є загальновживане вітання: Гай! (англ. Ні). Так вітаються між собою давно знайомі люди в англомовних країнах. Інколи можна зустріти жаргонні вітання типу Чао! Загальноприйняті формули, наприклад: Христос воскрес! -. Воістину воскрес! — Слава Україні! — Героям слава! -, Здрастуйте (товариші)! - Здоров'я бажаємо (пане полковнику)! Мовлення часто після вітання може продовжуватись фатичними фразами (це латинське слово, крім іншого означає говорити нісенітниці; провадити пустопорожні балачки). Ці фрази мають призначення не повідомляти інформацію, а надавати природності спільному перебуванню з іншою людиною, привернути до себе її увагу, підготувати до сприйняття певної інформації тощо. Фатичні фрази називають контактовстановлювальними, потрібними для «обміну словами». Це, наприклад, фрази: Як ся маєте? — Як поживаєте? — Як живеться? — Що нового? — Що у тебе (Вас) доброго? — Як справи? ~ Як успіхи? — Що чувати? Тактовність виробляє і гарні манери. Сказати, навіть з найкращим наміром, глибоко засмученій чи занепокоєній чимось людині веселе, наприклад: Привіт пані Агафонова! У Вас сьогодні чудовий вигляд! — буде вкрай нетактовно. Можна питати і про здоров'я: Як здоров'я? — Як почуваєтеся? і про сімейні справи: Як (твоя; Ваша) дружина? — Як почувають себе Ваші діти?, але в такому разі треба бути максимально обачним і добре зорієнтованим щодо справ, характеру і настрою партнера, аби не потрапити в незручне становище. У відповідь на фатичні запитання було б смішно й нудно почути від співрозмовника докладну розповідь, як йому живеться, в якому стані сьогодні його здоров'я. Ці запитання у переважній більшості ставляться тому, що «так заведено». Достатньо подякувати й обмежитися короткою фразою: Спасибі, прекрасно! — Добре! — Задовільно. — найкраще. — Не скаржусь. — Нічого. — Усе по-староу. — Як тобі (Вам) сказати? — Погані справи. — Гірше нікуди. — Краще не питай. Репліки з негативною семантикою доречні тільки в тому разі, коли співрозмовник — людина співчутлива, близька, якщо від неї можна очікувати доброї поради чи допомоги. Після позитивної, нейтральної чи негативної відповіді на тактичне запитання належить запитати: А ти (Ви) як ся маєш (єте)? — А у тебе(Вас) як (ідуть) справи? —А тобі (Вам) як ведеться? — У тебе (Вас) що нового? Інколи фатичні запитання можуть використовуватися і без формул вітання. В українській мові це насамперед вислів Як ся маєш (єте)?, то став своєрідним запитанням-вітанням. Цим висловом здебільшого супроводжується вітальний потиск руки. У разі неочікуваної зустрічі, візиту гостей застосовуються такі вирази: Давненько ми в Вами (тобою) не бачились. — Яка приємна зустріч! — Кого я бачу! — Не гадав тебе тут побачити! — Як ти сюди потрапив? — Де Ви пропаали? — Кого-кого, а тебе не чекав побачити!