- •7.Доведіть,що середньовіччя-особливий період розквіту систем домашнього навчання й виховання.
- •8.Періоди Відродження та Реформації
- •9.Мішель Монтень про систему домашнього виховання.
- •10.Ж.Ж.Руссо,Дж.Локк,ф.Де Ламотт де Фенелон, я.А.Коменський.
- •11.Розповсюдження гувернерства в козацькій Україні.
- •13.Й.Г.Песталоцці,і.Кант,й.Ф.Гербарт,ф.Фребель,а.Дистервег.
- •17.Вільне виховання,педологія,індивідуалістична педагогіка,експериментальна педагогіка, соціальна педагогіка.
- •19.Педагогічна система м.Монтессорі.
- •20.Основні напрями розвитку гувернерства в Західній Європі у др.Пол.20 на поч..21 ст.На прикладі однієї з країн.
- •21.Стан індивідуального навчання і виховання у Радянському Союзі.
- •22.Єзуїтська система виховання і навчання як один з типів індивідуального підходу у формуванні особистості.
- •23.Педагогічна система і.І.Бецького
- •24.Законодавча регламентація діяльності гувернерів в Російській імперії 19-поч.20 ст.
- •26.Педагогічна система п.Ф.Лесгафта.
- •27. «Батавія-план», «Дальтон-план», «Келлер-план», «Кембридж-план».
- •28.Основні причини ліквідації гувернерства як педагогічної системи у Росії та Україні після жовтневого перевороту 1917р.
- •16.Підготовка домашніх учителів та наставників в Російській імперії.
Модуль 2.
7.Доведіть,що середньовіччя-особливий період розквіту систем домашнього навчання й виховання.
В епоху середньовіччя у вихованні все більше відчувається нахил до аскетизму.
Як правило, при дитині із заможної слов'янської родини перебу¬вала кормилиця, нянька (чи мамка). Про здоров'я дівчинки вона продовжувала піклуватися часом до її повноліття. До хлопчика приставлявся кормилець (чи дядько) — наставник. При молодому княжичі ним міг бути боярин (чи інший представник знатного роду), який навчав вихованця лицарських вправ і обов'язків.
Діти знаті і заможних городян отримували елементарну освіту й виховання у сім'ї. Батьки запрошували для них домашніх наставни¬ків — священиків. "Праведного життя" дитину навчали через релі¬гійне виховання.
Діти нижчих верств населення виховувалися вдома. У них форму¬вався народний світогляд, батьки передавали їм свої хліборобські чи ремісничі знання й уміння, привчали до раціонального ведення до¬машнього господарства. Молоде покоління засвоювало народну мо¬раль, етику, навчалося звичаїв своїх предків, знало сільськогоспо¬дарський календар, ставилося до природи як до живого організму. Завдяки провідному впливу на свідомість дітей домашнього вихо¬вання нова релігія не змогла витіснити з побуту й пам'яті народу ти¬сячолітню культуру праукраїнців.
Домашнє навчання і виховання побутувало не тільки у княжих родинах. На Русі у спеціальних книгах ХШ-ХV століть зареєстрова¬но професію "книжників" ("переписувачів книг1'). У тих же джерелах зазначається, що навчалися цієї професії, як правило, в домашніх умовах. Навчали дітей із заможних родин професійні переписувачі за достатньо високу плату.
8.Періоди Відродження та Реформації
Якщо в античному світі особистість поглиналася державою, у се¬редні віки — церквою, то наступна епоха — епоха Відродження (ХІV-ХVІ століття) — вкладає у систему виховання новий зміст. Від¬тепер його головною метою стає плекання самостійної, активної особистості.
Колискою Відродження стає Італія — провідний осередок полі¬тичного, релігійного й інтелектуального життя тогочасної Європи.
Широко розповсюджується гувернерство — практика запрошення в знатну родину педагога для індивідуального навчання й виховання дітей. Більш заможні батьки запрошують для своїх дітей домашніми наставниками видатних особистостей.
Періоди Відродження й Реформації — друга половина ХУІ сто¬ліття — XVII століття — стали підготовкою до появи педагогіки "нового часу". У педагогіці середини XVI століття майже одночасно виникло три напрями: реалізм, раціоналізм і емпіризм. Реалізм характеризувався інтересом до вивчення законів і явищ людської природи, інтересом до реальних знань. Раціоналізм у педагогіці по¬лягав у формуванні в молодого покоління віри в інтелект і прагнення протягом усього життя керуватися винятково розумом, ігноруючи по¬чуття. Сильнішою за попередню виявилася емпірична педагогічна те¬чія, яка базувалася на визнанні досвіду й чуттєвого сприймання біль¬ше, аніж значенням логічного аналізу. Цими течіями визна¬чалася стратегія розумового й морального розвитку особистості.