9.Мішель Монтень про систему домашнього виховання.

М. Монтень трактує освіту як формальність і виховання вважає вищим за навчання. Він пише, що справу виховання підростаючого покоління необхідно доручити особливим вихователям — гуверне¬рам. Провідними якостями гувернера М. Монтень називає безмежну відданість своєму вихованцеві й уміння вважати на індивідуальність дитини. М. Монтень став першим ученим, який підготував для гу¬вернерів методичні рекомендації з проблем домашнього навчання й виховання. Саме після виходу у світ праці М. Монтеня, де вживаєть¬ся назва "гувернер" (Франція XVI століття), цей термін стає загаль¬ноприйнятим у світовій педагогіці. Позитивне значення М. Монтеня в історії педагогіки полягає в тому, що він відстоює важливість здійснення паралельно з мораль¬ним фізичного виховання; головним завданням виховання називає не підготовку безликого спеціаліста, а активної, мислячої особистос¬ті; відстоює практично орієнтовану, а не затеоретизовану освіту.

10.Ж.Ж.Руссо,Дж.Локк,ф.Де Ламотт де Фенелон, я.А.Коменський.

Теоретиком натуралістичного руху і природного виховання був представник французької нації Ж.-Ж. Руссо. Суть системи виховання зводилася до наступних положень. Ко¬лективне виховання нівелює особистість Оптимальне виховання і найкращу освіту дитина може отримати лише в домашніх умовах. Виховання й навчання повинні мати індивідуальну орієнтацію. Ма¬ти не завжди достатньо здорова фізично й не завжди наділена дос-татніми знаннями, щоб виховувати дитину. Батько не може займати¬ся вихованням в силу своєї завантаженості справами. Окрім того, батько також позбавлений належної педагогічної підготовки. Таким чином, найкраще може виховати дитину гувернер.

У науковій праці "Думки про виховання" Дж. Локк обширно викладає свої погляди на виховання підростаючого покоління. Він свідомо говорить не про виховання людини взагалі, а про вихован¬ня джентльмена. Вчений пише, що не можна думати, ніби одна сис¬тема виховання придатна для усіх дітей, бо немає двох настільки схожих дітей, щоб їх можна було виховувати зовсім однаково. Кож¬на дитина потребує індивідуального підходу.

Найбільш характерним представником французької гувернерської педагогіки зазначеної епохи вважають графа Ф. де Ламотта де Фенелона. Ф. де Фенелон високо оцінював гу¬вернерство і систему домашнього виховання. Його книга "Про ви¬ховання дівиць" була перекладена багатьма мовами як унікальний методичний посібник для домашніх наставників. Інший його твір "Телемак" також став методичним посібником для гувернерів, що готували синів знатних родин до управлінської діяльності.

Чеський педагог Я. А. Коменський створив вчення про материн¬ську школу — про домашнє виховання дітей до 6 років. Я. А. Ко¬менський, окрім педагогічного досвіду роботи в державних освітніх установах, мав досвід індивідуального навчання дітей — працював домашнім вчителем, що дало йому обширний матеріал для розроб¬лення системи індивідуального педагогічного підходу