4. Поняття, види та підстави юридичної відповідальності

Юридична відповідальність – це особливий вид правовідносин, що полягає у застосуванні порядку до правопорушника у встановленому процесуальному передбачених санкцією юридичної норми засобів державного примусу, виражених у формі позбавлень особистого, організаційного або майнового характеру.

Юридична відповідальність застосовується з двоякою метою: з одного боку – для захисту існуючого правопорядку, а з іншого – виховання громадян у дусі поваги до права.

Юридична відповідальність виконує такі функції:

• каральна – покарання конкретної особи, що вчинила правопорушення;

• превентивна (виховна) – недопущення вчинення подібного правопорушення цією ж особою (спеціальна превенція) та іншими особами (загальна превенція);

• правовідновлювальна – відновлення порушених прав, компенсація заподіяної шкоди.

Виділяються такі принципи юридичної відповідальності:

• законність – підстави, види та розмір відповідальності, а також порядок притягнення до відповідальності мають визначатися виключно законом;

• справедливість – вид та розмір покарання має відповідати характеру вчиненого правопорушення;

• доцільність – притягнення до правопорушника до відповідальності має спрямовуватися на його перевиховання, недопущення вчинення подібних правопорушень у майбутньому та на відшкодування заподіяної шкоди;

• невідворотність відповідальності;

• настання відповідальності лише за винне діяння;

• індивідуалізація відповідальності – при призначенні покарання враховується особа правопорушника, ступінь її каяття тощо;

• неприпустимість подвоєння відповідальності – за вчинення правопорушення особу може бути лише один раз притягнуто до відповідальності одного виду.

Залежно від виду правопорушення розрізняються такі види юридичної відповідальності:

1) кримінальна – настає за вчинення злочину;

2) адміністративна – настає за вчинення адміністративного проступку;

3) цивільно-правова – настає за вчинення цивільно-правового проступку;

4) дисциплінарна – настає за вчинення дисциплінарного проступку;

5) матеріальна – настає за вчинення дисциплінарного проступку, пов’язаного із заподіянням шкоди працівником роботодавцю.

Притягнення до юридичної відповідальності особи, що вчинила правопорушення, можливе лише за наявності передбачених законом підстав. Виділяються такі підстави юридичної відповідальності:

• формальна (юридична) підстава – закріплення відповідного складу правопорушення у законі;

• фактична підстава – наявність у діянні особи ознак правопорушення, передбаченого законом;

• процесуальна підстава – винесення судом або іншим компетентним органом (посадовою особою) рішення про притягнення конкретної особи, що вчинила правопорушення до юридичної відповідальності.

Тема 3. Основи теорії держави та конституційного права План

1. Поняття та ознаки держави.

2. Форма держави.

3. Функції держави та державний механізм.

4. Поняття, предмет і метод конституційного права.

5. Джерела конституційного права.

6. Поняття, юридичні властивості та класифікація конституцій.