- •Початок Другої світової війни та зміна кордонів України. Окупація України військами Німеччини та її союзників
- •1. Україна у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни
- •2. Радянсько-німецький договір про ненапад
- •3. Початок Другої світової війни та вступ Червоної армії на територію Західної України
- •4. Входження Бессарабії і Північної Буковини до складу срср і урср
- •5. Радянізація західних областей України
- •6. Становище в урср у 1939 — першій половині 1941 р.
- •7. Початок Великої Вітчизняної війни
- •8.Відступ Червоної армії
- •Співвідношення сил на українській ділянці радянсько-німецького фронту (червень 1941 р.)
- •9.Мобілізаційні заходи та евакуація
- •11.Окупація України. Колабораціонізм.
8.Відступ Червоної армії
Німецькі моторизовані дивізії за підтримки авіації діяли проти Червоної армії швидко та рішуче. Вони завдавали важких ударів по радянських військах, керівництво яких припустилося серйозних прорахунків, орієнтуючись у підготовці до війни виключно на наступальні дії. З 23 по 29 червня точилися жорстокі бої на лінії Луцьк—Броди—Рівне—Дубно. З обох сторін у них брало участь близько 2 тис. танків. Незважаючи на масовий героїзм, радянські танкісти, які воювали на застарілих бойових машинах, що не мали навіть радіозв’язку, вимушені були відступати. Війська вермахту окупували українські міста Дрогобич, Здолбунів, Ковель, Львів, Луцьк, Рівне і за три тижні боїв просунулися вглиб радянської території на 300 — 600 км. Протягом перших двох тижнів війни в полон потрапило 329 тис. червоноармійців. Загарбники знищили і захопили велику кількість радянської військової техніки та зброї.
На території У країни було розгорнуто групу німецьких армій « Південь », проти якої діяли радянські війська Київського особливого та Одеського військового округів. Згодом на їх основі було створено Південно-Західний фронт під командуванням генерала М. Кирпоноса та Південний під командуванням генерала І. Тюленева.
Співвідношення сил на українській ділянці радянсько-німецького фронту (червень 1941 р.)
Сили та засоби
|
Війська Червоної армії |
Німецька група армій «Південь» |
Співвідношення |
Люди |
1 412136 |
1 508 500 |
1 : 1,1 |
гармати і міномети |
25 658 |
16 008 |
1,7: 1 |
Танки |
8069 |
1144 |
7 : 1 |
Літаки |
4696 |
1829 |
2,6: 1 |
Проте технічна перевага Червоної армії була умовною, оскільки 80 % її бойового озброєння становили застарілі зразки. Зокрема, радянські танки БТ-7, Т-25 мали настільки слабку броню, що її пробивали великокаліберні кулемети. Ускладнила оборону нових радянських кордонів незавершеність будівництва фортифікаційних споруд, дзотів (було побудовано 25 % від запланованого), менше половини з них мали на озброєнні артилерію, решта — тільки кулемети. Важливим було й те, що німецька армія мала досвід ведення сучасної війни.
3 липня 1941 р. Й. Сталін виступив по радіо зі зверненням до народу, де використав поняття «Вітчизняна війна».
Через три дні вищі органи влади УРСР продублювали заклик вождя стати на захист рідної землі.
До середини липня фронт наступу гітлерівських військ досяг 3 000 км, глибина вторгнення на головних напрямках становила 400 — 600 км. За три тижні війни 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили понад 50% особового складу — це 3/5 військ, що перебували у західних округах. Уже 16 липня А. Гітлер ставив питання про приєднання до Третього рейху радянських територій — України, Білорусії, Прибалтики та інших районів.