11. Аналіз використання міжбанківських кредитів у формуванні ресурсної бази

Отримані міжбанківські кредити займають значну частку в загальному обсязі зобов’язань банку. Основною перевагою даного виду ресурсів є висока їх мобільність, а основним недоліком – досить висока відносна вартість. Отримані міжбанківські кредити в основному використовуються для підтримки ліквідності банківської установи. Під час аналізу отриманих міжбанківських кредитів, вивчається динаміка їх зміни і питома вага в загальному обсязі зобов’язань банку. Якщо питома вага отриманих міжбанківських кредитів перевищує 30%, то це, як правило, є свідченням того, що у банка є певні фінансові проблеми, пов’язані перш за все, з кризою ліквідності і він не має можливості залучити ресурси із більш дешевих джерел. Під час аналізу отриманих міжбанківських кредитів розраховується також і їх частка в загальному обсязі пасивів банку (рекомендоване значення – 20-25%), а також коефіцієнт співвідношення між отриманими міжбанківськими кредитами і статутним капіталом банку (рекомендоване значення – не більше 600%).

В подальшому, порівнюють обсяги наданих міжбанківських кредитів і отриманих МБК. Значення такого коефіцієнту, якщо воно перевищує 1, свідчить про ефективне використання отриманих МБК. При цьому порівнюють відсоткові ставки за наданими і отриманими міжбанківськими кредитами. Відсоткові ставки за наданими МБК завжди повинні перевищувати відсоткові ставки за отриманими міжбанківськими кредитами.

Для оцінки рівня наданих міжбанківських кредитів розраховується коефіцієнт співвідношення між обсягом наданих МБК і власним капіталом банку. Значення даного коефіцієнту не повинно перевищувати 200%.

12. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів

Аналіз ефективності формування ресурсної бази банку здійснюється в трьох напрямках:

• Оцінка достатності залучених і запозичених коштів

• Оцінка стабільності цих коштів

• Оцінка витратності залучених і запозичених коштів

Для оцінки достатності залучених і запозичених коштів вивчають динаміку зміни загального обсягу зобов’язань банку і темпи їх зростання порівнюють з темпами зростання зобов’язань банку в цілому по банківській системі і з темпами зростання зобов’язань по групі банків, до якої належить сам банк.

Крім того, фактичний обсяг залучених і запозичених коштів порівнюють з запланованим обсягом і тим самим дають оцінку ступеня виконання планових показників щодо залучення і запозичення ресурсів.

Для оцінки стабільності ресурсної бази банку, вивчається структура зобов’язань банку. Крім того, для оцінки рівня стабільності використовуються показники, які характеризують швидкість обертання строкових і поточних депозитів.

Для оцінки витратності залучених та запозичених коштів розраховуються:

• Середньозважена % ставка по залученню окремих видів ресурсів шляхом ділення суми витрат за період по залученню даного виду ресурсу на середньорічний обсяг залучених ресурсів даного виду;

• Середньозважена % ставка по залученню всіх зобов’язань банку шляхом ділення суми % витрат за період на середньорічний обсяг зобов’язань банку.

На зміну середньозваженої % ставки по залученню ресурсів впливають такі чинники, як:

• Структура залучених ресурсів;

• Зміна середньозважених % ставок по залученню окремих видів ресурсів.

Для розрахунку зазначених чинників використовується індексний метод - індекс середньої ціни:

Індекс перемінного складу = r1/r0

Індекс постійного складу = r1/r умов

r умов=∑q1*r0/∑ q1

q1 – обсяг залучених ресурсів

Індекс структурних зрушень= r умов/ r баз

∆r=r1/r0

∆r(ri)=r1/r умов

∆r структ зруш= r умов/r0

При оцінці витратності ресурсної бази визначається також вплив чинників на зміну суми витрат по залученню ресурсів. На зміну суми витрат впливають такі чинники, як обсяг залучених ресурсів, структура залучених ресурсів, їх вартість. При цьому використовується наступна факторна модель:

∑ПВ=∑(VЗБ*УДі*ri)

VЗБ – обсяг зобов’язань банку загальний

УДі – питома вага ресурсу в зобов’язаннях

ri – середньозважена % ставка по залученню певного виду ресурсів.

Для розрахунку впливу наведених чинників на суму % витрат по банку використовується метод ланцюгових підстановок.

Для оцінки ефективності використання ресурсної бази банку використовуються наступні показники:

• Коефіцієнт співвідношення між дохідними активами і платними пасивами – не менше 90%.

• Коеф співвідношення між дохідними активами і сукупними зобов’язаннями банку – 75-80%.

Закінчується аналіз зобов’язань банку розробкою заходів, спрямованих на забезпечення оптимізації ресурсної бази банку. Оптимальною вважається така структура ресурсів, коли за наявних умов забезпечується максимальна стабільність ресурсної бази за мінімальною відносною вартістю.