Розділ 3 Аналіз прикладів міжмовних перекладацьких трансформацій (за класифікацією в. Н. Комісарова, а. Паршина) у перекладі роману і. А. Гончарова «Обломов»

Для аналізу особливостей міжмовних перекладацьких трансформацій, обраний роман І. А. Гончарова «Обломов». Український переклад цього роману здійснений Державним видавництвом художньої літератури за редакцією О. Пархомовської.

Он, как только проснулся, тотчас же вознамерился встать, умыться и, напившись чаю, подумать хорошенько, кое-что сообразить, записать и вообще заняться этим делом как следует [9, с. 5].

Він, як тільки прокинувся, зараз же намірився встати і, напившись чаю, обміркувати добре, дещо придумати, записати і взагалом взятися до цієї справи як слід [10, с. 5].

У даному прикладі, ми аналізуємо лексичну трансформацію – модуляцію. Двомовний словник дає такий переклад російському слову: сообразить (сопоставить, обдумать) зміркувати, розміркувати, виміркувати; (понять, догадаться) зрозуміти; (смекнуть) зметикувати [33, с. 252]. І українському слову: придумати придумать [33, с. 513].

Книги и картины перед Рождеством: тогда с Анисьей все шкапы переберем [9, с. 8 – 9].

Книжки і картини перед різдвом: тоді з Онисією усі шафи перетрусимо [10, с. 8].

У даному прикладі ми маємо лексичну трансформацію – конкретизацію. Слово «переберем» в оригіналі означає щось перекласти з місця на місце, а у перекладі «перетрусимо» означає, що речі витягують перетрушують і кладуть на місце, тобто перекладач уточнив, конкретизував дію.

Переклад назви релігійного свята з маленької букви пояснюється тим, що даний переклад був здійснений у 50-ті роки, у час правління радянської влади, яка вела антирелігійну пропаганду. Таким чином, перекладач заперечує саме існування Різдва як свята.

От такого холодного воззрения Обломова на свою собственность, а может быть, и еще от более холодного воззрения на тот же предмет слуги его, Захара, вид кабинета, если осмотреть там все повнимательнее, поражал господствующею в нем запущенностью и небрежностью [9, с. 3 – 4].

Від такого байдужого погляду Обломова на свою власність, а може, і ще від більш байдужого погляду на це саме слуги його, Захара, вигляд кабінету, коли придивитися там до всього трохи уважніше, вражав цілковитою занедбаністю і неохайністю [10, с. 3 – 4].

У даному прикладі ми маємо лексико-граматичну трансформацію – компенсацію. Перекладач замінює слово холодного на – байдужого, тим самим уточнюючи дію; а книжне слово воззрения замінює на нейтральне – погляду.

Двомовний словник дає такий переклад російському слову: господствующий панівний, пануючий; (преобладающий) домінуючий [33, с. 66]. Українському слову: цілковитий полный; совершенный [33, с. 609]. Тобто, під час перекладу часткову занедбаність кабінету в оригіналі, перекладач замінює на повну, тим самим конкретизуючи вигляд кабінету Обломова.

На жене и дочерях платьишки коротенькие: все поджимают под себя ноги, как гусыни… [9, с. 9]

На жінці і на дітях платтячка коротенькі: все бгають під себе ноги, як гуски… [10, с. 9]

Аналізуючи даний приклад, ми спостерігаємо лексичні трансформації. У першому випадку, в оригіналі дочерях автор вказує на конкретну стать дітей, а у перекладі – на дітях перекладач узагальнює. Тобто була використана трансформація генералізації.

У другому випадку, українсько-російський словник дає такий переклад слову «бгати»:

бгати (бгаю, бгаєш) комкать, мять; -ся комкаться, мяться [36, с. 40].

У словнику відсутнє значення «поджимать», а російсько-український словник, слово «бгати» згадує майже укінці, і то з приставкою. Великий тлумачний словник сучасної української мови дає таке визначення слову «бгати»:

«Бгати, бгаю, бгаєш, недок., перех. 1. Стискаючи у руках, м’яти, скручувати що-небудь. 2. Певним чином складати, згортати що-небудь. 3. у що Вкладати, втискати щось куди-небудь. 4. Робити з тіста пироги і т. ін. 5. діал. Вити (гніздо). 6. діал. Підгортати, підгинати» [3, с. 39].

І знову необхідне нам значення згадується у самому кінці, і то є діалектизмом. З цього можна зробити висновок, що перекладач при перекладі використовував лексичну трансформацію. Слово, яке вибрано, є віддаленим від оригіналу, й вносить труднощі для сприйняття читачем тексту.

По стенам, около картин, лепилась в виде фестонов паутина, напитанная пылью; зеркала, вместо того чтоб отражать предметы, могли бы служить скорее скрижалями для записывания на них, по пыли, каких-нибудь заметок на память [9, с. 5].

По стінах, біля картин, почепилось, як фестони, павутиння, присипане пилом; дзеркала, замість того, щоб відбивати предмети, могли б скорше правити за скрижалі для записування на них, на поросі, яких-небудь нотаток на пам’ять [10, с. 5].

Аналізуючи даний приклад, ми у першому випадку спостерігаємо граматичну трансформацію – заміну недоконаного виду на доконаний (лепилась (що робила?) – почепилось (що зробило?)).

У другому випадку перекладач теж використовує граматичну трансформацію – заміну, «в виде» він перекладає порівняльним зворотом за допомогою сполучника «як».

…Я с третьего дня там не был [9, с. 8].

…Я з позавчорашнього дня там не був [10, с. 8].

У цьому прикладі перекладач використав лексичну трансформацію – модуляцію.

Цвет лица у Ильи Ильича не был ни румяный, ни смуглый, ни положительно бледный, а безразличный или казался таким, может быть, потому, что Обломов как-то брюзг не по летам: от недостатка ли движения или воздуха, а может быть, того и другого [9, с.3].

Колір обличчя у Іллі Ілліча не був ні рум’яний, ні смуглявий, ні зовсім блідий, а невиразний, або здавався таким, може тому, що Обломов якось забрезг не по літах: чи то за браком руху, чи повітря, а може, того й іншого [10, с. 3].

Досліджуючи даний приклад, ми спостерігаємо у першому випадку лексичну трансформацію – калькування (смуглый – смуглявий).

У другому випадку словосполучення ни положительно бледный означає авторське бачення тексту і це бачення відображає лексику того часу. «Положительность» означає, що у ті часи була у моді блідість обличчя, а перекладач передає це слово нейтрально, викривляючи початкове значення слова (лексико-граматична трансформація – компенсація).

- Это я к Святой неделе убираю: тога образа чищу и паутину снимаю… [9, с. 8].

– Це я до великоднього тижня прибираю: тоді образи чищу і павутиння обмітаю [10, с. 8].

У даному прикладі ми аналізуємо лексичну трансформацію – конкретизацію. Перекладач при перекладі використовує контекстуальний синонім.

Он в таком случае станет доказывать необходимость громадной возни в доме, зная очень хорошо, что одна мысль об этом приводила барина его в ужас [9, с. 10].

Він у такому випадку почне доводити, що не минути величезного гармидеру в домі, знаючи дуже добре, що сама думка про це була для пана жахлива [10, с. 10].

Аналізуючи даний приклад, ми у першому випадку спостерігаємо лексичну трансформацію. В оригіналі автор під словом «необходимость» розуміє важливість події, яка повинна статися, але це зовсім не означає, що її не можна уникнути.

У другому випадку теж лексична трансформація – конкретизація. Російсько-український словник слову «возня» дає переклад: метушня, вовтуження, тяганина [30, с. 46]; у той час як, українське слово «гармидер» означає розгардіяш, який виникає вже після метушні. Отже, перекладач замінив процес на результат дії, тим самим конкретизувавши цю дію.

А новые lacets. Видите, как отлично стягивают: не мучишься над пуговкой два часа; потянул шнурочек – и готово [9, с. 15].

А нові lacets. Бачите, як прекрасно стягає: не мучишся з ґудзиками дві години; потягнув шнурочок – і готово [10, с. 15].

Аналізуючи даний приклад, ми спостерігаємо в обох випадках граматичну трансформацію – граматичні заміни. У першому – заміну множини на однину (стягивают – стягає), у другому – заміну однини на множину (пуговкой – ґудзиками).

- Да что: тысяча двести рублей жалованья, особо столовых семьсот пятьдесят, квартирных шестьсот, пособия девятьсот, на разъезды пятьсот, да награды рублей до тысячи [9, с. 17].

– Та скільки: 1200 крб. платні, окремо харчових 750, квартирних 600, допомоги 900, на роз’їзди 500, та нагороди карбованців 1000 [10, с. 17].

У першому випадку, ми бачимо використання граматичної трансформації – заміни одного сполучника «что» на інший – «скільки».

У наступних випадках перекладач використовував граматичну трансформацію – заміну форми великих літер на цифрову форму написання.

Захар ушел, а Илья Ильич продолжал лежать и думать о проклятом письме [9, с. 7].

Захар пішов, а Ілля Ілліч продовжував лежати і думав про клятий лист [10, с. 7].

У даному прикладі ми маємо граматичну трансформацію – заміну інфінітива на дієслово минулого часу.

- Жаль! – сказал Судьбинский, - а день хорош [9, с. 16].

– Шкода! – сказав Судьбинський. – А день хороший [10, с. 16].

Досліджуючи даний приклад, ми спостерігаємо граматичну трансформацію – членування речень.

Легко ли? предстояло думать о средствах к принятию каких-нибудь мер [9, с. 5].

Хіба ж легко? Доводилось думати про, те як вжити якихось заходів [10, с. 5].

У наведеному прикладі: у першому випадку перекладач використав граматичну трансформацію – членування речень. У другому – лексико-граматичну трансформацію, компенсацію.

Утонченный вкус не удовольствовался бы этими тяжелыми, неграциозными стульями красного дерева, шаткими этажерками [9, с. 4].

Витончений смак не задовольнили б ці важкі, неграціозні стільці з червоного дерева, хиткі етажерки [10, с. 4].

У наведеному прикладі перекладач використав граматичну трансформацію – заміну недоконаного виду на доконаний.

- Ужас, ужас! Ну, конечно, с таким человеком, как Фома Фомич, приятно служить: без наград не оставляет: кто и ничего не делает, и тех не забудет [9, с. 16].

– Жах, жах! Ну, звичайно, з такою людиною, як Хома Хомич, приємно служити: без нагороди не залишає; хто і нічого не робить, і тих не забуде [10, с. 17].

У даному прикладі використовується граматична трансформація – заміна множини на однину.

Слід звернути увагу на те, що в оригіналі після слова «не оставляет» стоїть двокрапка, а у перекладі – крапка з комою. Ця зміна дещо міняє значення висловлювання. В оригіналі розділовий знак вказує на авторське бачення тексту, двокрапка ставиться з метою подальшого пояснення того чи іншого предмету розмови, а крапка з комою вказує на завершення думки й перерахування подальших дій.

- Так вот как: все в трудах! – говорил Обломов, - работаешь [9, с. 16].

– Он воно як: усе в роботі! – говорив Обломов. – Працюєш [10, с. 16].

Аналізуючи даний приклад, ми бачимо, що перекладач використав граматичну трансформацію – членування речень.

Движения его, когда он был даже встревожен, сдерживались также мягкостью и не лишенною своего рода грации ленью [9, с. 3].

Рухи його, коли він був навіть стривожений, стримувались також лагідністю і, не без своєрідної грації, лінощами [10, с. 3].

У даному прикладі перекладач використав граматичну трансформацію – заміну однини на множину.

…Это Захар спрыгнул с лежанки, на которой обыкновенно проводил время, сидя погруженный в дремоту [9, с. 6].

…Це Захар стрибнув з лежанки, на якій звичайно він сидів у дрімоті [10, с.6].

Аналізуючи даний приклад, ми бачимо, що перекладач використав граматичну трансформацію – опущення (проводил время), доповнення (він); та лексичну трансформацію – модуляцію (погруженный в дремоту – у дрімоті).

- Ну, это, пожалуй, уберу, - сказал Захар снисходительно, взяв тарелку [9, с. 8].

– Ну, це, хай так, приберу, - казав Захар поблажливо, взявши тарілку [10, с. 8].

У даному прикладі перекладач використав у першому випадку лексичну трансформацію – калькування. У другому – граматичну трансформацію заміну доконаного виду на недоконаний.

Свинкин ветреная голова [9, с. 16].

Свинкін – вітрогон [10, с. 16].

У даному прикладі, під час перекладу, перекладач використав лексико-граматичну трансформацію – компенсацію.

Когда он был дома – а он был почти всегда дома, - он все лежал, и все постоянно в одной комнате, где мы его нашли, служившей ему спальней, кабинетом и приемной [9, с. 4].

Коли він був удома – а він був майже весь час удома – він завжди лежав, і завжди в тій самій кімнаті, в якій ми його знайшли, що правила йому за спальню, кабінет і приймальню [10, с. 4].

У даному випадку перекладач використав лексичну трансформацію – конкретизацію.

Барин, кажется, думал: «Ну брат, ты еще больше Обломов, нежели я сам», а Захар чуть ли не подумал: «Врешь! ты только мастер говорить мудреные да жалкие слова, а до пыли и до паутины тебе и дела нет» [9, с. 9].

Пан, здається, думав: «Ну, брат, ти ще більший Обломов, аніж я сам», а Захар мало не подумав: «Брешеш! Ти тільки мастак говорити всякі дошкульні слова, а до пороху і павутиння тобі й діла нема!» [10, с. 9].

Аналізуючи даний приклад, ми спостерігаємо у першому випадку граматичну трансформацію – членування речень.

У другому – перекладач не цілком адекватно відтворює авторське бачення тексту, він як би узагальнює ці поняття. Слід також враховувати і те, що «мудреные да жалкие» означає слова закручені, з іронічним відтінком, жалюгідні, не варті уваги, а слово «дошкульні», означає набридливі слова. Порівнюючи ці поняття, можна сказати з упевненістю, що вони мають досить різні значення. На нашу думку, перекладач тут використав граматичну трансформацію – заміну двох прикметників на один з відтінком узагальнення, генералізації.

Слід також звернути увагу на те, що перекладач у кінці речення ставить знак оклику, у той час як, в оригіналі стоїть крапка.

Серый сюртук и жилет нравились ему и потому, что в этой полуформенной одежде он видел слабое вспоминание ливреи, которую он носил некогда, провожая покойных господ в церковь или в гости; а ливрея в воспоминаниях его была единственною представительницею достоинства дома Обломовых [9, с. 6].

Сірий сюртук і жилет подобались йому ще й тому, що в цьому напівформеному одягу він бачив віддалений спогад лівреї, яку він носив колись, проводячи покійних панів до церкви або в гості; а ліврея в спогадах його була єдиною представницею гідності дому Обломових [10, с. 6].

У даному прикладі перекладач використав граматичну трансформацію – доповнення.

Если при таком человеке подадут другие нищему милостыню – и он бросит ему свой грош, а если обругают, или прогонят, или посмеются – так и он обругает и посмеется с другими [9, с. 22].

Якщо при такому чоловікові подадуть інші жебракові милостиню – і він кине щось, а якщо вилають, або поглузують – то й він вилає і поглузує з іншими [10, с. 23].

У даному прикладі ми маємо лексичну трансформацію – транслітерацію (милостыню – милостиню).

У другому випадку перекладач використав граматичну трансформацію – опущення «ему»; свой грош – щось: лексична трансформація заміна значень (генералізація).

Слово «прогонят» перекладач пропустив, тим самим використавши граматичну трансформацію – опущення.

Именно, - подхватил Пенкин. – У вас много такта, Илья Ильич, вам бы писать! А между тем мне удалось показать и самоуправство городничего, и развращение нравов в простонародье; дурную организацию действий подчиненных чиновников и необходимость строгих, но законных мер… Не правда ли, эта мысль… довольно новая? [9, с.19].

Цілком правильно, - підхопив Пєнкін. – У вас багато такту, Ілля Ілліч, вам би писати! А проте, мені пощастило показати і свавілля городничого, і занепад моральності в простого народу; погану організацію дій підлеглих чиновників і необхідність суворих, але законних заходів... Правда ж, ця думка... досить нова?[10, с.20].

Досліджуючи даний приклад ми бачимо у першому випадку лексичну трансформацію лексичну трансформацію. Російсько-український словник дає таке значення рос. слову «именно»: 1. част. саме; (как раз – еще) якраз; (собственно – еще) власне; [вот] и. (да, действительно) разг. саме так, атож, авжеж; 2. союз., в соч. саме; (при перечислении – еще) як-от; [вот] и. (да, действительно) разг. саме так, атож [30, с. 347]. Переклад вносить додаткове лексичне значення; співрозмовник ніби підтримує позицію мовця.

Пенкин – Пєнкін: лексична трансформація – транскрипція й транслітерація.

Между тем – проте: граматична трансформація – заміна слова, яке не має семантичного заперечення на протиставний сполучник.

Развращение нравов – занепад моральності: Російсько-український словник дає таке значення слову «развращение»: розбещення, (неоконч. д. или состояние – еще) розбещування; зіпсуття, (неоконч. д. или состояние – еще) псування; розкладення; зведення, разг. лихозводини [30, с. 988]. Слово «занепад» автор використовує, щоб посилити негативність моральних цінностей, воно є штампом і адекватною заміною із неповним авторським вираженням негативної характеристики у суспільстві, а отже є граматичною трансформацією.

Необходимость – необхідність: лексична трансформація – калькування.

Не правда ли – правда ж: У цьому випадку перекладач використав лексико-граматичну трансформацію, а саме антонімічний переклад.

Не шутя, на Мурашиной. Помнишь, подле меня на даче жили? Ты пил чай у меня и, кажется, видел ее [9, с. 17].

Серйозно, з Мурашиною. Пам’ятаєш, біля мене на дачі жили? Ти пив чай у мене і, здається, бачив її [10, с. 17].

Досліджуючи даний приклад ми спостерігаємо лексичну трансформацію, синонімічний переклад (не шутя – серйозно).

У другому випадку перекладач використав лексичну трансформацію – транслітерацію.

Куда это ехать? Я не хотел ехать никуда… [9, с. 24].

Куди це їхати? Я не хотів їхати нікуди. [10, с. 24].

У цьому прикладі перекладач використав граматичну трансформацію – дослівний переклад; а також заміну інтонаційної картини речення.

Пенкин вдруг смолк, видя, что действительно он далеко хватил [9, с. 20].

Пєнкін раптом замовк, побачивши, що, справді, він далеко вдарився [10, с. 20].

У даному випадку перекладач використав граматичну трансформацію – заміна недоконаного виду на доконаний; а також лексичну трансформацію – транскрипцію й транслітерацію.

Из чего же они бьются: из потехи, что ли, что вот кого-де ни возьмем, а верно и выйдет? А жизни-то и нет ни в чем: нет понимания ее и сочувствия, нет того, что там у вас называется гуманитетом. Одно самолюбие только [9, с. 20].

Чого ж вони стараються: для потіхи, чи що, мовляв, хоч кого візьмемо, а правильно вийде? А життя от і немає ні в чому: нема розуміння його і співчуття, нема того, що там у вас зветься гуманітетом. Тільки самолюбство одне [10, с. 20].

У даному прикладі перекладач використав граматичну трансформацію – опущення из, что, и; лексичну трансформацію, заміну значень (бьются – стараються); граматичну трансформацію – перестановку (одно... только – тільки... одне).

О чем? – спросил сквозь сильную зевоту Обломов [9, с. 19]. Про що? – сильно позіхаючи, спитав Обломов [10, с. 19].

У даному випадку ми маємо справу з граматичною трансформацією – перестановкою; сквозь сильную зевоту – сильно позіхаючи: лексична трансформація, модуляція.

Обломов философствовал и не заметил, что у постели его стоял очень худощавый, черненький господин, заросший весь бакенбардами, усами и эспаньолкой [9,с. 18].

Обломов філософствував і не помітив, що біля його ліжка стояв худорлявий, чорненький пан, весь заросший бакенбардами, вусами і еспаньйолкою [10, с. 19].

У даному випадку перекладач використав лексичну трансформацію – калькування (философствовал – філософствував); что у постели его та заросший весь: граматичну трансформацію – перестановку; а також опущення слова очень. Бакенбардами – бакенбардами: лексична трансформація – транслітерація й транскрипція.

Он испытал чувство мирной радости, что он с девяти до трех, с восьми до девяти может пробыть у себя на диване, и гордился, что не надо идти с докладом, писать бумаг, что есть простор его чувствам, воображению [9, с. 18].

Його огорнуло почуття мирної радості, що він з дев’ятої до третьої, з восьмої до дев’ятої може перебувати в себе на канапі, і він пишався, що не треба йти з доповіддю, писати паперів, що є простір його почуттям, уяві [10, с. 19].

У даному прикладі перекладач двічі використав граматичну трансформацію, у першому випадку – заміну особового займенника Н.в. на особовий займенник Р. в.; у другому – заміну доконаного виду на недоконаний.

Никогда не поймаешь на лице его следа заботы, мечты, что бы показывало, что он в эту минуту беседует сам с собою, или никогда тоже не увидишь, чтоб он устремил пытливый взгляд на какой-нибудь внешний предмет, который бы хотел усвоить своему ведению [9, с. 23].

Ніколи не вловиш на його обличчі сліду турботи, мрії, що свідчило б, що він у цю хвилину розмовляє сам з собою, або також ніколи не побачиш, щоб він спинив допитливий погляд на якомусь зовнішньому предметові, який хотів би збагнути [10, с. 23].

У першому і другому випадку ми маємо граматичну трансформацію, перестановку слів (на лице его – на його обличчі; никогда тоже – також ніколи); устремил – спинив: заміна значення процесу на його результат, лексична трансформація – конкретизація; усвоить своему ведению – збагнути: заміна книжного висловлювання на нейтральне, тут перекладач використав лексико-граматичну трансформацію, компенсацію.

Может быть, только похоронная процессия обратит на себя внимание прохожего, который почтит это неопределенное лицо в первый раз достающеюся ему почестью – глубоким поклоном; может быть, даже другой любопытный, забежит вперед процессии узнать об имени покойника и тут же забудет его [9, с. 23].

Може, тільки похоронна процесія приверне до себе увагу прохожого, який вшанує цю невиразну особу шаною, що припадає їй вперше – глибоким поклоном; може, навіть, якийсь цікавий забіжить поперед процесії дізнатись про ім’я покійного, і зараз же забуде його [10, с. 23].

Даний приклад демонструє граматичну трансформацію – опущення быть та перестановку (в первый раз¹ достающеюся ² ему³ почестью ― шаною, що припадає² їй³ вперше¹).

Ах вы, чудак, - сказал тот. – Все такой же неисправимый, беззаботный ленивец! [9, с.19]

Ах ви, чудак! – сказав той. – Такий, як і був, непоправний, безтурботний ледар! [10, с. 19]

У даному прикладі перекладач використав граматичну трансформацію, замінивши розповідне речення на окличне, а також лексичну трансформацію, із уточнюючим, конкретизуючим значенням.

Встретится ему знакомый на улице [9, с. 23].

Зустріне його знайомий на вулиці [10, с.23].

Тут перекладач використав граматичну трансформацію – заміну особового займенника Д. в. на займенник З. в., і заміну пасивного стану дієслова на дійсний спосіб.

Оба погрузились в молчание [9, с. 21]. Обидва замовкли [10, с. 21].

У даному випадку перекладач використав лексичну трансформацію – модуляцію.

Обломов сделал отрицательный знак головой [9, с. 21].

Обломов заперечливо хитнув головою [10, с. 21].

У даному випадку перекладач використав лексичну трансформацію – модуляцію.

Обломов кивнул в знак согласия [9, с. 21].

Обломов кивнув, погоджуючись [10, с. 21].

Даний приклад демонструє лексичну трансформацію – модуляцію.

Что ж делать! Надо работать, коли деньги берешь. Летом отдохну: Фома Фомич обещает выдумать командировку нарочно для меня… вот, тут получу прогоны на пять лошадей, суточных рубля по три в сутки, а потом награду… [9, с. 17]

Що ж робити? Треба працювати, коли гроші береш. Влітку відпочину. Хома Хомич обіцяє видумати відрядження навмисне для мене... тоді одержу проїзні гроші на п’ятеро коней, добових карбованців по три на добу, а потім нагороду... [10, с. 17]

У даному прикладі використано граматичну трансформацію – синтаксичну заміну функціонального типу речення (заміна окличного речення на питальне); у другому випадку замість двокрапки, яка розкриває, продовжує думку автора, перекладач закінчує речення (завершує думку), тим самим використовуючи граматичну трансформацію – членування речень; у третьому випадку перекладач також використовує граматичну трансформацію – заміну однини на множину.

Алексеев стал ходить взад и вперед по комнате, потом остановился перед картиной, которую видел тысячу раз прежде, взглянул мельком в окно, взял какую-то вещь с этажерки, повертел в руках, посмотрел со всех сторон и положил опять, а там пошел опять ходить, посвистывая, - это все, чтоб не мешать Обломову встать и умыться [9, с. 24].

Алексеєв почав ходити туди й сюди по кімнаті, потім зупинився перед картиною, яку бачив тисячу разів раніш зиркнув швидко у вікно, взяв якусь річ з етажерки, покрутив у руках, подивився з усіх боків і поклав знову, а потім почав знову ходити, посвистуючи, - це все, щоб не заважати Обломову встати й умитись [10, с. 24].

Взглянул мельком – зиркнув швидко: вдалий приклад перекладу миттєвості дії; а також нашарування значень, коли перекладач застосовує граматичну трансформацію – доповнення. У другому випадку перекладач використав лексичну трансформацію – транслітерацію й транскрипцію.

Такой обязательный, - прибавил Судьбинский, - и нет этого, знаешь, чтоб выслужиться, подгадить, подставить ногу, опередить… все делает, что может [9, с. 18].

Такий доброзичливий, - додав Судьбинський, - нема того, знаєш, щоб вислужитись, каверзу підстроїти, підставити ногу, випередити... все робить, що може [10, с. 18].

Досліджуючи даний приклад, ми бачимо лексичну трансформацію, невдалу заміну значень, адже слово обязательный означає відношення людини до її роботи, , а доброзичливий – рису характеру; подгадить – каверзу підстроїти: перекладач майстерно здійснив переклад, використавши розмовну конструкцію із оціночно заперечливим значенням.

Прекрасный человек! Бывало, напутаешь в бумаге, недоглядишь, не то мнение или законы подведешь в записке, ничего: велит только другому переделать. Отличный человек! – заключил Обломов [9, с. 18].

Прекрасна людина! Бувало наплутаєш у справі, не додивишся, не той висновок або закони підставиш у записці, - нічого: скаже тільки іншому переробити. Прекрасна людина! – закінчив Обломов [10, с.18]

Досліджуючи даний приклад у першому і другому випадку ми спостерігаємо лексичну трансформацію – конкретизацію значення (в бумаге – у справі, мнение – висновок); при перекладі слова велит, перекладач використав граматичну трансформацію – заміну наказового способу на дійсний (велит – скаже).

Любить ростовщика, ханжу, ворующего или тупоумного чиновника – слышите? Что вы это? И видно, что вы не занимаетесь литературой! – горячился Пенкин. – Нет, их надо карать, извергнуть из гражданской среды, из общества... [9, с. 21]

Любити хабарника, святенника, чиновника – злодія або туповатого... – чуєте? Що це ви? І видно, що ви не займаєтесь літературою! – гарячився Пєнкін. – Ні, їх треба карати, викинути з громадянського середовища, з суспільства... [10, с.21]

В даному прикладі ми аналізуємо лексичну трансформацію – конкретизацію. Російсько-український словник дає таке значення слову ростовщик – лихвар, -я; (заимодавец) разг. позичайло; (хапуга) прост. лупій, -я, дерій [30, с.1051 – 1052]. Звідси можна зробити висновок, що перекладач виходячи із контексту, навмисне надав слову негативне значення. У другому випадку перекладач використав граматичну трансформацію – перестановку (ворующего¹ или тупоумного² чиновника³ — чиновника³ – злодія¹ або туповатого²).

Ну, пусть эти «некоторые» и переезжают. А я терпеть не могу никаких перемен! Это еще что, квартира! – заговорил Обломов. А вот посмотрите-ка, что староста пишет ко мне. Я вам сейчас покажу письмо… где, бишь, оно? Захар, Захар! [9, с. 25]

Ну, хай вони, ці «деякі», і перебираються. А я страх не люблю усякі там зміни! Це ще байдуже, квартира! – заговорив Обломов. – А от подивіться – но, що староста пише до мене. Я вам зараз покажу листа... де ж це він? Захар! Захар! [10, с. 25]

Перекладаючи даний фрагмент тексту, перекладач використав граматичну трансформацію – доповнення (вони); при перекладі конструкції терпеть не могу, що означає категоричність, перекладач використав конструкцію із значенням виявлення найвищого небажання (лексична трансформація); никаких – усякі там: слово, яке використав автор в оригіналі означає, що герой твору терпіти не може жодних, будь-яких, навіть найменших змін у своєму житті і надає цьому особливу увагу, а перекладач використавши конструкцію усякі там не надав реченню суттєвого значення (лексична трансформація, генералізація). Квартира – квартира: лексична трансформація, транслітерація й транскрипція.

Он имеет своего какого-то дохода рублей триста в год, и сверх того он служит в какой-то неважной должности и получает неважное жалованье: нужды не терпит и денег ни у кого не занимает, а занять у него и подавно в голову никому не приходит [9, с. 22]

Він має свого якогось прибутку карбованців триста в рік, і до того ж він служить на якійсь незавидній посаді і одержує незавидне утримання; нужди не терпить і грошей ні в кого не позичає, а позичити в нього тим більш нікому на думку не спаде [10, с. 23].

Досліджуючи даний приклад ми спостерігаємо лексичні трансформації. У першому випадку лексичну заміну значення (в оригналі сверх має книжне значення, а в перекладі до – нейтральне); у другому випадку Російсько-український словник дає такий переклад слову неважный (-жен), прост. –ецкий ч. (несуществ.) неважливий, абиякий, неважний; (незначительный) незначний; (мелкий) дрібний ([заработок] – сякий-такий) [30, с. 565]. Отже, перекладач уточнює, конкретизує, підкреслює незначність цієї посади. Неважное жалованье – незавидне утримання: Російсько-український словник дає такий переклад слову жалование (-ье) – уст. платня, плата, уст. жалування; -ьице, -ьишко умен.-униж. жалуваннячко [30, с.248]; отже, перекладач використав слово розширеного значення, синонімічний еквівалент із елементом конкретизації.

- Да постой, дай деньги, я мимо пойду и принесу; мне еще надо кое-куда сходить [9, с. 33].

– Стривай, дой гроші, я мимо йтиму і принесу, мені ще треба в деякі місця піти [10, с. 34].

У даному прикладі, у двох випадках перекладач використав граматичну трансформацію: у першому – заміну доконаного виду на недоконаний, а у другому – доповнення.

Илья Ильич думал, что начальник до того входит в положение своего подчиненного, что заботливо расспросит его: каково он почивал ночью, отчего у него мутные глаза и не болит ли голова? [9, с. 43].

Ілля Ілліч думав, що начальник до того піклується про свого підлеглого, що дбайливо розпитає його: як він спав уночі, чого в нього очі каламутні і чи не болить голова? [10, с. 43].

Перекладаючи даний фрагмент тексту, перекладач у першому випадку використав лексичну трансформацію – модуляцію; почивал – спав: заміна книжного слова на нейтральне; мутные глаза – очі каламутні: граматична трансформація – перестановка.

Но он жестоко разочаровался в первый же день своей службы [9, с. 43].

Але він жорстоко розчарувався в перший день своєї служби [10, с.43].

У даному прикладі перекладач використав граматичну трансформацію – синтаксичне уподібнення (дослівний переклад).