- •Комп’ютерна схемотехніка
- •1. Реалізація операції додавання
- •1.1. Початкові дані
- •1.2. Елементна база — інтегральні схеми ттлш серій к1531,кр1533
- •1.3. Алгоритм додавання двійкових чисел
- •1.4. Функціональна схема алп для виконання операції додавання
- •1.5. Мікропрограма додавання
- •1.6. Принципіальна схема модуля операційного блока
- •1.7. Проектування модуля керуючого блока
- •1.8. Характеристики алп
- •2. Реалізація операції віднімання
- •2.1. Початкові дані
- •2.2. Алгоритми віднімання двійкових чисел
- •2.3. Функціональна схема алп для виконання операції віднімання
- •2.4. Мікропрограма віднімання
- •2.5. Принципіальна схема модуля операційного блока
- •2.6 Проектування модуля керуючого блока
- •Реалізація операцій додавання і віднімання
- •3.1. Початкові дані
- •3.2. Алгоритми додавання і віднімання двійкових чисел
- •Функціональна схема алп для виконання операцій
- •3.4. Мікропрограма додавання та віднімання двійкових чисел
- •3.5. Принципіальна схема модуля операційного блока
- •3.6. Проектування модуля керуючого блока
- •4. Реалізація операції множення
- •4.1. Початкові дані
- •4.2. Алгоритм множення двійкових чисел із зсувом суми часткових добутків вправо
- •4.3. Функціональна схема алп для операції множення
- •4.4. Мікропрограма множення цілих чисел
- •4.5. Модуль операційного блока для множення цілих чисел
- •4.6. Модуль керуючого блока
- •4.7. Принципільна схема модуля керуючого блока
- •5. Реалізація операції ділення
- •5.1. Початкові дані
- •5.2. Алгоритм ділення цілих чисел
- •5.3. Функціональна схема алп для мікропрограми ділення
- •5.4. Мікропрограма ділення цілих чисел без відновлення залишку
- •5.5. Принципіальна схема модуля операційного блока для мікропрограми ділення
- •5.6. Схема другого рівня керування операційним блоком
- •7. Принципіальна схема автомата Мілі для операції ділення
- •Умовне графічне позначення вхідних комутаторів
- •Умовне графічне позначення дворозрядного
- •Умовне графічне позначення 4-розрядного
4.7. Принципільна схема модуля керуючого блока
Принципіальна схема модуля МКБ містить (рис. 21):
DD22 — мікросхему чотирьох асинхронних RS-тригерів nипу ТР2 з інверсними входами (пам'ять автомата);
DD18, DD19.1 — мікросхему НЕ-І типу ЛА3, які забезпечують синхронне пряме керування RS-тригерами;
DD20 — дешифратор типу ИД7, призначений для розшифрування двійкового позиційного коду станів пам'яті;
Рисунок
21
–
Принципіальна
схема модуля
МКБ
для операції множення
DD23, DD24 — дві мікросхеми інверторів типу ЛН1, призначені для інвертування інверсних сигналів з виходів дешифратора;
DD19.2, DD21 — мікросхеми елементів НЕ-І типу ЛАЗ, призначені для формування допоміжних функцій ;
DD25, DD26 – мікросхеми елементів НЕ-І типу ЛА1 і ЛА4, які формують сигнали для входів RS-тригерів і вихідні сигнали мікрооперацій.
Співвідношення між множиною вихідних сигналів мікрооперацій і керуючими входами мікросхем операційного блока задані табл. 9.
Таблиця 9
уі |
LA |
S0B |
S1B |
S0C |
S1C |
LD |
|
CD |
J2 |
K2 |
J1 |
K1 |
|
|
RGC[8] |
RGB[8] |
y1 |
y1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
y1 |
|
y1 |
|
|
|
|
y2 |
|
y2 |
y2 |
|
|
|
|
|
F1 |
|
|
|
|
|
|
|
y3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y5 |
|
|
|
|
|
y6 |
|
|
|
y6 |
y6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y7 |
|
y7 |
|
y7 |
|
|
|
|
|
|
|
y7 |
|
|
|
F2 |
y8 |
|
|
|
|
|
|
|
y8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
y9 |
|
|
|
|
y9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y10 |
|
|
|
y10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y10T2 |
|
Примітка. 1. F1 = у2(А[8] B[8]).
2. F2 = y7 RGС[1].
На підставі даних табл. 9 записуємо систему рівнянь, що є основою для побудови другого рівня керування операційним блоком:
LA = y1; S0B = ; S1B = y2 ;
S0C = ; S1C =
LD = ; = ; CD = y8 ; J2 = у2(А[8] B[8]);
K2 = y1; J1 = y5 ; K1 = ; = ; = ;
RGB[8] = y7 RGC[1]; RGC[8] = y10T2.
Для побудови другого рівня керування операційним блоком на основі одержаних рівнянь використовуються мікросхеми DD3, DD8, DD14 – DD17 (див. рис. 19, 20).