3.5. Принципіальна схема модуля операційного блока

Модуль операційного блока (МОБ) будується на мікросхемах ТТЛШ серії КР1533 за винятком суматора взятого із серії К1531.

Принципіальна схема МОБ містить (рис. 13):

• DD1, DD2 – два вхідні восьмирозрядні регістри RGA і RGB типу ИР35.

• DD3, DD4 дві мікросхеми типу ЛП5. Призначені для інвертування змісту регістра RGB;

• DD5 – DD8 – чотири мікросхеми типу ЛИ1. Реалізують схеми електронних ключів;

• DD9 – мікросхему допоміжного регістра RGС типу ИР35, позиційне позначення:

• DD10, DD11 – дві мікросхеми чотирирозрядних суматорів типу ИМ6;

• DD12 – мікросхему регістра результату з трьома станами типу ИР22.

3.6. Проектування модуля керуючого блока

Проектування модуля МКБ на основі автомата Мілі з пам’яттю на D -тригерах виконується в такій послідовності.

1. Розмічається закодований граф мікропрограми додавання і віднімання (рис.12). Визначається максимальна кількість станів автомата Мілі, яка дорівнює L = 6. Для реалізації такої кількості станів необхідно використати тригери.

Рисунок 12 – Графи мікропрограми додавання та віднімання

Рисунок 13 – Принципіальна схема МОБ

для операцій додавання і віднімання

2. На основі розміщеного графу мікропрограми будується граф автомата Мілі (рис.14), який інтерпретує мікропрограму додавання і віднімання.

Рисунок 14 – Граф автомата Мілі для інтерпретації

мікропрограми додавання і віднімання

2. Стани автомата Мілі кодуються значеннями виходів трьох D-тригерів:

…,

2. На основі графу автомата Мілі записується його структурна таблиця переходів (табл. 6).

Таблиця 6

	k( )		k( )	{ }	{ }	D-тригери
						D3, D2, D1
z1	000	z1 z2 z2	000 001 001		- у1 у1	- D1 D1
z2	001	z3	010	1	у2	D2
z3	010	z4 z4	011 011		у3 у4	D2, D1 D2, D1
z4	011	z5 z5	100 100		у5 у6	D3 D3
z5	100	z6 z1	101 000	x1	у7 у9	D3, D1 -
z6	101	z1	000	1	у8	-

2. На підставі даних табл. 6 записуються системи логічних рівнянь:

• для вихідних сигналів:

(використовується тотожність );

; ; ; ; ; ; ; ;

• для функцій збудження входів D-тригерів:

(враховуються вирази для вихідних мікрооперацій);

;

;

• ознака переповнення φ₃ = х₁ визначається формулою:

2. Будується принципіальна схема МКБ (рис.15).

Рисунок 15 – Принципіальна схема МКБ

для операцій додавання і віднімання

Відповідність між входами керування мікросхем і сигналами мікрооперацій наведена в табл.7.

Таблиця 7

Входи	LA	LB	LC	TЛП	LD		D4 =TЛИ	TП
Сигнали мікрооперацій	у1	у2		у4	у7		TЛИ = =	у9

Пояснення до табл.7:

• LA = у₁ ; LB = у₂ – записування операндів у регістри RGA, RGB;

• LC = - записування у регістр RGС, при цьому одночасно формується сигнал LC = для керування мікросхеми «виключальне ЧИ»;

• T_ЛП – сигнал на виході четвертого тригера мікросхеми ТМ9 для керування електронними ключами і входом перенесення Z сумматора;

• LD = у₇ – записування результату у регістр RGD;

• = - пересилання результату в пам'ять;

• T_ЛИ = = D₄ – вихід четвертого тригера мікросхеми ТМ9 для керування електронними ключами;

• T_П = у₉ - вихід п’ятого тригера мікросхеми ТМ9 для фіксації переповнення .