Сармати
Походження |
- іракомовні - тюркського походження - з уральсько-поволзьких степів - справжньої назви сармати не мають - «Сармати» - оперезані мечем |
Заняття |
- кочові племена - сармати – нащадки шлюбів скіфів з амазонками (за Геродотом) - розводили коней і овець |
Суспільне життя |
- не становили єдиного народу, а складалися з кількох племен - не відоме жодне поселення - за житло – кибитки - одяг – на зразок грецького - полювання, ремесло, посуд, ткацтво - жили в тісних контактах з грецькими містами-державами, Китаєм, Індією, Єгиптом, Іраном - на поч.. 1 ст. до н.е. розселилися на кордонах Римської імперії - Існували приблизно 600 років - в 3 ст. нищівний удар завдали готи - м. Сватове Луганської області – поховання сарматської жінки - приватна власність на худобу |
Воєнні походи |
- 50 років воювали з Римом - воювали і жінки, і чоловіки - головна сила – легка кіннота |
Культура |
- високо цінували богиню родючості - культ коня - меч – об’єкт поклоніння |
Грецькі міста-держави
Причини колонізації
Демографічна
Нестача землі
Торговельна
Сировинна
Воєнна
Соціальна (боротьба між патриціями і плебеями)
Перша колонія – поселення на о. Березань біля м. Очакова Миколаївської області (Борисфеніда)
Господарство |
Побут і культура |
Державне життя |
Зовнішні відносини |
- Сільське господарство - Забезпечували самі себе - Вирощували зерно, - виноград, городину - зерно зберігали в амфорах - мололи на кам’яних зернотерках - риболовля - склоробство - деревообробна, ткацька, шкіряна - Ремесло - Торгівля
|
- Наземні будинки, в хатах – печі - Водопроводи і каналізація - Одяг чоловіків – хітон, жінок – пеплос - Писемність - Діти вільних громадян одержували початкову освіту - Велика увага надавалася фізичній культурі - Ахіллеї – спортивні змагання, Ольвія - Література - Музика - Театр - Календар (новий рік – з середини липня) - Лікарська діяльність - Високого рівня досягло мистецтво - Будувалися храми, склепи - Поклонялися тим самим богам, що й в метрополії (Греції) - Покровитель - Аполлон |
- Кожне місто-держава – поліс - Незалежні один від одного і від держави - Рабовласницько-демократичні або аристократичні республіки - Вищий орган влади – народні збори - Акрополь – укріплена частина давньогрецького міста (палац, храми, кладовище) - Власна монета - Рада готувала проекти, а збори затверджували - службовці – архонти, стратеги |
Вивозили до Греції: - Зерно - Худобу - Шкіру і хутро - Солону рибу - Сіль - Рабів
Купували: - Металеві вироби - Зброю - Коштовності - Посуд - Оливкову олію - Прикраси
|
Історія:
Сер. VII ст. до н.е. – перші колонії на ПН Причорномор’ї, греки, переселенці
I ст. до н.е. – Ольвія і Тіра були спалені гетами
480 році до н.е - міста Керченського п-ів об’єдналися в. в Боспорське царство або Боспор Кіммерійський ( до 3 ст. н.е.)
(20 міст),
столиця – Понтікапей
монархія
107 років до н.е. – перше повстання рабів (Савмак)
Правили царі
Найбільше піднесення IV ст. до н.е.
Тісні відносини з Афінами
В II ст. до н.е. занепали (скіфи)
Цар Перісад V – потійському цареві Метридату Євпатору 6 (потерпів поразку проти Рима – під владою Рима – 107 р. до н.е.
III та IV ст. - готи і гуни знищили міста-держави
Два періоди
1 - Грецький (I ст. до н.е.)
2 – римський ( I ст. до н.е. – III ст. н.е.)
IV ст. – всі міста занепадають крім Херсонесу і Понтікапею (під владою Візантії)
В лісостепу в той час є зарубинецька і черняхівська культури ( ливарна справа, ремесло, торгівля, рільництво)
Давні слов’яни
Прабатьківщина слов’ян: Одра, Вісла, Дніпро
Свідчення істориків:
Римські історики: Пліній Старший, Тацит, Птоломей, які називають слов’ян венедами (= II ст. до н. е – I ст. н.е. - Зарубенецька культура)
Візантійські: Прокопій Кесарівський («Історія війн»), Хроніст Йордан («Гетика» - основному про готів), Псевдо-Маврикій
II ст. – Черняхівська культура ( між Прип’яттю, Десною, Чорним морем і Дунаєм)
Слов’яни |
Господарство |
Суспільне життя |
|
|
|
Розселення антів і склавинів відбувалося за часів ВПН
Велике переселення народів – IV – VI ст. Це масове переміщення (міграція) германських (готських) племен
Скандинавія → Прибалтика → Чорне і Азовське море → III ст. IV ст. – готська держава → др. пол. IV ст. – сутички готів з венедами → венеди розкололися на склавинів і антів → «Гетика» Йордана → готи - Римська імперія → розіп’яли антського ватажка Божа → анти звернулися за допомогою до тюркомовних племен гунів → 375 р. – гуни перемогли готів
Гуни. Найбільша могутність за Атілли. Гуни поселилися між Доном і Карпатами.
451 р. – Гунська держава розпадається
З 527 р. – походи антів і склавиів на Константинополь стали регулярними
Велике розселення слов’ян – V – VII ст. Анти → на Балкани
Слов’яни розселилися:
На СХ, Дзвіна, Ока, Прип’ять (українці, росіяни, білоруси)
Н
а
ЗХ, на землі германців до узбережжя
Балтійського моря (до р. Одри) (поляки,
чехи, словаки)На ПД, на Дунай і балканський п-ів IV-VIст. (болгари, серби, хорвати)
Східнослов’янські племена
Анти і склавини вели тривалі війни з Візантійською імперією, що дістали назву – Балканські війни ( кін. 5 ст. – поч.. 6 ст.)
VI ст. – слов’яни зіткнулися з аварами ( утворили свою державу каганат у середньому Подунав’ю)
601 – війна між антами (+ Візантія) і аварами ( + склавини)
Авари спустошували землі антів, у 602 р. – остання згадка про антів