
- •Стародавня історія України
- •Палеоліт
- •Мезоліт і неоліт
- •Бронзовий вік
- •Залізний вік
- •Сармати
- •Грецькі міста-держави
- •Поняття та терміни
- •Виникнення та розквіт Київської Русі
- •Олег та Ігор
- •Ольга та її син Святослав
- •Володимир Великий
- •Ярослав Мудрий
- •Заповіт Ярослава Мудрого
- •Ярославичі
- •Володимир Мономах (1113 - 1125) "просвітив руську землю як сонце"
- •Син Мстислав Володимирович
- •Поняття та терміни
- •Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава.
- •Причини феодальної роздробленості Київської Русі ( з 1132)
- •Князівства:
- •Галицько-Волинська держава
- •Роман Мстиславович:
- •Данило Галицький, або Данило Романович
- •Монголо-татари
- •Наступники Данила Галицького
- •1323 - З їхньою смертю династія Романовичів по чоловічій лінії урвалася
- •Поняття і терміни
- •Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у 9 - 14 ст. Політичний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Господарське життя
- •Культура
- •Міжнародне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Терміни та поняття
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині 14 - першій половині 16 ст.) Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинську спадщину
- •Кримське ханства
- •1478 Року – Менглі-Гірей вирішив стати залежним від Османської імперії.
- •Виникнення українського козацтва
- •Включення Закарпаття до складу Угорщини
- •Включення Буковини до складу Молдавського князівства
- •Московсько-литовські війни – кін. 15 – поч. 16 ст.
- •Суспільні стани
- •Духовенство
- •Українські селяни
- •Культура
- •Поняття та терміни
- •Олег Віщий
- •Ігор Рюрикович
- •О льга (княгиня)
- •Святослав Хоробрий
- •Володимир Святославич
- •Ярослав Мудрий
- •Володимир Мономах
- •Ярослав Осмомисл
- •Р оман Мстиславич
- •Данило Галицький
- •Лев Данилович
- •Юрій Львович
- •Юрій-Болеслав Тройденович
- •Нестор-літописець
- •А ліпій Печерський
- •Володимир Ольгердович
- •Свидригайло Ольгердович
- •Острозький Костянтин Іванович
- •Юрій Дрогобич
Свидригайло Ольгердович
Свидригайло, (Свидригайло; православне ім'я — Лев; бл.1370 — 1452), князь Новгород-Сіверський, Великий князь Литовський (1430-32). У 1432 - 1440 рр. - Великий князь Руський (Київський). Син Ольґерда Ґедиміновича, молодший брат Володислава Яґайла.
У 1386 разом із Ягайлом охрестився за католицьким обрядом, узявши ім'я Болеслав. Володів Витебським уділом, 1400 одержав Поділля (як лен, пов'язаний з Польщею), перед 1408 - князь брянський.
У 1408 на чолі групи сіверських і верховських князів та бояр перебрався до Московщини.
У 1409 покинув московську службу й повернувся до Литви, де був схоплений і ув'язнений у Кременці.
У 1418 звільнений князем Дашком Острозьким.
Воював з Великим князем Вітовтом і Яґайлом .
1420 дійшов з ними до згоди і одержав Новгород-Сіверський і Брянський уділи.
Після смерті Вітовта у жовтні 1430 р. його наступником став молодший брат Ягайла - Свидригайло Ольгердович, сіверський князь. Він знову повів боротьбу проти посилення Польщі, за незалежність Великого князівства Литовського.
1431 року - він виступив проти Ягайла, який влітку здобув Кам'янець, Володимир і взяв в облогу Луцьк. Воєнні дії між військами Свидригайла і Ягайла завершилися укладенням дворічного перемир'я.
1432 почав війну з Польщею за володіння Поділлям.
Орієнтація Свидригайла на православну українську й білоруську шляхту, зумовила невдоволення литовських феодалів-католиків, які підняли в Литві повстання проти Свидригайла й проголосили Великим князем Литовським стародубського князя Сигізмунда Кейстутовича (брата Вітовта).
Наступні 4 роки в межах Великого князівства Литовського точилась Громадянська війна у ВКЛ (1432-1435), й фактично існувало дві держави - власне Литва і Велике князівство Руське. Перше очолював Сигізмунд, друге - Свидригайло.
1435 - зазнав великої поразки над р. Святою біля Вількомира.
С
видригайло покинув Литву й повернувся лише після смерті Сигізмунда (1440). Якийсь час він зберігав владу на українських землях Великого Князівства Литовського з титулом Великого князя Руського, але після 1438 володів тільки Волинню, Східним Поділлям та Київським князівством.
Перманентна війна тривала до 1440-х р., коли від рук змовників, очолюваних Волинськими князями Іваном і Олександром Чарторийськими, загинув князь Сигізмунд.
Помер у Луцьку.
Острозький Костянтин Іванович
Острозький Костянтин Іванович (1460 — 11 вересня 1530) — волинський князь (батько Острозького Костянтина-Василя), староста брацлавський, звенигородський і вінницький (з 1497), великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530), маршалок волинський і староста луцький (з 1499), каштелян віленський (1513-1522), каштелян троцький (1522-1530).
Князь був православним та вживав руську мову.
Біографія
Князь почав свою військову кар'єру в часи короля Яна I Ольбрахта.
Він брав участь в успішних кампаніях проти татар і Московської Держави.
За його перемогу біля Очакова проти сил Махмет-Гірея він був нагороджений званням Великого Гетьмана Литовського з 10 серпня 1497. Він був першою людиною, яка одержала це звання.
В битві над Ведрошею 14 липня 1500 литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська. Князь був полонений. В 1506 році Василь III змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність. Отримавши свободу руху йому вдалось втекти до Литви в 1507.
Сигізмунд I Старий повернув князеві чин Великого Гетьмана Литовського в 1507.
1508 року під Слуцьком і 1512 року під Вишневцем князь розгромив кримських татар.
1513 року почалась нова війна з московитами.
8 вересня 1514 року в битві під Оршоювійсько Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці.
2 серпня 1519 відбулася битва під Сокалєм, де татари завдали поразки війську Костянтина Острозького.
У 1527 році на Київщині військо Костянтина Острозького перемогло кримських татар.
Помер 11 вересня 1530 в Турові, похоронено в Києво-Печерській лаврі.