Свидригайло Ольгердович

Свидригайло, (Свидригайло; православне ім'я — Лев; бл.1370 — 1452), князь Новгород-Сіверський, Великий князь Литовський (1430-32). У 1432 - 1440 рр. - Великий князь Руський (Київський). Син Ольґерда Ґедиміновича, молодший брат Володислава Яґайла.

• У 1386 разом із Ягайлом охрестився за католицьким обрядом, узявши ім'я Болеслав. Володів Витебським уділом, 1400 одержав Поділля (як лен, пов'язаний з Польщею), перед 1408 - князь брянський.

• У 1408 на чолі групи сіверських і верховських князів та бояр перебрався до Московщини.

• У 1409 покинув московську службу й повернувся до Литви, де був схоплений і ув'язнений у Кременці.

• У 1418 звільнений князем Дашком Острозьким.

• Воював з Великим князем Вітовтом і Яґайлом .

• 1420 дійшов з ними до згоди і одержав Новгород-Сіверський і Брянський уділи.

• Після смерті Вітовта у жовтні 1430 р. його наступником став молодший брат Ягайла - Свидригайло Ольгердович, сіверський князь. Він знову повів боротьбу проти посилення Польщі, за незалежність Великого князівства Литовського.

• 1431 року - він виступив проти Ягайла, який влітку здобув Кам'янець, Володимир і взяв в облогу Луцьк. Воєнні дії між військами Свидригайла і Ягайла завершилися укладенням дворічного перемир'я. 

• 1432 почав війну з Польщею за володіння Поділлям.

• Орієнтація Свидригайла на православну українську й білоруську шляхту, зумовила невдоволення литовських феодалів-католиків, які підняли в Литві повстання проти Свидригайла й проголосили Великим князем Литовським стародубського князя Сигізмунда Кейстутовича (брата Вітовта).

• Наступні 4 роки в межах Великого князівства Литовського точилась Громадянська війна у ВКЛ (1432-1435), й фактично існувало дві держави - власне Литва і Велике князівство Руське. Перше очолював Сигізмунд, друге - Свидригайло.

• 1435 - зазнав великої поразки над р. Святою біля Вількомира.

• С видригайло покинув Литву й повернувся лише після смерті Сигізмунда (1440). Якийсь час він зберігав владу на українських землях Великого Князівства Литовського з титулом Великого князя Руського, але після 1438 володів тільки Волинню, Східним Поділлям та Київським князівством.

• Перманентна війна тривала до 1440-х р., коли від рук змовників, очолюваних Волинськими князями Іваном і Олександром Чарторийськими, загинув князь Сигізмунд.

• Помер у Луцьку.

Острозький Костянтин Іванович

Острозький Костянтин Іванович (1460 — 11 вересня 1530) — волинський князь (батько Острозького Костянтина-Василя), староста брацлавський, звенигородський і вінницький (з 1497), великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530), маршалок волинський і староста луцький (з 1499), каштелян віленський (1513-1522), каштелян троцький (1522-1530).

Князь був православним та вживав руську мову.

Біографія

• Князь почав свою військову кар'єру в часи короля Яна I Ольбрахта.

• Він брав участь в успішних кампаніях проти татар і Московської Держави.

• За його перемогу біля Очакова проти сил Махмет-Гірея він був нагороджений званням Великого Гетьмана Литовського з 10 серпня 1497. Він був першою людиною, яка одержала це звання.

• В битві над Ведрошею 14 липня 1500 литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська. Князь був полонений. В 1506 році Василь III змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність. Отримавши свободу руху йому вдалось втекти до Литви в 1507.

• Сигізмунд I Старий повернув князеві чин Великого Гетьмана Литовського в 1507. 

• 1508 року під Слуцьком і 1512 року під Вишневцем князь розгромив кримських татар.

• 1513 року почалась нова війна з московитами. 

• 8 вересня 1514 року в битві під Оршоювійсько Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці.

• 2 серпня 1519 відбулася битва під Сокалєм, де татари завдали поразки війську Костянтина Острозького.

• У 1527 році на Київщині військо Костянтина Острозького перемогло кримських татар.

• Помер 11 вересня 1530 в Турові, похоронено в Києво-Печерській лаврі.