- •1.Особливості правового регулювання діяльності прокурора у справах про адміністративні правопорушення та участі прокурора у судовому розгляді справ цієї категорії.
- •2. Організація роботи прокурора по відшкодуванню збитків та усуненню інших негативних наслідків, спричинених корупційними діяннями
- •3. Організація взаємодії та координаційна діяльність
- •4. Джерела отримання інформації для вжиття заходів представницького характеру
- •5. Основні вимоги до позовних заяв
- •5.1. Зміст позовних вимог.
- •6. Основні категорії позовів про відшкодування шкоди, усунення інших негативних наслідків корупційних правопорушень
- •1) Про стягнення збитків, завданих громадянам, інтересам держави внаслідок вчинення корупційного правопорушення;
- •6.1 Позови про стягнення збитків, завданих громадянам та інтересам держави корупційними правопорушеннями
- •6.2 Заявлення позову про стягнення збитків, встановлених під
- •6.3 Заявлення позовів у порядку цивільного судочинства
- •6.4 Стягнення збитків за матеріалами справ про адміністративні правопорушення
- •6.5 Позови про визнання незаконними нормативно-правових актів, рішень, виданих (прийнятих) внаслідок вчинення корупційного правопорушення
- •6.6 Позови про застосування правових наслідків недійсності нікчемних правочинів
- •6.7 Позови про вилучення в доход держави незаконно одержаних субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг
- •Орієнтовний список нормативно-правових актів та інших джерел:
6.6 Позови про застосування правових наслідків недійсності нікчемних правочинів
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" правочин, укладений внаслідок корупційного правопорушення, є нікчемним.
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (ст. 202 ЦК України). [36]
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Згідно зі ст. 215 ЦК України нікчемний правочин - це правочин, недійсність якого встановлена законом. У разі встановлення законом нікчемності правочину визнання такого правочину недійсним у судовому порядку не вимагається.
Отже, у разі встановлення нікчемності будь-якого правочину, вчиненого внаслідок корупційного правопорушення, є підстави для визнання його недійсним безпосередньо на підставі цього Закону.
Таким чином, у разі виявлення правочину, який укладено внаслідок корупційного правопорушення, прокурор може заявити позов про застосування наслідків недійсності правочинів.
Під час підготовки позовів необхідно враховувати, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст. 216 ЦК України). Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Указані наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ст. 216 ЦК України).
Також необхідно звертати увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 258 ЦК України до вимог про застосування наслідків недійсності правочинів застосовується позовна давність у десять років. Перебіг позовної давності за такою вимогою починається від дня, коли почалося виконання нікчемного правочину.