Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лЕКЦИЯ КОРУПЦИЯ ЗБИТКИ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
179 Кб
Скачать
☆

2. Організація роботи прокурора по відшкодуванню збитків та усуненню інших негативних наслідків, спричинених корупційними діяннями

Упродовж 2011 року органами прокуратури України з питань відшкодування збитків, заподіяних корупційними правопорушеннями, заявлено позови на загальну суму понад 360 млн. грн.

Загальна сума, на яку судами задоволено позови прокурорів та добровільно відшкодовано відповідачами, становить 251 млн. грн., з них 183 млн. грн. - до бюджету.

У результаті вжитих прокурорами заходів на виконання рішень судів у справах зазначеної категорії з відповідачів реально стягнуто 12,3 млн. грн.

Ефективність представницької діяльності прокурорів з питань відшкодування збитків та усунення негативних наслідків корупційних правопорушень безпосередньо залежить від належної організації роботи на цьому напрямку.

Одним із основних елементів організації такої роботи слід вважати інформаційне забезпечення позовної діяльності, яке передбачає своєчасне надходження до підрозділів чи працівників, які відповідають за здійснення представницьких повноважень, повної інформації, яка може містити дані що наявності підстав для застосування цивільно-правових заходів реагування. Воно безпосередньо пов’язане із забезпеченням взаємодії між працівниками та структурними підрозділами прокуратури, які відповідають за різні напрямки діяльності.

Систематичне опрацювання та аналіз наявних матеріалів з метою визначення підстав для застосування представницьких повноважень також є складовою частиною організації такої роботи.

Ураховуючи, що одним із критеріїв оцінки роботи органів прокуратури є своєчасність вжиття заходів до усунення виявлених порушень та відновлення порушених прав, важливим елементом організації роботи також є забезпечення своєчасної реалізації представницької функції. У контексті представницької діяльності це, зокрема, передбачає звернення у найкоротші строки до суду з відповідним позовом.

Об’єктивно можливість прокурора звернутись до суду з позовом залежить від наявності усіх необхідних для цього документів, на підставі яких можна визначитись із позовними вимогами, обґрунтувати та доказати їх.

Таким чином, визначальною у питанні часу пред’явлення позову про відшкодування збитків чи усунення інших негативних наслідків корупційних правопорушень є наявність достатньої кількості необхідних доказів, а не стадія, на якій перебуває кримінальна справа. Зокрема, якщо обґрунтування позовних вимог не пов’язане із доказами, що можуть бути здобуті лише слідчим шляхом у кримінальній справі, а позов підлягає розгляду у порядку цивільного, адміністративного чи господарського судочинства, то його слід заявляти незалежно від того, чи закінчено досудове слідство.

3. Організація взаємодії та координаційна діяльність

Розпорядженням Генерального прокурора України № 57 від 01.08.2008 зі змінами, внесеними розпорядженнями Генерального прокурора України № 9 від 06.02.2009 та № 153 від 30.12.2010, тему "Стан прокурорського нагляду за додержанням законодавства, спрямованого на боротьбу з корупцією" визначено пріоритетною для комплексного опрацювання та використання в прокурорсько-слідчій діяльності апарату Генеральної прокуратури України та підпорядкованих прокурорів.

У свою чергу наказом Генерального прокурора України № 6гн-2006 «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» одним із пріоритетних напрямків представницької діяльності визначено захист державних інтересів щодо усунення порушень, пов’язаних з корупційними діяннями. Критерієм оцінки діяльності прокурорів з питань представництва інтересів громадян та держави у судах взято сукупність даних про своєчасність, повноту, актуальність вжитих заходів щодо захисту прав та законних інтересів громадян і держави.

Наказом Генерального прокурора України № 10гн від 21.06.2011 « Про організацію діяльності органів прокуратури у сфері запобігання і протидії корупції» на структурні підрозділи представництва та прокурорів усіх рівнів покладено обов’язок вживати заходів щодо відшкодування представницькими засобами збитків, завданих громадянам, державі, фізичним та юридичним особам унаслідок вчинення корупційних правопорушень, вилучення незаконно одержаного майна, стягнення на користь держави вартості незаконно одержаних послуг і пільг, застосування правових наслідків недійсності нікчемних правочинів, укладених унаслідок корупційних правопорушень.

Досягти позитивних результатів щодо своєчасного застосування засобів цивільно-правового характеру для відшкодування збитків, заподіяних корупційними діяннями, можливо при належній взаємодії між структурними підрозділами органів прокуратури.

З метою удосконалення такої взаємодії між структурними підрозділами органів прокуратури Генеральним прокурором України видано розпорядження № 58 від 10.07.2006 "Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів з питань представництва у судах", в якому зосереджується увага на необхідності забезпечення своєчасної передачі до галузевих підрозділів представництва матеріалів з висновками щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень, оформлених та завірених відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питань про передачу таких матеріалів перевірок щодо порушення державних інтересів особливо слід звертати увагу на факти заподіяння збитків унаслідок корупційних діянь.

У висновку про наявність підстав для застосування представницьких повноважень обов’язково зазначати:

- обставини, що зумовлюють застосування відповідної форми представництва (пред’явлення позову, вступ у справу, порушену за позовом іншої особи, ініціювання перегляду судового рішення);

- обґрунтування порушення прав громадян та інтересів держави;

- конкретні норми закону, які порушено;

- розмір збитків, що заподіяні державі чи громадянину;

- перелік доказів, що їх підтверджують.

Таким чином, ініціаторами порушення питань застосування представницьких повноважень мають бути структурні підрозділи, яким стало відомо про наявність збитків та інших негативних наслідків корупційних правопорушень.

З метою належної організації забезпечення відшкодування збитків та усунення інших негативних наслідків, спричинених корупційними діяннями на стадії досудового слідства, у прокуратурах районної ланки доцільно забезпечити дієву координацію роботи працівників прокуратури з органами досудового слідства.

Для ефективного використання прокурорами представницьких повноважень на цьому напрямку необхідно також налагодити належну координацію зі спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, до яких ст. 5 Закону віднесено спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Зокрема, відповідно до ст.10 Закону України "Про прокуратуру", Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори координують діяльність правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю. Форми та механізм цієї координації розкриваються в Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та Положенні про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.

Крім того, пунктом 2 наказу Генерального прокурора України 10гн від 21.06.2011 прокурорів усіх рівнів зобов’язано забезпечити координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції.

Ураховуючи, що координація діяльності правоохоронних органів здійснюється шляхом проведення координаційних (міжвідомчих) нарад керівників правоохоронних органів, спільних засідань колегій цих органів, обміну інформацією з питань боротьби зі злочинністю, видання спільних наказів, вказівок, підготовки інформаційних листів та інших заходів, структурні підрозділи представництва повинні брати активну участь у таких заходах, вносити свої пропозиції.

Завдяки такій координації прокурор має можливість одержувати більш повну інформацію про стан законності, своєчасно вживати заходів представницького характеру, спрямованих на стягнення збитків та усунення інших негативних наслідків корупційних правопорушень.