1) Про стягнення збитків, завданих громадянам, інтересам держави внаслідок вчинення корупційного правопорушення;

2) про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів;

3) про визнання незаконними нормативно-правових актів та рішень, виданих унаслідок вчинення корупційних правопорушень;

4) про вилучення в дохід держави незаконно одержаних субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг;

5) про стягнення в доход держави дарунків (пожертв) або вартості незаконно одержаних послуг;

6) про відшкодування збитків, заподіяних державі незаконним використанням приміщень, іншого державного майна або коштів.

Наведений перелік категорій позовів не є вичерпним.

6.1 Позови про стягнення збитків, завданих громадянам та інтересам держави корупційними правопорушеннями

Одним з найбільш поширених негативних наслідків корупційних злочинів та правопорушень є заподіяння збитків чи матеріальної (майнової) шкоди. Цивільне законодавство визначає збитки як втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, тобто упущена вигода (ст. 22 ЦК України).

Ураховуючи, що корупційне правопорушення (проступок чи злочин) за своєю суттю є діянням, що порушує державний порядок, це дає підстави притягати винних у скоєнні такого правопорушення до матеріальної відповідальності на загальних підставах і з урахуванням загальних умов такої відповідальності працівників.

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них обов’язків, службовці несуть матеріальну відповідальність, яка є основним правовим засобом відновлення майнових втрат, понесених з їхньої вини.

Підставою притягнення службовців до матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, заподіяної державним інтересам.

Матеріальну відповідальність службовець може нести лише за наявності наступних умов:

• протиправність вчиненого ним діяння, виражена в порушенні трудових обов’язків, передбачених законодавством;

• винуватість, тобто вчинення ним умисного діяння;

• наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою службовця і майновою шкодою.

Будь-яких обмежень під час притягнення до матеріальної відповідальності вищих посадових осіб чи осіб, уповноважених на виконання особливо важливих або специфічних функцій держави, законодавство України не містить, тож при вирішенні питанні щодо стягнення таких збитків необхідно керуватись зазначеними вище нормами.

6.2 Заявлення позову про стягнення збитків, встановлених під

час досудового слідства у кримінальній справі

Пред'явлення цивільного позову у кримінальній справі про злочин з ознаками корупції є найбільш ефективним способом відшкодування такої шкоди.

Розгляд позову разом з кримінальною справою має істотні переваги. Зокрема, більш повно, всебічно та об’єктивно досліджуються обставини, у тому числі щодо розміру заподіяної шкоди, які є предметом доказування у кримінальній справі (ст. 64 КПК України). Завдяки розгляду цивільного позову разом з кримінальною справою заощаджуються час і кошти, які потрібно було б витратити на розгляд цивільного позову в порядку цивільного судочинства, що сприяє більш швидкому відшкодуванню заподіяної злочином шкоди. [34]

Відповідно до ст. 29 КПК України прокурор пред'являє або підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права.

Необхідно зазначити, що у кримінальній справі можливий лише розгляд позову про відшкодування шкоди (збитків), заподіяних злочином.

За загальними правилами цивільний позов у кримінальній справі пред'являється до обвинуваченого, підсудного, оскільки він несе відповідальність за заподіяну ним майнову, моральну шкоду.

Специфічною рисою кримінально-правового делікту, порівняно з іншими видами деліктних зобов'язань, є неможливість зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища (п. 4 ст. 1193 ЦК України).

Також необхідно вказати, що закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.

Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'являти той же позов у кримінальній справі.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Розв’язання цивільного позову прокурора відповідно до ст. 328 КПК України здійснюється при постановленні вироку суду, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову. За результатами розгляду позову суд задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Задовольняючи цивільний позов, суд має в обвинувальному вироку вказати: розмір суми, яка підлягає стягненню; з кого саме вона стягується; на чию користь проведено стягнення.

Рішення про відмову у задоволенні цивільного позову прокурора суд приймає у разі постановлення виправдувального вироку (за відсутністю події злочину або недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину). Відмова у задоволенні позову у кримінальній справі позбавляє позивача (прокурора) права пред’явити той же позов у порядку цивільного судочинства.

У разі неявки цивільного позивача чи його представника в судове засідання, а також при виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду.

Цивільний позов не може бути залишений без розгляду з мотивів відсутності необхідних для його вирішення доказів, оскільки в силу п. 4 ст. 64 КПК України характер і розмір заподіяної злочином шкоди підлягають доказуванню у кримінальній справі.