6.3 Заявлення позовів у порядку цивільного судочинства

Поза межами кримінальної справи в порядку цивільного судочинства може бути заявлено позови про відшкодування збитків, заподіяних злочином, громадянам та інтересам державі у випадках:

• відмови в порушенні кримінальної справи чи її закриття за нереабілітуючих підстав (звільнення особи від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки - ст. 7 КПК України; закриття справи у зв'язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим, із закінченням строків давності - ст.7-1 КПК України);

- залишення позову без розгляду судом, який вирішив кримінальну справу;

- коли цивільний позов у кримінальній справі не був пред'явлений і спричинені державі злочинними діями матеріальні збитки залишилися невідшкодованими.

Заявляючи позови вказаної категорії, необхідно враховувати вимоги ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Преюдиційне значення вироку для суду, що розглядає цивільну справу, суворо обмежене зазначеними даною статтею двома групами фактів і не підлягає розширювальному розумінню і застосуванню.

Звертаючись до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст. 1166 ЦК України). Як докази на підтвердження своїх вимог прокурор повинен додавати необхідні копії матеріалів кримінальної справи.

6.4 Стягнення збитків за матеріалами справ про адміністративні правопорушення

При вивченні адміністративних матеріалів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних проступків та вирішенні питань про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру в першу чергу необхідно звертати увагу на достовірність та обґрунтованість встановлених збитків протиправними діями, оскільки залишається незадовільною якість оформлення матеріалів про корупційні правопорушення. Мають місце випадки, коли при складанні протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення розмір збитків визначається неточно. Це призводить до невиправданого значного завищення або заниження розміру збитків та унеможливлює вжиття заходів до їх повного відшкодування.

Заявляючи позови про стягнення збитків, завданих адміністративним правопорушенням, слід пам'ятати, що постанова суду у такій справі, що встановлює факт вчинення правопорушення та міру відповідальності винної особи, є обов'язковою для суду, що розглядає цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому при пред'явленні позову за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, у справі, в якій ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення, прокурор звільняється від доказування факту вчинення правопорушення відповідачем.

У залежності від виду правопорушень до позовної зави необхідно долучати: копію постанови суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого Законом; докази про умисне порушення особою обов'язків за трудовим договором і наявність причинного зв'язку між її протиправною поведінкою і шкодою, яка наступила; докази, що підтверджують розмір збитків (дані бухгалтерського обліку й інших документів про наявність і розмір прямої дійсної шкоди — матеріали інвентаризації, акти ревізії та облікових документів, актів, довідки про вартість майна, суми, витрачені на придбання, відновлення майна тощо); пояснення відповідача - особи, яка скоїла правопорушення; докази, що підтверджують факт передачі відповідачеві чи одержання ним майна або цінностей.