4. Джерела отримання інформації для вжиття заходів представницького характеру

Основними джерелами отримання інформації з метою її опрацювання та у подальшому вжиття заходів представницького характеру є:

1) матеріали справ про адміністративні корупційні правопорушення за протоколами, що складені органами прокуратури, відповідними підрозділами органів внутрішніх справ, податкової міліції, Служби безпеки України;

2) матеріали кримінальних справ про злочини з ознаками корупції, що закінчені або перебувають у провадженні слідчих органів прокуратури, внутрішніх справ, податкової міліції, Служби безпеки України;

3) щомісячна звітність «Про стан протидії корупції» форми № 1-КОР (про стан роботи правоохоронних органів щодо протидії корупції: адміністративні корупційні правопорушення та кримінальні справи про злочини з ознаками корупції);

4) закриті кримінальні справи та справи, у яких провадження зупинено;

5) матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи;

6) інформації та матеріали перевірок контролюючих органів;

7) звернення потерпілих від корупційних правопорушень.

Вирішуючи питання про віднесення того чи іншого злочину до корупційного, необхідно керуватися спільною вказівкою Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної податкової служби України щодо єдиного порядку обліку кримінальних справ про злочини з ознаками корупційних діянь № 107 від 01.07.2011. Так, до злочинів з ознаками корупції можуть бути віднесені злочини, передбачені статтями 189, 191 ч. 2-5, 206 ч. 3, 232, 262 ч. 2-3, 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 366 ч. 2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369-2, 375 ч. 2, 410 ч.ч. 2-3, 423, 424 Кримінального кодексу України, та інші злочини за наявності таких обов'язкових ознак:

- спеціальний суб'єкт злочину (відповідно до ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції");

- вчинення зазначеними особами умисних дій, пов'язаних з використанням своєї посади, влади, службових повноважень;

- вчинення таких дій з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб з метою незаконного одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, а злочинів, передбачених ст. 189 КК України, лише з використанням службового становища, а ч. 2 ст. 366 КК України - тільки при наявності корисливих мотивів.

5. Основні вимоги до позовних заяв

Однією з обов’язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі, є додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви. При підготовці позову прокурорам необхідно забезпечити відповідність його форми та змісту вимогам процесуального законодавства залежно від виду судочинства, у якому пред’являється позов. Такі вимоги викладені у ст. ст. 118-120 ЦПК України, ст. 54 ГПК України, ст. 106 КАС України.

При підготовці позовної заяви у кримінальній справі прокурорам слід керуватися загальними вимогами, встановленими ЦПК України, що дозволить максимально конкретно сформулювати та обґрунтувати заявлені вимоги.

Позовна заява, зокрема, має містити:

1. Ім'я (найменування) сторін - позивача, в інтересах якого прокурор звертається з позовом, та відповідача, їх місце проживання або місцезнаходження, банківські реквізити юридичних осіб, номери засобів зв'язку.

При цьому необхідно зазначати передбачені законом обставини для здійснення представництва у суді інтересів громадянина чи держави (ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 КПК України).

З урахуванням того, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів держави в арбітражному судочинстві "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.