Додаток 1 Коротка характеристика систематичних ознак організмів активного мулу і біоплівки

На очисних спорудах зустрічаються два типи найпростіших: Sarcomastigophora (саркомастігофора) і Ciliophora (інфузорії) (рис 1 додатку).

Тип Sarcomastigophora містить два класи: Sarcodina (саркодові) і Mastigophora (джгутикові).

Тип Ciliophora має два класи: Ciliata (війчасті інфузорії) та Suctoria (сисні інфузорії).

Sarcodina. Представники цього класу рухаються за допомогою особливих тимчасових випинів цитоплазми (псевдоподій), які одночасно служать для захоплення їжі. Найбільш поширеними є представники підкласу Rhisopoda (корененіжки). Сюди відносять голих амеб і черепашкових амеб.

Mastigophora або Flagellata. Джгутикові поділяють на безбарвних і забарвлених. Джгутикові з зеленим забарвленням відносять до рослинних форм. Джгутикові мають тонку плазматичну оболонку, досить мінливу форму тіла з одним або кількома джгутиками. Зустрічаються поодинокі і колоні­альні форми.

Найбільш численний в активному мулі клас війчастих інфузорій (Ciliata). Вони мають постійну форму тіла і досить складну будову, рухаються за допомогою війок. Ciliata, що зустрічаються в активному мулі, належать до трьох рядів: Holotricha – рівновійчасті, усе тіло вкрите війками; Spirotricha – спіралевійчасті, на тілі війки розташовані не­рівномірно; Peritricha – круговійчасті, мають навколоротову спіраль, але на тілі війок немає, прикріплені до субстрату за допомогою стеблинки.

Серед спіралевійчастих в активному мулі найбільш розвинена група Hypotricha – черевовійчастих. Їх характерною ознакою є розташовані на черевній стороні крупні грубі війки. Круговійчасті Peritricha – найбільш типові представники організмів активного мулу. До них відносять­ся вортіцелли, епістіліс, оперкулярії, кархезіум, які зустрічаються поодиноко і групами (друзами). Звичайно вони прикріплені стеблинками до час­тинок мулу, але за нестачі кисню Vorticella відриваються, утворюючи на задньому кінці друге коло війок, ця форма має назву «телотрох».

Suctoria, або сисні інфузорії, ведуть сидячий спосіб життя, прикріплюючись до субстрату ніжкою. За способом живлення – ектопаразити. За допомогою довгих щупалець висмоктують соки із своєї жертви.

Рис.1. Схема-класифікація найпростіших, які зустрічаються у природних та стічних водах.

Коловертки Rotatoria – організми з сильною мускулатурою. На передньому головному кінці коловертки є війчастий апарат, що служить для руху та вловлювання їжі. Коловертки роду Philodina, які часто зустрічаються в активному мулі, здатні втягувати голову всередину тулуба. Задня частина тулуба витягнута в ногу з хітиновими пальцями на кінці. Нога дозволяє коловерткам прикріплюватися до субстрату, допомагає їм повзати і плавати.

Додаток 2 Індикаторні організми активного мулу

Якість роботи біоокисників можна оцінити за характерними представниками біоценозу, що склався за даних умов, оскільки морфологічні озна­ки мікроорганізмів залежать від способу їх живлення, який в свою чергу зумовлений вмістом і формою органічної речовини (чим більше органіки і чим легше вона засвоюється, тим інтенсивніше споживається кисень і тим більший його дефіцит у середовищі, що призводить до розвитку певних груп мікроорганізмів) (табл. 1 додатку).

Таблиця 1

Ступінь відносного розвитку різних груп найпростіших і коловерток за різних умов роботи очисних споруд

Характеристика роботи біоокисника	Групи організмів
	амеби (амеба клімакс)	безбарвні джгутикові	інфузорії	коловертки
Погана	Переважають		Відсутні
Незадовільна	Переважають		Мало
Задовільна /нітрифікація мала/	Одиничні екземпляри		Переважають рівновійчасті	Переважають
Хороша /хороша нітрифікація/	Відсутні		Переважають круговій часті і черевовійч.	Переважають

Н итчасті бактерії часто зустрічаються у вуг­леводистих стоках. Ці бактерії утворюють довгі нитки, якщо течія рідини повільна, і дрібнішають за сильного механічного перемішування і нестачі живлення. Значний розвиток ниткових в аеротенках викликає спухання мулу.

З ооглеї являють собою желеподібну масу різної форми і консистенції, в якій містяться бактеріальні клітини. Відокремлені бактеріальні клітини зустрічаються під час поганої роботи біологічних окисників. Зооглеї мають вигляд компактних кулеподібних скупчень, вузьких щільних тяжів або деревоподібно розгалужених лопастей.

Корененіжки, Arcella vulgaris, зустрічаються у добре працюючому мулі, хоча відмічають їх присутність і в поганому мулі. Amoeba radiosa присутня під час хорошої роботи споруд.

Б езбарвні джгутикові, Bodo, Monas, у великій кількості зустрічаються у перевантаженому мулі. Поодинокі екземпляри – у нормально працюючому. Джгутикові добре видимі у мікроскоп лише за великого збільшення.

І нфузорії Opercularia майже завжди присутні у дозрілому мулі. Характерним є стан війчастої зони організму: у хорошому мулі війки розкриті, рухливі, за несприятливих умов війчаста зона закрита. Під час збільшення навантаження оперкулярія перетворюється у цисти.

V orticella microstoma розви­вається у перевантаженому мулі за нестачі розчиненого кисню.

Epistylis, Carchesium розвиваються у значній кількості під час процесів нітрифікації.

Vorticella convallaria – характерний представник хорошого мулу, у регенераторах зустрічається скупченнями; чутлива до токсичних умов. Нестача кисню призводить до утворення вільно плаваючої форми "телотрох".

Aspidisca – майже постійно присутня в мулі черевовійчаста інфузорія. Найчасті­ше вона є позитивною ознакою якості мулу. Витривала до зміни умов середовища.

Paramecium caudatum (інфузорія туфелька) – одна з форм найбільш витривалих до нестачі кисню, характерна для поганого мулу. Разом з іншими крупними вільно плаваючими інфузоріями зустрічається за великої кіль­кості бактерій, що знаходяться у завислому стані.

К руглі хробаки, Nematoda, часто знаходять у біофільтрах, в аеротенках розвиваються за поганої аерації. Поодинокі екземпляри є і в нормально працюючих аеротенках.

М алощетинкові хробаки, Aelosoma, Nais, розвиваються у мулі з стійкою нітрифікацією, а також на біофільтрах.

Водяні кліщі, Hydracarina, зустрічаються на біофільтрах, в аеротенках – в голодуючому мулі.

Личинки комах, Psichoda, най­частіше знаходять на біофільтрах.

С исні інфузорії, Podophrya, Tokophrya, знаходять в умовах недовантаженості біологічних споруд.