РОЗДІЛ 7

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ З ІНФОРМАТИКИ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИХ

РІВНІВ «БАКАЛАВР», «СПЕЦІАЛІСТ» І «МАГІСТР»

7.1. Організація захисту кваліфікаційної роботи

Заключний етап виконання кваліфікаційної роботи – підготовка до виступу на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) та сама процедура захисту кваліфікаційної роботи.

До захисту студент допускається за умови відсутності академічних заборгованостей відповідно до діючого навчального плану.

Для захисту кваліфікаційної роботи необхідні наступні документи:

– зведена відомість про виконання студентом навчального плану і про отримані ним оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, державних екзаменів;

– наказ директора інституту про допуск до захисту;

– кваліфікаційна робота у зброшурованому вигляді, оформлена згідно вимог та підписана на титульній сторінці завідувачем кафедри;

– відгук керівника про кваліфікаційну роботу;

– внутрішню рецензію на кваліфікаційну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації і профілю.

Процедура захисту включає:

– доповідь студента про виконану роботу, що включає демонстрацію роботи створеного програмного засобу;

– запитання до автора;

– відповіді студента на запитання членів ДЕК;

– оголошення відгуків наукового керівника і рецензента або їх виступи;

– рішення комісії про оцінку роботи.

7.2. Рекомендації щодо підготовки доповіді на захист кваліфікаційної роботи

Доповідь студента має складатися з трьох основних частин, а саме: вступу, основної частини та висновків і супроводжуватись мультимедійною презентацією.

У вступі необхідно зазначити актуальність теми роботи, дати загальний аналіз стану проблеми та сформулювати мету та основні завдання, з вирішенням яких було пов’язано виконання роботи.

В основній частині доповіді у стислій формі необхідно навести звіт про зміст виконаних розробок, аналізів (чітко розмежовуючи відомі та виконані автором), показати ефективність прийнятих технічних рішень, навести короткий звіт з отриманих результатів. Основну частину доповіді слід супроводжувати посиланнями на графічні матеріали.

У заключній частині доповіді необхідно зробити загальні висновки й дати рекомендації щодо можливої області застосування об’єкта проектування, перерахувати публікації та авторські посвідчення (якщо вони є) за темою роботи, навести відомості про впровадження.

Як правило, доповідь містить такі структурні елементи:

– вступ (звернення до комісії);

– вступ;

– актуальність розробки;

– мета роботи;

– основна частина;

– висновок (висновки);

– закінчення доповіді.

Вступ (звернення до комісії) служить для позначення початку доповіді. Зазвичай він звучить так: «Шановний голово, шановні члени Державної екзаменаційної комісії». Крім прояву пошани до комісії, це стимулює її членів перервати розмови, записи і інші дрібні поточні справи, через які доповідач іноді не наважується почати доповідь, не дивлячись на надане секретарем комісії слово. Йому здається, що комісія не готова його слухати і треба дати можливість її членам завершити свої справи.

Актуальність. Коротко зупинитись на актуальності обраної теми, зробити аналіз останніх досліджень.

Мета роботи повинна бути сформульована чітко, стисло і однозначно. Іноді доцільно перерахувати задачі, що розв’язуються в роботі для досягнення поставленої мети.

Основна частина розкриває зміст роботи, займає до 50% часу доповіді. Ця частина є досить важливою, оскільки бажано щоб усі члени комісії розуміли сутність проблеми до того, як доповідач почне викладати основну частину роботи. Це доводить уникнути зайвих питань та розбіжностей. Доповідь повинна бути побудована так, щоб в ній «брав участь» кожний слайд графічної частини роботи, а також додаткові матеріали за їх наявності (макети, фотографії, відеофільм, розроблена комп’ютерна програма і т.п.). Беручи до уваги нетривалий час доповіді (7-10 хвилин), необхідно коротко висловити, що зроблено в роботі, ілюструючи це слайдами.

Слід мати на увазі, що:

− навіть відмінно виконана робота багато втрачає, якщо мова студента на доповіді засмічена словами-паразитами («значить», «так сказати», «це», «так» тощо), вимова та інтонація ріжуть вухо;

− за занадто швидкою мовою доповіді важко стежити, вона викликає додаткові питання, уточнення, в той же час занадто повільна мова доповіді стомлює членів комісії;

− кожне слово і склад повинні звучати ясно, необхідно прагнути докласти результати роботи спокійно і стримано;

− при захисті роботи не рекомендується зачитувати текст доповіді.