Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод Контролери 06.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
2.71 Mб
Скачать

Порядок виконання

  1. Вивчити роботу функціональних блоків “таймер”, “одновібратор” та “лічильник”.

  2. Для вставки потрібного функціонального блоку необхідно натиснути Shift+F7, обрати потрібний блок (TM, MN або ш) та розмістити його в потрібному місці.

  3. В редакторі змінних (Variables) встановити необхідні параметри блоків (уставку, базовий час, для таймеру вказати його тип).

  4. Набравши схему, яка відповідає завданню та містить таймер, одновібратор та лічильник, передати цю програму в контролер на виконання (команда Transfer Program… в меню PLC) та запустити контролер (команда Run).

  5. Перевірити на практиці роботу вищевказаних функціональних блоків.

Завдання

На мові LD розробити програми, які б виконували наступні дії:

  • Світлодіод %Q2.0 повинен запалюватися через 30 с після замикання контакту %I1.1.

  • Світлодіод %Q2.1 повинен блимати наступним чином: 5 с світиться, потім пауза 2 с і т.д. (реалізувати програму на трьох типах таймерів та на одновібраторах).

  • Після 5 замикань контакту %I1.2 повинен запалюватися світлодіод %Q2.2. Контакт %I1.3 повинен використовуватися для скидання поточного значення лічильника, контакт %I1.4 – для гасіння світлодіоду %Q2.2.

Звіт повинен містити:

  1. Тему та мету лабораторної роботи.

  2. Тексти розроблених згідно завдання програм з докладними коментарями.

Контрольні запитання

  1. За допомогою якого типу таймеру можна створити імпульс заданої тривалості?

  2. Як змінити параметри функціональних блоків?

  3. Охарактеризувати роботу різних типів таймерів або одновібратора за допомогою діаграми.

  4. Чи можна програмно змінити поточне значення лічильника? А зчитати це значення?

  5. Яка різниця між таймером в режимі TP та одновібратором?

  6. Описати призначення входів, виходів та внутрішніх змінних лічильника.

Лабораторна робота №4

Тема: Функціональні блоки “драм-контролер” та “регістр”.

Мета: Навчитись використовувати функціональні блоки “драм-контролер”, “регістр” та програмувати їх на мові LD.

Короткі теоретичні відомості

Д рам-контролер (циклічний програматор) використовується для покрокового оновлення дискретних змінних по зовнішнім подіям. В контролері TSX Micro можна використовувати до 8 таких циклічних програматорів (%DR0  %DR7). В редакторі LD цей функціональний блок має наступний вигляд:

Драм-контролер має наступні атрибути:

  • LEN – кількість кроків. Цей параметр може приймати значення від 1 до 16 (16 – за умовчанням).

  • TB – часова база. Може приймати такі значення: 1 хв (використовується за умовчанням), 1 с, 100 мс, 10 мс.

  • DRi.V – тривалість поточного кроку. Цей атрибут може зчитуватися, але не може записуватися програмно.

  • DRi.S – номер поточного кроку. Приймає значення в діапазоні [0; LEN]. Цей параметр може зчитуватися. При спробі запису значення, яке не входить в діапазон припустимих значень, встановлюється в одиницю біт системної помилки %S18.

  • %DRi.Wj – слово, яке визначає стан виходів j-го кроку. Може бути зчитано, але не може змінюватися програмно.

Вхід R використовується для ініціалізації драм-контролеру. При надходженні імпульсу на цей вхід (R=1) циклічний програматор переходить на нульовий крок.

По передньому фронту імпульсу на вході U циклічний програматор переходить на наступний крок та оновлює виходи. Значення контрольних бітів для кожного кроку беруться з таблиці, яку заповнює користувач виходячи із завдання, яке повинен виконувати драм-контролер.

Вихід F – це ознака останнього кроку. Біт %DRi.F може також перевірятися програмно.

К онфігурування драм-контролеру виконується в редакторі змінних. У вікні Variables необхідно обрати пункт Predefined FB та DR. В полі Step необхідно вказати потрібну кількість кроків, в полі TB обрати часову базу та натиснути мишею на полі Step No. Відкриється наступне вікно:

В цьому вікні в полі Address необхідно вказати адреси контрольних бітів та ввести їх значення на кожному кроці (у вічку на перетині полів BIT та STEP).

Для даного прикладу на 0-му кроці контрольні біти %M10 та %Q2.2 будуть встановлені в одиницю, всі інші виходи будуть скинуті в нуль. На 1-му кроці в одиницю будуть встановлені виходи %Q2.0, %Q2.1, %Q2.2 та %M12, а виходи %M10 та %Q2.5 будуть встановлені в нуль.

В контролері TSX Micro існує також можливість використання до 4 регістрів (%R0  %R3). Регістр – це блок пам’яті, який використовується для збереження до 255 16-бітних слів двома способами:

  1. Черга (FIFO – First In, First Out) – першим прийшов, першим вийшов. Цей спосіб використовується за умовчанням.

  1. Стек (LIFO – Last In, First Out) – останнім прийшов, першим вийшов.

Регістр має такі атрибути:

  • TYPE – тип регістра (FIFO, LIFO).

  • LEN – кількість слів в пам’яті регістру (може змінюватися в діапазоні [0,255]).

Значення атрибуту TYPE можна змінити в редакторі змінних Variables. Об’єм пам’яті кожного регістру можна встановити у вікні Software Configuration, яке викликається з вікна Application Browser.

%Ri.I – вхідне слово. Значення цієї змінної заноситься в регістр по зростаючому фронту на вході I регістру. Вхід I має назву “Запис”.

%Ri.O – вихідне слово. По зростаючому фронту імпульса на вході O цій змінній привласнюється значення із регістру (перше чи останнє – в залежності від типу регістра). Вхід O має назву “Читання”. При одночасній активації входів I та O пріоритет має вхід I.

Вхід R використовується для ініціалізації (очищення) регістра.

Вихід E – ознака того, що регістр пустий. Вихід F – ознака того, що регістр повний. Якщо F=1, більше не можливо завантажити слово в регістр і при спробі біт системної помилки %S18 встановлюється в одиницю. Атрибути %Ri.E та %Ri.F можуть бути зчитані програмно.