За джерелами виникнення (Додаток а):
Інфляція попиту – пояснюється порушенням рівноваги між сукупним попитом (AD) та сукупною пропозицією (AS) з погляду перевищення сукупного попиту. Таку ситуацію в економіці характеризують так: «Надто багато грошей полюють за дуже малим обсягом товарів».
Чому так відбувається? Економіка може намагатися витрачати більше, ніж здатна виробити і запропонувати. Іншими словами, економіка в цьому випадку прагне досягти точки, розташованої поза кривою виробничих можливостей. Реальний сектор економіки не в змозі відреагувати на пред’явлений обсяг попиту збільшенням реального обсягу національного виробництва, оскільки усі наявні ресурси задіяні та раціонально використовуються. За цих умов «отоварити» свої доходи можна, заплативши вищу ціну за бажані блага. Це зумовлює зростання рівня цін при незмінному реальному обсязі виробництва. Тобто, спостерігається інфляція попиту (рис. 1):
Рис. 1 Модель AD-AS. Інфляція попиту [????]
Як видно із графіка, стимулювання сукупного попиту на горизонтальному відрізку (1) кривої AD-AS (фаза депресії) не містить у собі інфляційної небезпеки. І тому стимулювання попиту є завжди бажаним, оскільки воно зумовлює зростання реальних обсягів виробництва без зростання рівня цін. Висхідний відрізок вимагає необхідності зіставляти приріст обсягу виробництва і приріст рівня цін. Якщо темп приросту рівня цін перевищує темп приросту виробництва, наявне інфляційне зростання останнього.
Інфляцію на цьому відрізку (2) називають передчасною. Така назва зумовлена тим, що економіка не досягла потенційного обсягу виробництва і повної зайнятості. Передчасність інфляції на висхідному відрізку пояснюється нерівномірністю виходу різних галузей із депресії. Ті галузі, які ще не вичерпали запаси своїх виробничих потужностей, не спричиняють інфляційного зростання цін.
В точці перетину кривої AD3 та AS економіка досягає повної зайнятості в усіх секторах виробництва. Спостерігається потенційний обсяг національного виробництва. Це означає, що будь-яке подальше зростання сукупного попиту не може бути задоволене наявними виробничими ресурсами. І тому зростання сукупного попиту спричиняє не зростання обсягів виробництва, а суто інфляційне зростання цін.
Вважається, що будь-які заходи експансіоністської (стимулюючої) бюджетно-податкової політики на тлі незмінної пропозиції можуть спричинити інфляцію попиту. Вона виникає також у разі раптового збільшення схильності до споживання, що трапляється переважно в умовах інфляційних очікувань, або кон’юнктурного зростання інвестиційних витрат. Детальніше про причини інфляції попиту: Додаток А.
Інфляція витрат виробництва (пропозиції) виникає внаслідок змін витрат виробництва і пропозиції на ринку. Зростання витрат на одиницю продукції в економіці призводить до скорочення прибутку (за умови незмінності рівня цін). Це спонукає товаровиробників до зменшення обсягу пропозиції, що, в свою чергу, спричиняє зростання цін (рис. 2):
Рис. 2 Інфляція витрат (пропозиції)
Зростання середніх витрат зумовлює зміщення AS1 до AS2. Тобто в умовах недостатньої пропозиції ті споживачі зможуть придбати блага, котрі будуть здатні заплатити за них більшу ціну. Зростання цін від P2 до P1 зумовить скорочення реального обсягу виробництва від Q1 до Q2.
Інфляція пропозиції має два основних джерела:
Зростання цін на енергію та сировину;
Зростання номінальної заробітної плати.
Інфляція, зумовлена непередбачуваним зростанням цін на енергію та сировину, спостерігалась в періоди світових сировинних та енергетичних криз. В 1973-74 рр. та 1979-80 рр. суттєве зростання цін на нафту для країн-імпортерів зумовило зростання цін на енергію, що призвело до подорожчання виробництва та транспортування всієї продукції в економіці.
