- •Тема 1. Економіка праці і соціально-трудові відносини як предмет наукового дослідження і навчальна дисципліна
- •1. Праця і соціально-трудові відносини як предмет наукового дослідження.
- •2. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни.
- •3. Методологія та інформаційна база вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •1. Населення як основа розвинутого суспільства.
- •2. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.
- •3. Трудовий потенціал суспільства
- •4. Людський капітал як соціально-економічна категорія.
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система. Соціальне партнерство
- •1. Сутність соціально-трудових відносин.
- •2. Предмет і принципи соціально-трудових відносин.
- •3. Суб’єкти і сторони соціально-трудових відносин.
- •4. Сутність соціального партнерства.
- •Тема 4. Ринок праці та його регулювання. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •1. Поняття та основні елементи ринку праці.
- •2. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •3. Інфраструктура ринку праці
- •4. Соціально-трудові відносини зайнятості.
- •Тема 5. Організаційні, економічні та соціальні компоненти процесу праці.
- •1. Поняття організації праці та його завдання.
- •2. Суть і значення нормування праці.
- •3. Поняття ефективності праці та соціально-економічне значення його підвищення.
- •4. Продуктивність праці як основний показник її ефективності.
- •5. Політика доходів у сфері оплати праці.
- •6. Поняття оплати праці, її структура, форми та регулювання.
- •Тема 6. Планування праці. Аналіз, звітність та аудит у сфері праці.
- •1. Сутність і значення планування праці.
- •2. Фінансово-економічний аналіз у сфері праці.
- •3. Особливості звітності у сфері праці.
- •4. Напрями, етапи і методи аудиту у сфері праці.
- •Тема 7. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин.
- •1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.
- •2. Джерела інформації для проведення моніторингу соціально-трудової сфери.
- •3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери.
- •4. Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні.
- •Тема 8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •1. Міжнародне законодавство з питань праці.
- •2. Цілі, структура та завдання Міжнародної організації праці.
- •3. Основні напрями діяльності Міжнародної організації праці.
Тема 7. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин.
1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.
2. Джерела інформації для проведення моніторингу соціально-трудової сфери.
3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери.
4. Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні.
1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.
Моніторинг соціально-трудової сфери визначається як постійний або періодичний перегляд виконання адміністрацією стану розвитку соціально-трудової сфери з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення.
Основними завданнями досліджень в області соціально-трудової сфери є:
1. Вивчення й удосконалення соціально-трудових процесів, що визначають ефективність управління.
2. Підвищення згуртованості і стабільності трудового колективу, співробітництва, усунення та з'ясування причин плинності кадрів.
3. Розвиток методів вирішення соціальних наслідків технічних і організаційних нововведень, удосконалення системи підбору і розміщення кадрів.
4. Формування трудової мотивації, з урахуванням факторів, що її визначають, і розробка заходів щодо удосконалення умов праці і гуманізації трудової діяльності, підвищення задоволеності працею.
5. Підвищення якості трудового життя, розробка соціальних програм, створення ефективної системи соціального партнерства.
Концепція моніторингу соціально-трудової сфери включає визначення:
- напрямків моніторингу,
- статистичних і соціологічних показників, які характеризують стан соціально-трудової сфери,
- принципів формування репрезентативної вибірки об’єктів дослідження,
- принципів побудови організаційно-технологічної схеми моніторингу соціально-трудової сфери,
- переліку організацій, міністерств та відомств, які повинні брати участь у здійсненні моніторингу соціально-трудової сфери.
Виділяють три основних принципи, на яких ґрунтується моніторинг:
- принцип тотожності — відповідність (тотожність) між системою моніторингу та об'єктом дослідження;
- принцип єдності об'єкта спостереження — підпорядкування усіх окремих, часткових досліджень загальним соціально-економічним завданням;
- принцип комплексності — спостереження за перетвореннями не окремих сторін (сфер, аспектів), а соціально-економічної системи в цілому.
Моніторинг ґрунтується на вирішенні трьох основних груп завдань: методичних, наукових та інформаційних.
Методичні завдання моніторингу — це розробка наукових основ, структури і системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію, що дають змогу отримувати надійні результати дослідження.
Наукові завдання — відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства (вивчення трудових відносин, рівня та якості життя населення, оцінок, установок і поведінки людей, змін у соціальній структурі суспільства, розробка прогнозів тощо).
Інформаційні завдання — забезпечення достовірною, науковою, об'єктивною інформацією, споживачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів.
Проводячи дослідження за програмою моніторингу, необхідно своєчасно виявляти зміни, які відбуваються у соціально-трудовій сфері, а також фактори, які впливають на ці зміни. Необхідно здійснювати короткострокове прогнозування протікання найважливіших соціально-трудових процесів, попереджувати й усувати негативні тенденції, які ведуть до формування і розвитку осередків напруги. Проведення моніторингу дає змогу оцінити повноту й ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики, сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління.