2. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни.

Головною метою вивчення курсу є опанування теоретико-методологічних основ економіки праці та соціально-трудових відносин і створення тим самим відпо­відної теоретичної бази для подальшого вивчення спеці­альних економічних дисциплін.

Об’єктом вивчення дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” є система економічних, соціальних і організа­ційних відносин між людьми з приводу відтворення й ефективно­го використання людських продуктивних сил в процесі праці.

Предметом вивчення дисципліни „Економіка праці і соціаль­но-трудові відносини” є сукупність теоретичних і практичних про­блем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя насе­лення та високої ефективності економічної діяльності.

Завдання вивчення курсу полягають у:

- вивченні основних категорій і термінів, що вико­ристовуються в економіці праці; особливостей формування зайнятості і ринку праці, механізму його дії; структури та порядку відтворення трудових ресурсів, загальних засад соціального захисту населення в умовах ринкових відносин;

- оволодінні понятійним апаратом в сфері соціально-трудових відносин, вивченні структури та механізму функціонування системи соціально-трудових відносин;

- вивченні форм та принципів функціонування системи соціального партнерства;

- оволодінні методами вивчення витрат робочого часу, нормування; поділу й кооперації праці, організації робочих місць; раціоналізації трудового процесу;

- здобутті навичок визначати показники продуктивності праці, розраховувати резерви зростання продуктивності праці на підприємстві;

- плануванні та аналізі трудові показники;

- визначенні заробітної плати працівника за різних форм і систем оплати праці;

- вивченні порядку формування фондів оплати праці під­приємств і забезпечення ефективності їх використання;

- озна­йомленні з основними нормативними документами щодо організації та оплати праці;

- аналізі звітності та аудиту в сфері праці;

- вивченні методів та методик проведення моніторингових досліджень в сфері праці;

- ознайомленні з місцем та роллю Міжнародної організації праці в регулюванні соціально-трудових відносин та міжнародним досвідом регулювання соціально-трудових відносин;

- з’ясуванні механізму виявлення і використання пере­дового досвіду щодо забезпечення зростання продуктивності праці та прогресивних методів організації заробітної плати у країні та за кордоном.

Різноманітні проблеми трудової діяльності людей та соціально-трудових відносин стали об’єктом дослідження багатьох наук і навчальних дисциплін, серед них економічна теорія, соціологія, організація праці, управління персоналом, охорона праці, демографія, соціальна політика, соціальне страхування, статистика, трудове право, управління трудовими ресурсами та економіка підприємства.

3. Методологія та інформаційна база вивчення дисципліни.

Якщо розглядати методологію як вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу, то сутність методології економіки праці полягає у дослідженні найважливіших наукових положень, обумовлених об’єктивними законами розвитку виробництва, праці й суспільства в соціально орієнтованій ринковій економіці, виборі для цього наукового методу пізнання, врахуванні цих положень при прийнятті рішень у сфері праці та соціально-трудових відно­син.

У зв’язку з цим доцільно виділити три важливих положення:

1. Загальною методологічною основою наукового дослідження тенденцій розвитку суспільної праці та соціально-трудових відно­син є діалектичний метод, що включає такі базові положення: не­обхідність розглядати всі економічні й соціальні аспекти праці у взаємозв’язку та взаємо обумовленості, в динаміці, оновленні й роз­витку; врахування закону перетворення простих кількісних змін у комплексні якісні; розгляд боротьби між старими й новими відно­синами у сфері праці у властивих явищам внутрішніх протиріччях.

2. При вивченні сутності й трансформації соціально-трудових відносин та процесів необхідно враховувати історичний аспект су­спільних і виробничих умов у нашій країні, а також світовий досвід гармонізації й регулювання відносин у сфері праці.

3. Теоретичною основою вивчення економіки праці, опрацюван­ня основних положень регулювання соціально-трудових відносин має бути економічна теорія, яка вивчає економічні відносини, до­сліджує й формулює економічні закони, форми вияву їх у соці­ально-трудовій сфері. Пізнання й використання цих законів, аналіз об’єктивних і суб’єктивних чинників, які впливають на механізм їх дії, є важливою умовою цілеспрямованої трансформації соціаль­но-трудових відносин відповідно до потреб соціальної ринкової економіки.

При трактуванні методології, як сукупність методів досліджен­ня, що застосовуються певною наукою відповідно до специфіки об’єкта її пізнання, методологія стає сполучною ланкою між теорією та практикою, за допомогою якої закони соціально-еко­номічного розвитку реалізуються у політиці управління соціаль­но-трудовими процесами й відносинами на всіх рівнях.

У цьому зна­ченні методологія економіки праці — це сукупність загальних прийомів і методів дослідження соціально-трудових відносин та процесів і опрацювання рішень щодо їх вдосконалення з метою за­безпечення соціального розвитку й економічної ефективності.

Для досягнення мети і реалізації поставлених завдань при до­слідженні проблем економіки праці й соціально-трудових відно­син використовуються різні загальнонаукові й специфічні методи дослідження, взаємопов’язані та послідовно застосовувані в за­гальній логіці аналізу.

Історико-логічний метод ви­користовується при дослідженні соціально-трудо­вого напряму економічної думки, еволюції праці як чинника ви­робництва, характеристик відтворення населення, концепцій людського капіталу та людського розвитку, міжнародного досвіду регулювання зайнятості та розвитку соціального партнерства.

Кла­сифікаційно-аналітичний метод — при дослідженні компонентів трудового потенціалу, основних видів інвестицій в людський капі­тал, зайнятості, безробіття, соціально-трудових відносин, умов праці, форм і систем її оплати та ін.

Економіко-математичні ме­тоди — для виявлення взаємозв’язків між інвестиціями в людсь­кий капітал та економічними результатами людської діяльності на різних рівнях, розрахунку показників зайнятості й безробіття, роз­робки методики безтарифної моделі оплати праці і т. ін.

Методи статистичного аналізу — для оцінки стану та динаміки змін різних показників трудового потенціалу, зайнятості, безробіття, рівня життя населення України тощо.

Графічно-аналітичний — для наочної ілюстрації досліджуваних соціально-економічних явищ та процесів рисунками та діаграмами.

Перераховані методи далеко не вичерпують арсенал методів до­слідження, які використовуються при аналізі праці та соціально-трудових відносин загалом. При вивченні мате­ріалів різних тем, виконанні творчих завдань, при пошуку відпові­дей на запитання та завдання для самостійної роботи можна значно розширити цей перелік.

Характеризуючи інформаційну базу вивчення дисципліни Економіка праці та соціально-трудові відносини”, слід передусім звернути увагу на такі основні джерела:

1. Законодавство України про працю. Воно включає Кодекс за­конів про працю України; закони, прийняті Верховною Радою України; більше 3000 постанов та указів, що стосуються праці та працюючих, оплати праці, умов праці, трудової діяльності, праців­ників, роботодавців.

2. Статистична база для дослідження соціально-трудових процесів в Україні також досить багата. Крім загального „Статис­тичного щорічника України”, який містить основну інформацію про всі напрями соціально-економічного розвитку, Держкомстат України щорічно видає дуже багато різних спеціалізованих стати­стичних збірників, які містять корисну інформацію. Найкорисні­шими є такі щорічники: „Еко­номічна активність населення України”, „Праця в Україні”, „До­ходи і рівень життя населення України”, „Регіональний людський розвиток”, „Соціальні індикатори рівня життя населення”, „Ви­трати і ресурси домогосподарств України” та ін.

3. Важливим для вивчення багатьох тем даної дисципліни є знайомство з документами і матеріалами Міжнародної органі­зації праці (МОП).