Лекція № Центральна нервова система
План лекції
1. Біологічне значення нервової системи.
2. Загальний план будови нервової системи людини.
3.Властивості нервової системи
4. Основні етапи розвитку нервової системи.
Ключові слова: нервова система, центральна нервова система, сіра речовина, біла речовина, нервова тканина, нейрон, аксон, дендрит, нейроглія, кора головного мозку, периферична нервова система.
Література
Антипчук ю.П. Анатомия и физиология ребенка. – к. Вища школа, 2006.
Леонтьев А.Н. Избранные произведения: В 2-х т. т.1. – М. : Педагогика, 1983.
Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомія, физиологія дитячого організму ( частина 1), М., Просвещение, 1976.
Самусев Р.П., Семин Ю.М. Анатомия человека. – М. Медицина, 1999
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. СПИННИЙ МОЗОК
Спинний мозок являє собою нервовий тяж, що лежить усередині хребетного каналу від потиличного отвору до 1-2-го поперекових хребців. Він закінчується мозковим конусом, що переходить у кінцеву нитку, що спускається до рівня 2-го куприкового хребця, де вона зростається з окістям, сприяючи фіксації спинного мозку.
Спинний мозок має два потовщення - шийне, розташоване на рівні 2-го шийного та 2-го грудного хребців, і поперекове, розташоване на рівні 10-12-го грудних хребців. Наявність потовщень пояснюється значним скупченням нейронів, які забезпечують іннервацію кінцівок, верхніх і нижніх. Уздовж спинного мозку йдуть передня серединна щілина й задня серединна борозна, які ділять його на дві рівні симетричні половини. На кожній з половин проходять подовжньобічні борозни - передняя й задня, які ділять кожну половину спинного мозку на три канатики - передній, бічний і задній.
З бічних борозен з кожної сторони спинного мозку виходять нервові волокна - передній і задній корінці. Задні корінці мають потовщення, яке називається спинномозковим вузлом. За своєю функцією задні корінці є чутливими, а передні - руховими.
Передній і задній корінці з кожної сторони спинного мозку, підходячи до міжхребцевого отвору, з'єднуються, утворюючи спинномозковий нерв, що за складом волокон є змішаним.
Ділянка спинного мозку із чотирма корінцями, що відходять (переднім і заднім з кожної сторони) , двома спинномозковими вузлами, двома спинномозковими нервами і їхніми розгалуженнями називаєтся сигментом. Спинний мозок має 31 сигмент: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Кожний сигмент спинного мозку іннервує відповідну ділянку тіла. Напруга, або травма сигменту спинного мозку порушує рефлекторні реакції тієї ділянки тіла, з якою він зв'язаний. Тому що спинний мозок коротше хребцевого каналу, відповідно корінці від поперекових, крижових і куприкових сигментів спускаються донизу до відповідних межхребцевих отворів хребетного стовпа, утворюючи «кінський хвіст».
На розрізі спинного мозку видно, що він складається із сірої речовини, розташованої навколо дуже вузького центрального каналу, і білої речовини, розташованої по периферії.
Сіра речовина має форму метелика або букви Н. У кожній його половині розрізняють передній і задній роги, проміжну зону між ними. У грудному і верхньому поперековому відділах спинного мозку сіра речовина має ще бо-кові роги. Права й ліва половини його з'єднані сірою спайкою. Якщо розглядати розташування сірої речовини на всьому протязі спинного мозку, то видно, що вона йде у вигляді поздовжніх тяжей, оточених білою речовиною (мал. 101).
Біла речовина кожної половини спинного мозку ділиться на три канатики: передній, бічний і задній. Передній канатик розташований між передньою серединною щілиною й передньою бічною борозною, бічний канатик - між передньою й задньою бічними борознами, задній канатик - між задньою бічною борозною і задньою серединною борозною.
Сіра речовина спинного мозку складається з нервових клітин, а біла речовина з їхніх відростків.
Нервові клітини по функції діляться на чутливі (рецепторні), вставні (асоціативні) і рухові (ефекторні). Всі вони перебувають в, сірій речовині сегмента спинного мозку.
Нервові клітини утворюють скупчення, які називають ядрами, або центрами. Чутливі клітини сегменту спинного мозку перебувають у спинномозковому вузлі й приймають всю інформацію, що надходить у центральну нервову систему. Відростки цих клітин з однієї сторони спрямовані на периферію для прийому інформації від рецепторів, а з іншого боку - по заднім корінцям у спинний мозок до вставних клітин для передачі отриманої інформації.
Вставні клітини розташовані в задньому розі й проміжній зоні сірої речовини сегменту спинного мозку.
Рухові клітини лежать у передніх рогах сірої речовини сегменту спинного мозку, утворюючи п'ять рухових ядер. Нейрити рухових клітин йдуть спочатку в складі переднього корінця, а потім у складі спинно-мозкового нерва до м'яза, де заканчуються руховими нервовими закінченнями.
У бічних рогах сірої речовини верхньо-поперекових і крижових сегментів перебувають вставні клітини симпатичної частини вегетативної нервової системи, а в бічних рогах крижових сегментів – вставні клітини її парасимпатичної частини.
Волокна білої речовини спинного мозку, що складаються з відростків нервових клітин спинного й головного мозку й об'єднуються в єдине ціле (анатомічно й функціонально) сегменти спинного мозку, а також спинний мозок з головним мозком, називаються проекційними провідними шляхами.
Спинний мозок вкритий трьома оболонками: зовнішньою - твердою, середньою - павутинною й внутрішньою - судинною.
Тверда оболонка спинного мозку складається із щільної, волокнистої сполучної тканини й починається від країв потиличного отвору у вигляді мішка, що спускається до рівня 2-го крижового хребця, а потім йде у складі кінцевої нитки, утворюючи зовнішній її шар, до рівня 2-го куприкового хребця.
Павутинна оболонка спинного мозку являє собою тонкий і прозорий, безсудинний, сполучнотканинний струм, розташований під твердою мозковою оболонкою.
Судинна оболонка спинного мозку щільно прилягає до речовини спинного мозку. Вона складається з пухкої сполучної тканини, багатої кровоносними судинами, які заповнені кров'ю.
Між оболонками спинного мозку є три отвори: 1) надтверде (епідуральне); 2) підтверде (субдуральне); 3) підпавутинне.
Всі структури, що фіксують спинний мозок, не заважають йому слідувати за рухами хребетного стовпа, досить значними при деяких положеннях тіла (гімнастичний міст, борцовський міст і т.д.)
ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА
До периферичної нервової системи відносяться 12 пар черепних нервів і 31 пара спинномозкових нервів.
ЧЕРЕПНІ НЕРВИ
Всі черепні нерви відходять від основи головного мозку, за винятком однієї (IV пари), що виходить із мозку з дорзальної його сторони (нижче даху середнього мозку). За кожним нервом закріплений номер пари й назва. Порядок нумерації відображає послідовність виходу нервів: I - нюховий нерв, II - зоровий нерв, III - глазорухаючий нерв, IV - блокові нерви, V - тройничний нерв, VI - нерв, що відводить, VII - лицьовий нерв, VIII - переддвірно-равликовий нерв, IX - язико-глоточний нерв, X - блукаючий нерв, XI - додатковий нерв, XII - під'язичний нерв.
Нюховий і зоровий нерви пов'язані з кінцевим мозком; глазорухаючий і блоковий - із середнім мозком; тройничний, глотковий, блукаючий, додатковий і підязичний - з довгастим мозків.
На відміну від спинномозкових нервів, які є змішаними, черепні нерви діляться на чутливі (I, II, VIII), рухові (III, IV, VI, XI, XII) і змішані (V, VII, IX, X). Деякі нерви (III, VII, IX, X) містять парасимпатичні волокна, що йдуть до гладких м'язів, судинам, залозам.
СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ
Спинномозкові нерви відходять від спинного мозку у кількості 31 пари. Кожний спинномозковий нерв утворюється від злиття заднього, або спинного, чутливого корінця й переднього, або черевного, рухового корінця. Утворившийся таким чином змішаний нерв виходить із хребетного каналу через міжхребетний отвір. Відповідно сегментам спинного мозку спинномозкові нерви діляться на 8 пару шийних, 12 пару грудних, 5 пару поперекових, 5 пару крижових і 1 пару куприкових. Кожний з них, вийшовши з міжхребетного отвору, ділиться на чотири частини.
Вивчення спинномозкових нервів становить певний інтерес для спортсменів. При масажі варто враховувати не хід судин, а розташування нервових стовбурів. Травми нервів звичайно супроводжуються зміною функції певних груп м'язів. Знання їхньої іннервації може допомогти у підборі комплексів лікувальних гімнастичних вправ, необхідних для відновлення функції.
Запитання для самоперевірки:
1. У чому полягає біологічне значення нервової системи.
2. Охарактеризувати загальний план будови нервової системи людини.
3. Обґрунтувати властивості нервової системи.
4. Зазначте основні етапи розвитку нервової системи.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СКР
1. Укажіть залози нейродермального походження:
а) паращитовидні
б) гіпофіз
в) коркова речовина наднирників
г) шишкоподібна залоза
2. Укажіть залози мезодермального походження:
а) коркова речовина наднирників
б) ендокринна частина підшлункової залози
в) гіпофіз
г) мозкова речовина наднирників
3. Назвіть анатомічні структури, які входять до складу передньої частини
гіпофіза:
а) бугорна частина
б) нервова частина
в) лійка
г) дистальна частина
4. Укажіть органи, з якими стикається медіальний край лівого наднирника:
а) ліва брунька
б) нижня порожня вена
в) аорта
г) підшлункова залоза
5. Укажіть зони наднирника, клітини якого виробляють гормони - глюкокортикоїди:
а) клубочкова зона
б) мозкова речовина
в) сітчаста зона
г) пучкова зона
6. Укажіть анатомічні утворення, у яких немає лімфатичних капілярів:
а) паренхіма селезінки
б) плацента
в) фасції
г) печінка
7. Укажіть функції, які виконують лімфатичні вузли:
а) барьєрно-фільтраціонна
б) усмоктування колоїдних розчинів білків
в) імунна
г) видалення із тканин сторонніх часток
8. Які фактори сприяють просуванню лімфи?
а) наявність клапанів у лімфатичних судинах
б) скорочення кісткових м'язів
в) зміна тиску в грудній порожнині при подиху
г) наявність лімфатичних вузлів
10. Укажіть отвір у діафрагмі, через яке грудна лімфатична протока проникає в грудну порожнину:
а) стравохідний отвір
б) щілина між ніжками діафрагми
в) отвір нижньої порожньої вени
г) аортальний отвір
11. Укажіть анатомічні утворення, від яких лімфа відтікає до пахових лімфатичних вузлів:
а) зовнішні полові вени
б) шкіра сідничної області
в) нижня частина передньої стінки живота
г) нижня кінцівка
12. Укажіть місця формування поверхневих лімфатичних судин медіальної групи на нижній кінцівці:
а) шкіра підошовної поверхні стопи
б) шкіра медіального краю тіла стопи
в) шкіра латерального краю стопи
г) шкіра задньомедіальної поверхні гомілки
13.Укажіть місце локалізації навколоматочних лімфатичних вузлів:
а) між прямою кишкою й маткою
б) листках широкого зв'язування матки
в) у периметрии
г) у м'язовому шарі матки
14. Укажіть органи, лімфатичні судини яких упадають у передні средостенні лімфатичні вузли:
а) перикард
б) вилочковая залоза
в) серце
г) стравохід
15. Укажіть місце розташування потиличних лімфатичних вузлів:
а) за місцем прикріплення грудинно-ключично-сосцевидного м'яза
б) поперед місця прикріплення грудино-ключично-сосцевидного м'яза
в) на поверхневому листку шийної фасції
г) під поверхневим листком шийної фасції
16. Укажіть місця формування поверхневих лімфатичних судин латеральної групи:
а) шкіра -2 пальця
б) шкіра 3 пальця
в) шкіра медіального краю кисті
г) шкіра латерального краю кисті
17. Укажіть анатомічні структури, що відносяться до симпатичної частини вегетативної нервової системи:
а) білі сполучні частини
б) глибокий кам'янистий нерв
в) малий кам'янистий нерв
г) додаткове ядро глазорухаючого нерва
18. Укажіть анатомічні структури, які відносяться до периферичного відділу вегетативної нервової системи:
а) чревний вузол
б) крилоньобний вузол
в) вузли симпатичного стовбура
г) проміжні-латральні вузли
19. Укажіть ділянки, які відходять від шийно-грудного вузла симпатичного стовбура:
а) яремний нерв
б) хребетний нерв
в) нижній шийний серцевий нерв
г) зовнішні сонні нерви
20. Укажіть місце локалізації верхнього шийного симпатичного вузла:
а) поперед тіл 2-3 шийних хребців
б) поперед поперечних відростків 2-3 шийних хребців
в) за сонною артерією
г) латеральніше блукаючого нерва
21. Укажіть частини, які відходять від внутрішнього сонного сплетіння:
а) барабанний нерв
б) гортанно-глоткові частини
в) сонно-барабанні нерви
г) глибокий кам'янистий нерв
22. Укажіть частини, які відходять від грудних вузлів симпатичного стовбура:
а) легеневі нерви
б) стравохідні нерви
в) діафрагмальні нерви
г) грудні серцеві нерви
23. Укажіть нерви, які підходять до чревного сплетення:
а)великі внутрішні нерви
б) підчеревні нерви
в) малі внутрінносні нерви
г) поперекові внутрінносні нерви
24. Укажіть місце розташування чревного сплетення:
а) на передній поверхні аорти
б) на передній поверхні нижньої порожньої вени
в) навколо чревного стовбура
г) на рівні 12 грудного хребця
СЛОВНИК АНАТОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ
ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ
АПОНЕВРОЗ (aponeurosis) - сухожильне розтягання; широке плоске сухожилля, ко-торое мають широкі м'язи. Наприклад, зовнішній косий м'яз живота.
БІЛА ЛІНІЯ ЖИВОТА (linea alba abdominis) - серединна сухожильна смуга, розташована між меди-альными краями обох прямих м'язів живота. Утворена що переплітаються пуч-ками апоневрозів трьох пар широких м'язів черевної стінки. Між сухожильними пучками є щілини для проходження кровоносних з-судів і нервів. Біла лінія йде від мечоподібного відростка грудини до лобкового симфізу, маючи довжину 30-40 див. Трохи нижче її середини сухожильні волокна утворять пупочное кільце, заповнене рубцевою тканиною; на шкірі в цьому місці располо-жен пупок. Ширина білої ли-нии у верхньому відділі черевної стінки 1-2 див, вона стовщена донизу; найбільшу ширину - 3-5 див має в області пупка, нижче якого швидко звужується (0,5 див). При розбіжності сухожильних пучків і в області пупочного кільця можуть утворюватися грижі.
ЧЕРЕВНИЙ ПРЕСС (prelum abdominale) - комплекс спільно діючих м'язів, ко-торые, крім дії на кістяк забезпечують усередині-черевний тиск, удержи-вающее внутрішності. М'яза черевного преса, напружуючись, сприяють сечовипусканню, дефекації й родам. Крім то-го, вони беруть участь в акті подиху. При різкому со-кращении м'язів (підйом тя-жестей) відбувається увеличе-ние внутрішньочеревного тиску, що може привести до утворення грижі.
ПІХВА ПРЯМОГО М'ЯЗА ЖИВОТА (vagina musculi recti abdominis) - щільний апоневротический футляр, у якому укладена прямий м'яз живота. Має переднім і задню пластин-ки, утворені зрощенням апоневрозів косих і попереч-ной м'язів живота. Передня й задня пластинки влаштовані неоднаково у верхніх двох третинах піхви й у його нижній третині. Передня плас-тинка вгорі утворена апо-неврозом зовнішнього косого м'яза живота й переднім листком апоневрозу внутрен-ней косою, унизу апоневроза-ми всіх трьох м'язів живота. Задня пластинка вгорі об-разована заднім листком апо-невроза внутрішнього косого м'яза живота, апоневрозом поперечного м'яза живота й поперечною фасцією, унизу - тільки поперечною фасцією, що прилежит до брюши-ні. Місце на задньої пластин-кі, де апоневрози заканчи-ваются й переходять у перед-нюю пластинку, чітко виражено у вигляді дугоподібної лінії. Передня пластинка зрощена із сухожильними перемичками прямого м'яза живота, позад такого зрощення немає.
ОЧНИЦЯ (orbita) - че-тырехсторонняя порожнину, що на^-поминає піраміду. У по-лости залягають очне яб-локо, його допоміжні ор-ганы, посудини, нерви. У глаз-нице розрізняють чотири стен-ки. Верхня утворена глаз-ничной частиною лобової кістки й малим крилом клиноподібної кістки; нижня -- глазнич-ной поверхнею тіла верх^-їй щелепи, скуловой кісткою й очноямковим відростком піднебіння^-ний кості; медіальна - лоб-ным відростком верхньої челюс-ти, слізною кісткою, глазнич-ной пластинкою ґратчастої кістки й тілом клиноподібної кістки; латеральна - глаз-ничной поверхнею скуловой кості й очноямкова поверхня великого крила клиноподібної кістки. Широкий передній отвір називають входом в очницю. В очниці є ямка слізної залози, розташована у верхнелате-ральном куту і ямка слёз-ного мішка, розташована в Нижнемедиальном куту. Носослезный канал веде з ям-ки слізного мішка вниз, у но-совую порожнина. Очниця повідомляється з порожниною черепа че-рез зоровий канал і верхню очноямкову щілину; з під-скроневої й криловидно^-піднебіння^-ний ямками через нижню очноямкову щілину; з носовою порожниною через носослезный канал і із клыковой ямкою через подглазничный канал.
ДІАФРАГМА (dlaphragma) - головний дихальний м'яз, що при сокра-щении уплощается, увеличи-вая обсяг грудної порожнини й сприяючи вдиху, і прини-мает сферично опуклу форму при видиху, відокремлює грудну порожнину від черевної. У центрі її перебуває сухо-жильний центр у формі три-листника, його бічні лопас-ти більше середньої. У зависи-мости від місця початку мышеч-ных волокон у діафрагмі раз-личают три частини -і пояснич-ную, реберну й грудинную. Поперекова частина починається від передньої поверхні тіл I--III поперекових хребців і складається із двох, правих і лівої, ніжок і двох сухожильних дурок.
Ніжки обмежують срединно розташоване аорталь-ное отвір, над яким є серединна дугообраз-ная зв'язування, що перешкоджає здавлюванню аорти. Медиаль-ная й латеральна дугообраз-ные зв'язування перекидаються над великий поперекової мыш-цей і квадратним м'язом попереку. Реберна частина со-ставляет найбільшу частину діафрагми й починається зуб-цами від внутрішньої поверх-ности передніх кінців VII-XII ребер. Грудинная частина - від задньої поверхні тіла грудини й мечоподібного від-паростка. М'язові пучки всіх частин мають дугоподібний напрямок, що в^-сходить, і дос-тигают сухожильного центра. У діафрагмі розташовані аор-тальное й стравохідне от-верстия, а також отвір нижньої порожньої вени, находя-щееся в сухожильному центрі. Через аортальний отвір крім аорти проходить грудна протока, через стравохідний отвір разом зі стравоходом ідуть блукаючі нерви.
У діафрагмі виявлені слабкі місця, де м'язові пучки розходяться, образуя щілини у вигляді трикутників. Попереково-реберний треуголь-ник перебуває позаду між поперековою й реберної час-тями. Ця щілина закрита фасциями, плеврою (зверху) і очеревиною (знизу); у цьому місці можуть бути прориви гнійників і диафрагмальные грижі. Грудино-реберный трикутник перебуває спереду між грудинной і реберної частинами, через нього проходять із. суди й нерви.
КАНАЛ СТЕГНОВИЙ (са-nalis femoralis) формується при наявності стегнової грижі. Його внутрішнім отвором є стегнове кільце; на-ружным - підшкірна щілина в широкій фасції стегна. Стінки утворені стегновою веною (латерально), поверхневим (спереду) і глибокими (позаду) листками широкої фас-ции.
КАНАЛ ПАХОВИЙ (canalis inguinalis) - коса щілина між м'язами й апоневро-зами довжиною 4-5 див у нижнеемедиальном відділі живота над паховим зв'язуванням. У чоловіків він значно ширше, у ньому проходить насінний канатик, у жінок - кругле зв'язування матки. Має чотири стінки й два отвори (кільця). Передня стінка утворена апо-неврозом зовнішнього косого м'яза живота; задня - поперечною фасцією, що внизу зростається з паховим зв'язуванням; верхня - нижніми краями внутрішньою косою й поперечної м'язів живота, ко-торые у вигляді містка переки-дываются над насінним канатиком (або круглим зв'язуванням); нижня - подвороченным кра-ем (жолобком) пахового зв'язування.
Поверхневе пахове кільце представляє треуголь-ную щілина, утворену рас-щеплением апоневрозу наруж-ной косого м'яза живота на дві ніжки - медіальну, при-крепляющуюся до лобкового симфізу, і латеральну, при-крепляющуюся до лобкового горбка. Позаду й медиально зовнішнє пахове кільце ук-реплено поворотним зв'язуванням, що йде знизу нагору по-зади насінного канатика; ввер-ху й латерально-поперечными межножковьши волокнами.
Глибоке пахове кільце на^-ходиться вище й латеральнее по-верхностного на рівні сірки-дини пахового зв'язування (на 1,0-- 1,5 див вище її). Воно представ-ляет воронкоподібне углуб-ление в поперечній фасції, що инвагинируется по ходу насінного канатика й зростається з ним. Отвір укріплений з медіальної сто^-рони сухожильними пучками межъямочной зв'язування й позаду закритий очеревиною, на кото-рой є латеральна па-ховая ямка, соответствую-щая глибокому паховому кільцю. Паховий канал пред-ставляет великий практиче-ский інтерес, тому що є слабким місцем передньої стен-ки живота, через яке мо-гут випинатися грижі.
КАНАЛ ХРЕБЕТНИЙ (canalis vertebralis) представ-ляет собою сукупність хребетних отворів всіх поз-вонков. У ньому втримується спинний мозок з оболонками й внутрішнє хребетне ве-нозное сплетення. Канал з^-спілкується з порожниною черепа через велике потиличне от-верстие.
КАПСУЛА СУГЛОБНА (capsula articularis) гермети-чески оточує суглобну порожнину. Починається від краю суглобної поверхні (або не. скільки отступя від її) на од. ний кості й прикріплюється g краю суглобної поверхні іншої. Складається із синовиаль-ного й фіброзного шарів. Синовіальна мембрана на сто^-роні, зверненої в порожнину суглоба, гладка й блискуча. Це внутрішній шар суглобної сумки, що вистилає зсередини поверхня суглоба всюди, за винятком поверхні суглобних хрящів. Си-новиальная мембрана содер-жит велика кількість кро-веносных і лімфатичних з-судів і нервів; виділяє в порожнину суглоба липку, про-зрачную синовіальну жида-кістку (синовію). Відростки си-новиальной мембрани, вдаю-щиеся в порожнину суглоба, мо-гут бути у вигляді синовіальних складок, синовіальних ворси-нок, жирових складок.
КЛЮЧИЦЯ (clavtcula) - невелика трубчаста кістка S-образної форми, расположен-ная між грудиною й акромионом лопатки, з верхньої й ниж-ней поверхнями. Ключиця має стовщений грудинный кінець із суглобної поверх-ностью для зчленування з ру-кояткой грудини й сплющений акромиальный кінець із су-ставной поверхнею для зчленування з акромионом.
КІЛЬЦЕ СТЕГНОВЕ (ап-nulus femoralis) розташовано під паховим зв'язуванням у меди-альном відділі стегнової ла-куны, медиальнее стегнової вени. З боку черевний по-лости воно закрито тонкої фасциальной пластинкою й лим-фатическим вузликом. Є слабким місцем через яке можуть проходити стегнові грижі.
КІСТКА (os) - орган, кото-рый складається з декількох тканин, головної з яких є кісткова. Кожна кістка має певну фор-му, що визначається, мимо спадково передавае-мых особливостей, умовами виконуваних функцій, у тому числі впливами зовнішнього ха-рактера (тягою м'язів, при-крепляющихся до костей; дей-ствием сили ваги, давя-щей на кості; умовами пи-тания й іннервації та ін.), У тих місцях, де до костей прикріплюються м'язи, име-ются шорсткуваті горбисті відростки. По кістяку можна судити про силу м'язів, міцності зв'язувань того або іншого суб'єкта, тому що чим сильніше м'яза й міцніше зв'язування, прикрепляю-щиеся до костей, тим краще вы-ражен рельєф кістки.
За формою розрізняють длин-ные, короткі, плоскі й воз-духоносные кістки. Крім того, є кості змішаної або неправильної форми, У кап-сулах суглобів, а також у не-котрих сухожиллях зустрічаються сесамовидные кістки (див.).
Залежно від розвитку компактного й губчатого ве-щества розрізняють трубчасті кості (довгої й короткі) і губчатої кістки (довгі, ко-роткие й плоскі). Довгої трубчастої кістки у зв'язку з рас-личиями окостеніння мають диафиз (див.), що представляє більшу середню частину кістки; кістково-мозкову порожнину (див.); епіфізи, розташовані на кінцях кости (див.), і метафизы (див.), що представляють участ-ки кістки між епіфізом і диафизом, а також апофізи (див.) - кісткові виступи вбли-зи епіфіза. До довгих труб-чатым костям ставляться пле-чевая кістка, кістки передпліччя, стегнова кістка й кістки го-лени. До коротких трубчастих костей ставляться кості пя-стья, плюсны, фаланги. Вони мають тільки по одному эпи-физу (моноэпифизарные кістки).
Губчатые кістки побудовані переважно з губча-того речовини з тонким шаром компактної речовини снару-жи. До них ставляться ребра й грудина (довгої кістки), по-дзвінки, кістки зап'ястя й пред-плюсны (короткої кістки), кос-ти даху черепа, лопатка, тазова кістка (плоскої кістки) і деякі інших.
Живаючи кістка містить 50% води, 28 -- органічних ве-ществ і 22% неорганічних речовин. Висушена й знежирена кістка на 1/з складається з органічної речовини -_ оссеина й на 2/3 із солей кальцію, фосфору й інших елементів. Оссеин надає кос. ти еластичність, неорганиче-ские речовини - міцність
КІСТКА БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ (tibia) - Довга труб-чатая кістку, що має тіло й два епіфізи. Розташована з медіальної сторони гомілки. нa проксимальному кінці кістка стовщена й несе меди-альный і латеральний мыщел-ки із суглобними поверхнос-тями для зчленування з мыщел-ками стегнової кістки. Між суглобними поверхнями мы-щелков перебуває межмыщелковое піднесення, воно складається з медіального й латераль-ного горбків, спереду й по-зади піднесення располага-ются переднє й заднє межмыщелковые поля.
На задненижней поверхнос-ти латерального мыщелка на малоберцовая суглобна по-верхность. В області тіла большеберцовой кістки вгорі добре контурируется бугрис-тость, від якої вниз тягнеться передній гострий край кістки; її межкостный край звернений до малоберцовой кістки. На дистальному кінці большеберцовой кістки є нижня сус-тавная поверхня для сочле-нения з таранною кісткою, ме-диальная щиколотка із суглобною поверхнею й малоберцовая вирізка, розташована з латеральної сторони.
КІСТКА ПЛЕЧОВА (hu-merus) - довга трубчаста кістка, що має тіло (диафиз) і два кінці - верхній (проксимальний) і нижній (дистальний) епіфізи. В області проксимального кінця є голівка з великою сус-тавной поверхнею для соч-ленения з лопаткою. Анатомічна шийка відокремлює сустав-ную поверхня голівки від тіла. Хірургічна шийка представляє звужене місце нижче голівки, де найбільше часто бувають переломи плечової кістки.
На передній і латеральній поверхнях розташовуються великий і малий між якими прохдит межбугорковая борозна. Від кожного горбка вниз направляються гребені великого малого горбків. В області тіла є дельтоподібна бугристость, розташована латерально, і борозна променевого нерва, розташована позаду й имеющая спіральний напрямок. В області дистального кінця плечової кістки перебуває мыщелок із двома суглобними поверхнями, голівкою мыщелка й блоки плечової кістки, що з'єднуються із променевою й ліктьовою кістками. Вище мыщелка із двох сторін розташовуються латеральний і медіальний надмыщелки, за останнім проходить борозна ліктьового нерва. На задній поверхні перебуває глибока ямка, ліктьового відростка, а попереду - вінцева й променева ямки, розташовані вище блоку голівки мыщелка.
ЛАКУНА М'ЯЗОВА (la-cuna musculorum) - промежу-ток між тканевыми элемен-тами, перебуває за пахо-вой зв'язування, з медіальної сто^-рони обмежена подвздошно-гребенчатой дугою. Через неї проходять подвздошно-пояснич-ная м'яз і стегновий нерв.
.ОКІСТЯ (periosteum) - тонка, досить креп-кая соединительно-тканная пластинка блідо-рожевих кольорів, що щільно свя-зана з кісткою тонкими волок^-нами. Останні, відокремлюючись від окістя, проникають у кістку, залягаючи в особливих ка-нальцах. Окістя состо-ит із зовнішнього грубоволок-нистого й внутрішнього - тон-коволокнистого шарів,.
ХРЕБЦІ ШИЙНІ (vertebrae cervicales) - сім хребців, що утворять шийний відділ хребетного стовпа. Мають невеликого розміру тіла овальної форми, що поступово розширюються донизу; їхні остисті відростки роздвоєні зі слабко вираженим нахилом. Остистий відросток VII шийного хребця довгий, не роздвоєний, виступає далі інших, тому його називають виступаючої. Поперечні відростки короткі, мають два горбки - передній, що є рудиментом ребра, і задній, що представляє властиво перцевий відросток. Передній горбок VI шийного хребця розвинений сильніше інших, до нього можна пригорнути сонну артерію (сонний горбок).
ПОРОЖНИНА СУГЛОБНА (cavuni articulare) - герметично закрите щелевидное простір, обмежений суглобними поверхнями, покритими суглобним хря-щом і синовіальної мембра-ной, заповнене синовиаль-ной рідиною.
РЕБРА (costae) - вигнуті кісткові пластинки, сплющені з боків і злегка скручені по довжині. Кожне ребро складається з кісткової частини й реберного хряша. Довжина ре-бер зростає від I до VII і зменшується від VII до XII. Найбільш довге VII ребро. Розрізняють щирі ребра (I-VII), безпосередньо сое-диняющиеся із грудиною, і помилкові ребра (VIII-XII), які приєднуються до хряща вышележащего ребра (VIII-X) або закінчуються вільно (XI, XII), тому останні два ребра називають коливними.
Кісткова частина ребра на він^-нім-ньому-зад^-ньому кінці має голівку, шей-ку й горбок ребра. На голов-кі й горбку є сустав-ные поверхні для сочле-нения із хребцями. В XI і XII ребер горбки отсутст-вуют. Передня, більша частина ребра представляє його «тіло, місце максимального вигину - кут ребра. По нижньому краї ребра проходить борозна, у якій распола-гаются міжреберні посудини й нерви. Перше ребро коротше й ширше інших, воно сплю-щено зверху вниз, на його нею-верх^-їй поверхні є бу-горок переднього сходового м'яза, позад якого распо-лагается борозенка подклю-чичной артерії.
ДЖЕРЕЛЬЦЯ ЧЕРЕПА (tonttculi cranii) - неокостенев-шие ділянки дитячого черепа, Що Представляють залишки перетинчастої тканини між костями черепа; звичайно розташовуються в області кутів менной кістки. Більшість їх заростають у перші місяці після народження. Найбільше джерельце - передній заростає на другому році життя.
ДЖЕРЕЛЬЦЕ ЗАДНІЙ (fonticulus posterior) - трикутна соединительно-тканная пластинка, що представляє неокостенілий відросток даху черепа в місця з'єднання са-гиттального й ламбдовидниго швів. Заростає на другому місяці життя.
ДЖЕРЕЛЬЦЕ КЛИНОПОДІБНИЙ (fonticulus sphenoidalis) - соединительно-тканный ділянка неокостенілого даху черепа, що перебуває на місці з'єднання великого крила клиноподібної кістки з лобовою, тім'яною й скроневою кістками. Заростає на другому-третьому місяці життя.
ДЖЕРЕЛЬЦЕ ПЕРЕДНІЙ (fonticulus anterior) - неокостеніла соединительно-тканная пластинка ромбовидної форми в області даху черепа, що розташована на перетинанні вінцевого, сагиттального й лобового швів. Костеніє на другому році життя дитини.
ДЖЕРЕЛЬЦЕ СОСЦЕВИДНЫЙ (fonticulus mastoideus) - соединительно-тканный ділянка неокостенілого даху черепа, що перебуває на місці з'єднання сосцевидного відростка скроневої кістки з тім'яною й потиличною кістками. Заростає на другому-третьому місяці життя.
ЗВОДИ СТОПИ - просторова архітектоніка до^-їй стопи при їхньому зчленуванні. Така структура характерна тільки для людської стопи у зв'язку з вертикальним по-ложением тіла. Розрізняють поздовжні й поперечний сво-ды. Поздовжні зводи прохо-дят через кожну плюсневую кістка, вони опуклі квер-ху; найбільш високим явля-ется звід, що проходить через II плюсневую кістка (висота 6-7 див). Всі поздовжні своы сходяться на п'ятковому буг-рі. Спереду зводи заканчи-ваются на голівках плюсневых костей. Поперечний звід найбільш виражений в області ос-нований плюсневых костей, він більше похилий і низький на лате-ральной стороні, чим на медіальній. Внаслідок цього ме-диальный край стопи припод-нят і утворить як би вхід під арку.
У зв'язку зі склепінною структурою при стоянні стопа опи-рается на п'ятковий бугор і голівки плюсневых костей (на-ибольшую навантаження несуть I і V плюсневые кістки), а пальці служать для відштовхування під час ходьби й перегони. У зміцненні зводів стопи мають значення зв'язковий (особливо довге зв'язування підошви) і м'язовий апарати, а також сухожилля довгих м'язів гомілки, прикреп-ляющихся на стопі й образую-щих «затягування» зводів. При ослабленні м'язового й свя-зочного апаратів виникає плоскостопість при цьому наб-людается зменшення висоти зводів і розтягання зв'язувань, що супроводжується болез-ненными явищами..
ЗВ'ЯЗУВАННЯ (ligamenta) - соединительно-тканные волокнисті утворення, що нагадують тяж, пучок або пла-стину, що з'єднують кістки (синдесмози) або поддерживаю-щие утворення внутрішніх органів. Крім того, связ-ками називають дубликатуры й листки серозних оболонок, які з'єднують органи зі стінками волостей тіла або між собою, а також облитепрованные ембріональні посудини й протоки. Зв'язування зміцнюють суглоби, направляють і втримують рух у суглобі: 1) направляють руху суглобної поверхні по певній осі обертання в даному суглобі, розподіляючись залежно від числа й положення його осей; 2) розташовуються перпендикулярно осі обертання по її кінцях; 3) лежать у площині руху даного суглоба. Зв'язування можуть бути внекапсульные, капсульні й внутрікапсульні.
СУМКА СИНОВІАЛЬНА (bursa synovialis) - щелевидная порожнина, вистелена синовіальною оболонкою, що звичайно повідомляється з порожниною суглоба й утримуюча рідина. Розташовується в місцях найбільшого тертя: під шкірою, м'язами, фасциями й сухожиллями. Найбільше часто перебуває поблизу прикріплення м'язів, між сухожиллям і кісткою. Це пояснюється тим, що тут переміщення органів по відношенню друг до друга досягає значного ступеня, интерстициальная сполучна тканина стає усе більше пухкої й між поверхнями сухожилля й кістки формується порожнина із гладкими стінками.
СУГЛОБ ВИСОЧНО-НИЖНЕ-ЧЕЛЮСТНОЙ (art. temporomandibularis) - парне синовіальне з'єднання між голівкою нижньої щелепи й иижнечелюстной ямкою скроневої кістки; ставиться до щелковым комбінованих суглобів. Усередині суглоба перебуває суглобної диск, що зростається з капсулою"' ділить порожнина суглоба на в " хний і нижній відділи. q ставная капсула прикреПл^' ется до шийки нижньої челюст' і по краях нижнечелюстно1 ямки так, що суглобної бущ доля перебуває в полоаи су, става. Синовіальна мембрана окремо вистилає верхній н нижній відділи суглоба. Кап. суду укріплена сильної боко-вой зв'язуванням, пучки якого йдуть косо назад від скулового відростка скроневої кістки до шей-кі нижньої щелепи. Крім того, для зміцнення нижньої щелепи мають значення утол-щения фасций (зв'язування), иду-щие від шиловидного відростка (шило-нижнечелюстная связ-ка) і від клиноподібної кіш (клиновидно - нижнечелюстная зв'язування).
У височно-нижнечелюстном суглобі основні русі відбуваються навколо фронталь-ной осі - опускання й піднімання нижньої щелепи; при цьому суглобної диск залишається на місці, а голівка рухається в поглибленні хряща; при сильному відкриванні рота голівка разом з диском виходить суглобної горбок. Крім того, можливі зсуви щелепи вперед та назад, боковы й кругові рухи нижньої щелепи..
СУГЛОБ ПРЕДПЛЮСНЫ ПОПЕРЕЧНИЙ (art. tarsi transverse) -і хірургічне поняття, що поєднує пяточно-кубовидный суглоб і частина таранно-пяточно-ладьевидного суглоба, що перебуває між голівкою таранної й ладьевидной кісткою (шопаров суглоб). По лінії цих суглобів проводять вичленовування переднього відділу стопи. «Ключем» цього суглоба називають роздвоєне зв'язування, розташовану на тилу стопи й складає із двох частин - пяточно-ладьевидной і пяточно-кубовидной, тому що після розсічення цього зв'язування можна легко розкрити суглоби.
СУХОЖИЛЛЯ (tendo) - частина м'яза, за допомогою до-торою вона з'єднується з ко-стью. Сухожилля тісно связа-но з эндомизием і перимизием і складається із щільної волокнис-той сполучної тканини. Пучки сухожилля объедине-ны тонкої соединительно-ткан-ной оболонкою, де проходять посудини.
ТРИКУТНИК СОННИЙ (trigonum caroiicum) розташований на шиї, обмежений сза-ди краєм грудино-ключично-сосцевидной м'яза, угорі - заднім черевцем двубрюш-ной м'яза, унизу - верхнім черевцем лопатно-під'язичного м'яза. У ньому прохо-дит загальна сонна артерія.
ТРИКУТНИК ЯЗЫЧ-НЫЙ (trigonum linguale) розташований на шиї, обмежений під'язичним нервом, заднім черевцем двубрюшной м'яза й краєм щелепно-під'язичного м'яза, описаний Н.И. Пироговим. Всю площу трикутника займає під'язично-язичний м'яз. Розсунувши її волокна, можна виявити язичну артерію.
ЧЕРЕП (cranium) - кістяк голови, служить вмістищем для головного мозку, органів почуттів початкових відділів травної й дихальної систем. Череп ділять на мозковий і внутренностный (особа-виття). Мозковий череп включа-ет лобову, тім'яні, затылоч-ную, скроневі, клиноподібну й ґратчасту кістки. Внутренностный - верхні й нижню щелепи, піднебінні, скуловые, носові, слізні кістки, а також нижні носові раковини, сошник і під'язичну кістку, У черепі розрізняють звід, зовнішнє й внутрішня підстави. Звід (дах) черепа являє собою верхню, опуклу його частину, що складається із плоских костей, що мають три шари: зовнішню й внутрішню пластинки, утворені з компактної речовини, між якими розташоване диплоэ - губчата речовина, у ньому проходять диплоические канали, що містять однойменні вени. Внутрішня пластинка тендітна, при травмах може ламатися навіть при цілості зовнішньої пластинки, ушкоджуючи оболоч-ки мозку. Зовнішнє основа-ние звернене кнаружи, внутрішнє - у порожнину черепа.
ВНУТРІШНІ ОРГАНИ Й ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ
КИШКА СЛІПА (caecum) - початковий, расширен-ный відділ товстої кишки тривай-ний 5-8 див, шириною 7-8 див, розташований нижче місця впадання тонкої кишки. Від заднемедиальной стінки сле-пой кишки відходить червоподібний відросток (апендикс). У місця впадання подвздошной кишки в сліпу образу-ется илеоцекальный кут. Кишка розташована в правої подвздошной ямці, проектується на поверхню жи-вота в правої пахової обла-сти. Може спостерігатися вы-сокое положення на різних рівнях, аж до положе-ния під печінкою Кишка по-крита очеревиною із всіх сто-рон, приблизно в 10% випадків спостерігається мезопе-ритонеальное положення. На внутрішній поверхні сле-пой кишки є щелевидной форми илеоцекальное от-верстие, що з'єднує подвз-дошную кишку зі сліпий. Цей отвір постачений илеоцекальным клапаном, що складається із двох губ, що мають вид пол-місячних складок, з'єднаних з боків спайками В сторо-ны від спайок тягнуться складки слизуватої - вуздечки илеоцекального клапана Наявність клапана обумовлена выпячи-ванием на 1-2 див кінцевого відділу тонкої кишки в сле-пую. У цьому місці в стінці кишки циркулярний мышеч-ный шар трохи стовщений. Клапан, пропускаючи місти-моє з тонкої кишки в тол-стую, не пропускає його об-ратно.
На 2-3 див нижче илеоцека-льного отвору перебуває отвір апендикса, снаб-женное невеликою складкою.
ВІДРОСТОК ЧЕРВОПОДІБНИЙ (АПЕНДИКС) (appendix vermiformis) - вигнута циліндрична трубка довжиною 8-15 див, шириною 6-8 мм, що з'єднується зі сле-пой кишкою. Покритий очеревиною з усіх боків і має добре виражену бры-жейку. Положення аппен-дикса вариабельно: нисходя-щее (40-45%), що сходить (13%), медіальне (17-20%), латеральне (близько 25%) і залежить від висоти располо-жения сліпої кишки. Стен-ка червоподібного відростка з^-коштує зі слизуватої оболонки, подслизистой основи, мышеч-ной і серозної оболонок. У слизуватій є велика кількість лимфоидной тканини, що утворить великі скупчення - групові лімфатичні фолікули дорослих на 1 див2 їх налічується 10-15. У зв'язку з апендикс відносять до лимфоэпителиальным органів імунної системи. У группо-вых лімфатичних фоллику-лах апендикса відбувається дифференцировка В-лимфоцмтов.
СЕРДЕЧНО-СОСУДИТСАЯ СИСТЕМА
АРТЕРІЯ СТЕГНОВА (a. femoralis) - продовження зовнішньої подвздошной артерії, границею між которы-ми служить пахове зв'язування. Артерія виходить на стегно через судинну лакуну й лежить у стегновому трикутнику разом зі стегновим нервом (латерально) і стегновою веною (медиально). Проходячи вниз, іде по подвздошно-гребенчатой борозні, а потім передній борозні входить у канал, що приводить, через ко-торый артерія проникає в підколінну ямку, де арте-риальный стовбур називається підколінною артерією. Бед-ренная артерія віддає дуже велику глибоку артерію стегна, а крім того, поверх-ностную надчревную артерію, поверхневу артерію, оги-бающую подвздошную кістка (до шкіри й м'язів живота), зовнішні полові артерії (до зовнішніх полових органів) і спадну колінну ар-терию, що із приводя-щего каналу виходить через його передній отвір і опус^-кається до колінного суглоба, де бере участь в утворенні артеріальної мережі колінного суглоба.
АРТЕРІЯ БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ ЗАДНЯ (a. tibialis posterior) - одна із двох кінцевих галузей підколінної артерії, крупніше передньої. По напрямку є продовженням підколінної ар-терии. Спускається вниз у голеноподколенном каналі, з якого виходить у нижньому відділі гомілки й лягає медиальнее ахиллова сухожилля, розташовуючись поверхово; далі обгинає позаду медиаль-ную щиколотку й під удерживателем згиначів проникає на стопу, де ділиться на конеч-ные галузі - медіальну й латеральну підошовні ар-терии. Задня большеберцовая артерія дає велику малоберцовую артерію, ме-диальные кісточкові, пяточ-ные артерії й дрібні мышеч-ные галузі.
АРТЕРІЯ СКРОНЕВА ПО-ВЕРХНОСТНАЯ (a. temporalis superficialis) - одна з ко-нечных галузей зовнішньої сон^-ний артерії. Іде нагору вна-чале в товщі привушної же-лезы, потім під фасцією й ко-жей. Ділиться на лобову й тім'яну галузі. Кровоснабжа-ет привушну залозу, шкіру й м'язи особи, вушну рако-вину й зовнішній слуховой прохід, шкіру скроневої й тім'яної областей..
АРТЕРІЯ ПІДКЛЮЧИЧНА (a. subclavia) - глав-ный артеріальний стовбур верх^-їй кінцівки; крім того, дає галузі на шиї й до стінок грудної порожнини. Ліва арте-рия починається від дуги аорти, права - від плечеголовного стовбура. Образуя опуклу догори дугу, підключична артерія обгинає купол плеври й через верхню апертуру грудної порожнини виходить на шию, де лежить у межлестничном проміжку, располага-ясь у борозні I ребра; далі триває в пахвову артерію. Границею між ни-ми служить зовнішній край I ребра.
У підключичній артерії розрізняють три відділи: пер-вый - до входу в межлестнич-ный проміжок, де від арте-рии відходять хребетні, внутрішня грудна артерії й щитошейный стовбур; другий - у межлестничном проміжку, де відходить реберно-шийний стовбур; і третій - після выхо-да з межлестничного проме-жутка, де відходить поперечна артерія шиї.
АРТЕРІЯ ПІДКОЛІННА (a. poplitea) - продовження стегнової артерії. Располо-жена глибоко в підколінній ямці разом зі стегновою веною (лежить поверхово). Спус-каясь на гомілку, проникає в голеноподколенный канал, де ділиться на кінцеві вет-ви - передню й задню большеберцовые артерії. Під-колінна артерія дає п'ять колінних артерій: латераль-ную й медіальну верхні, латеральну й медіальну нижні й середню. Колінні артерії кровоснабжают до-ленний суглоб, що оточують м'язи й, анастомозируя меж-ду собою, утворять колінну суглобну мережу..
АРТЕРІЯ СОННА НА-РУЖНАЯ (a. carotis externa) - одна з кінцевих вет-вей загальної сонної артерії. Іде нагору й медиально, вхо-дит у привушну залозу, де на рівні шийки нижньої щелепи ділиться на свої ко-нечные галузі - поверхност-ную скроневу й верхнечелю-стную артерії. Крім того, від її відходять верхня щито-видная, язична, лицьова, потилична задня вушна й вос-ходящая глоткова артерії.
АРТЕРІЯ СОННА ЗАГАЛЬНА (a. carotis communis) - основний стовбур, що забезпечує кровопостачання голови й шиї. Праворуч відходить від плечеголовного стовбура, ліворуч -дуги аорти, тому ліва артерія длиннее правої. Под-нимаясь вертикально нагору, на рівні верхнього краю щитовидного хряща вона ділиться на зовнішні й внутрішню сонні артерії. В області невеликого розширення внут-ренней сонної артерії нахо-дится сонний синус, у стінці якого закладені багаті нервові закінчення, що грають роль у регуляції кров'яного тиску. Між внутрішньою й зовнішньої сонними арте-риями розрізняють невеликий сонний гломус, що складається із кромаффинной тканини й содер-жащий густу капілярну мережу.
АРТЕРІЯ СТОПИ ТИЛЬНА (a. dorsal is pedis) - про-должение передньої більше-гомілкової артерії на стопі, віддає медіальні й латеральні предплюсневые артерії. На рівні підстави плюсне-вых костей ділиться на дуго-образную артерію, що йде латерально, і глибоку підошовну галузь, що в області I межплюсневого про-межутка прободает м'яза й виходить на підошовну поверхню стопи, де з'єднується з латеральною підошовною артерією, образуя підошовну дугу. Дугоподібна артерія, проходячи на тилу стопи, віддає тильні плюсневые артерії, які розділяються на тильні пальце-вые артерії, що йдуть до пальців.
ВІДЕНЬ НОГИ ПІДШКІРНА БІЛЬША (v. saphena magna) - поверхнева вена, що починається з тильної венозної мережі стопи; проходить по медіальній поверхні го-лени й стегна. У верхньому відділі стегна переходить на його перед-нюю поверхня й в області підшкірної щілини впадає в бед-ренную вену. На всьому шляху в неї впадають численні підшкірні вени, а також на-ружные полові вени, по-верхностная надчревная вена й поверхнева вена, оги-бающая подвздошную кістка.
ВІДЕНЬ НОГИ ПІДШКІРНА МАЛА (v. saphena parva) - поверхнева вена, располо-женная на задній поверхні гомілки. Вона починається з тильної венозної мережі стопи за її латеральним лодыж-ки й далі розташовується на задній поверхні гомілки, упадаючи в підколінну вену в області підколінної ямки.
ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ (nodi lymphatici) - органи імунної системи бобовидной форми різних розмірів - від дрібних (0,5-1 мм) до великих (2-5 див), сірувато-рожевих кольорів. Розташовані по ходу лімфатичних сосу-дов, які в них прерыва-ются. Мають поглиблення - ворота, куди входять артерії й виходять вени, що виносять лімфатичні посудини. При-носящие лімфатичні сосу-ды проникають у вузол з выпук-лой сторони. Вузли располо-жены групами в определен-ных областях тіла (регионарные вузли), зустрічаються й оди-ночные вузли. Залежно від положення вузли ділять на по-верхностные й глибокі, а також на париетальные (при-стеночные) і вісцеральні (внутренностные).
Лімфатичні вузли сна-ружи покриті соединительно-тканной капсулою, від якої вглиб відходять трабекулы; між трабекулами находит-ся лимфоидная тканина, обра-зующая фолікули. Различа-ют коркове й мозкове ве-щества вузла. У корковому ве-ществе фолікули мають ок-руглую форму, у мозковому - витягнуті у фолікулярні тяжи.
У фолікулах відбуваються процеси утворення лимфо-цитов. Між фолікулами перебувають простори (лим-фатические синуси), выстлан-ные эндотелиоподобными (бе-реговыми) клітками. Лімфа через посудини, що приносять, про-никает у вузол, розтікається по синусах, вступаючи в тісний кін-такт із фолікулами, захоплює із собою зрілі лімфоцити.
З лімфатичних синусів формуються що виносять лим-фатические посудини, які виходять через ворота вузла. Крім функції лимфопоэза, лімфатичні вузли служать біологічними й механиче-скими фільтрами, виконуючи захисну функцію. При про-никновении інфекції вузли збільшуються й стають хворобливими.
СЕРЦЕ (сог) - порожній четырехкамерный м'язовий орган конусоподібної форми, функція якого обеспечи-вает безперервний кровоток по кровоносних посудинах. Раса^-покладається за грудиною в середньому средостении грудної порожнини, розширена його частина (підстава) спрямована нагору, кзади й вправо, а су-женная (верхівка) - униз, уперед і вліво. Стосовно серединної площини серце розташоване асиметрично: 2/3 його перебуває праворуч, а 2/3 - ліворуч.
Различают диафрагмальную (нижню), грудино-реберную (передню) і легеневі (бо-ковые) поверхні серця. На них контурируются борозни з рясним змістом жи-ровой клітковини, у которык проходять власні артерії й вени серця. Поперечно раса^-покладається вінцева борозна, кільцеподібно розмежовуючи передсердя від желудочков. Уздовж грудино-реберной по-верхности проходить передня межжелудочковая борозна, че-рез диафрагмальную поверх-ность - задня межжелудоч-ковая борозна. Ці борозни відповідають границям між желудочками.
Маса серця в жінок око-ло 250 м, у чоловіків - близько 330 м, найбільший поперечний розмір - 8-11 див, довжина - 10-15 див, переднезадний раз^-мер - 6-8 див. Наведені показники серця вариабельны й залежать від віку, підлоги й фізичного стану. Серце має камери: праві передсердя й желудочек, ліві передсердя й желудочек. Праві камери отделе-ны від лівих суцільний пере-городкой, тому права й ліва половини серця не повідомляються між собою. У пра-вой половині серця находит-ся венозна, а в лівої - артеріальна кров. Між передсердями й желудочками є предсердно-желудочковые отвору, через ко-торые кров при скороченні передсердь виганяє в же-лудочки.
У стінці розрізняють три обо-лочки: зовнішню - эпикард, середню - міокард і внут-реннюю - эндокард. Эпи-кард - один з листків сероз-ного шаруючи перикарда. Міокард утворений поперечно-смуг-тією м'язовою тканиною, що відрізняється від кістякової як будовою волокон, так і мимовільною функцією. Мы-шечные волокна фіксовані до соединительно-тканному ске-лету серця, представленому фіброзними кільцями навколо предсердно-желудочковых от-верстий, а також отворів легеневого стовбура й аорти. Мио-кард передсердь розвинений значно слабкіше желудочков, представлений двома шарами, функція його - вигнання крові в желудочки. Міокард желу-дочков має тришарова будова зі складним перепле-тением пучків м'язових в-локон. Рельєф його внутрен-него шаруючи складний внаслідок формування м'ясистих трабекул (поперечин) і сосочковых м'язів. У стінці предсер-дий внутрішній шар міокарда гладкий, крім областей вушок, де рельєфно виділяються гре-бенчатые м'яза. У стінці лівого желудочка міокард поч-ти у два рази толще в сравне-нии із правим желудочком. Це пояснюється розходженням функцій: скорочення лівого желудочка забезпечують цир-куляцию крові через велике коло кровообігу, пра-вого - через малий. Міокард передсердь і желудочков изо-лирован друг від друга чим пояснюється їх роздільне со-кращение.
Частота й последователь-ность скорочень передсердь і желудочков регулюється особливими атипичными мышеч-ными клітками, составляющи-ми провідну систему серд-ца. Вона представлена синусо-предсердным, предсердно-желудочковым вузлами й предсердно-желудочковым пучком. Синусно-предсердный вузол ло-кализуется в стінці правого передсердя між правим вушком і отвором верхньої порожньої вени. Волокна від нього досягають міокарда предсер-дий і предсердно-желудочкового вузла. Останній распо-ложен у нижній частині межпредсердной перегородки. Від предсердно-желудочкового уз-ла починається предсердно-желудочковый пучок, що у товщі межжелудочковой пе-регородки розділяється на праву й ліву ніжки, ветвящие-ся в міокарді желудочков.
Провідна система серця забезпечує проведення воз-буждений від підходящих до серця симпатичних і пар-симпатичних нервів безпосередньо до типового волок^-нам передсердь і желудочков. Поряд із цим синусно-предсердный вузол володіє функ-цией автоматичного регули-рования ритму серцевих соків-рощень у нормальних умовах.
Эндокард вистилає усередині всі порожнини серця й всі эле-менты його складного рельєфу (гребенчатые й сосочковые м'яза, м'ясисті трабекулы, сухожильні хорди). Складки эндокарда, що містять в основі щільну соединитель-ную тканина, в устях отворів серця утворять клапанний апарат. Основу эндокарда со-ставляют соединительно-ткан-ные й гладкі м'язові волокна з эндотелиальным по-дахом на вільної поверх-ности.
Праве передсердя - по-лость, що збирає венозну кров з великого кола кро-вообращения й стінок серця. У задньому відділі правого пред-сердия є розширення (синус порожніх вен) з отвер-стиями верхніх і нижньої порожніх вен. Нижче місця впадання нижньої порожньої вени перебуває отвір вінцевого синуса, через яке здійснюється відтік венозної крові від сте-нок серця. У стінці предсер-дия відкриваються множествен-ные непостійні отвори найменших вен Спереду й догори праве передсердя, су^-живаючись, утворить треуголь-ной форми праве вушко. На межпредсердной перегородці конгурируется овальна ям-ка - слід овального отвер-стия, що існує в плод-ном періоді розвитку.
Правий желудочек має форму тригранної пирами-ды, у підставі якої раса^-покладаються два отвори. До переднього з них порожнина желудочка, звужуючись, образу-ет артеріальний конус, що пер-ходить в устя легеневого стовбура. Цей отвір має клапан, що складається з перед-їй, правої й лівої полулун-ных заслінок. Заднє отвер-стие - предсердно-желудочковое, воно повідомляє правий желудочек з розташованим над ним правим передсердям. В окружності цього отвору перебуває правий предсердно-желудочковый клапан, состоя-щий з передніх, задніх і медіальної (перегородкової) стулок. По вільному краї й нижній поверхні стулок укріплені тонкі сухожиль-ные нитки, інший кінець кото-рых починається від передньої й задньої сосочковых м'язів правого желудочка
Ліве передсердя має фор-му куба. В області його перед-їй стінки виділяється ліве вушко. Зверху й позаду в ліве передсердя відкриваються чотири легеневі вени (по двох від кожної легені), по кото-рым надходить артеріальна кров з малого кола крово-обращения й далі через ле-вое предсердно-желудочковое отвір у лівий желудочек.
Лівий желудочек конусо-видной форми, вершина його є верхівкою серця, а підстава звернена нагору й вправо. В отворі між лівим передсердям і лівим желудочком розташовується ле-вый предсердно-желудочковый клапан, що складається із двох стулок (передньої й зад^-їй). Від них сухожильні хорди тягнуться до передній і задньої сосочковым м'язів. З лівого желудочка виходить аорта - головна посудина великого кола кровообігу. В отворі аорти розташований клапан, що складається правих, лівої й задньої напівмісячних заслінок.
Функція клапанів серД11а полягає в забезпеченні руху крові в одному на-правлінні. При скороченні передсердь стулки лівого й правого предсердно-желудочковых клапанів відкриваються убік порожнин желудоч-ков. При скороченні желу-дочков сухожильні хорди перешкоджають вивороту ство-рок у просвіт передсердь Кров з желудочков при цьому направляється в аорту (з лівого желудочка) і ле-гочный стовбур (із правого же-лудочка), напівмісячні заслон-ки їхніх клапанів притискаються до стінок посудин У момент розслаблення желудочков по-лулунные заслінки клапанів аорти й легеневого стовбура, за-полняясь кров'ю, повністю перекривають просвіт посудині» і запобігають повернення кро-ви в желудочки.
Кровопостачання серця осу-ществляется лівими й правої вінцевими артеріями (див.), що беруть початок від розширеного відділу висхідної аорти.
Вен серця більше, ніж артерій. Великі вени - більшої, середньої, мала серцеві вени, задня вена лівого желудочка й коса вена лівого передсердя - збираються у венозний синус, що впадає в праве передсердя.
Лімфа від серця відтікає до трахеобронхиальным і передніх средостенным лимфатиче-ским вузлам.
Іннервація серця осуще-ствляется чутливими, симпатичними й парасимпа-тическими нервами. Від блукаючого нерва в шийному відділі відходять верхні й нижні шийні серцеві, а в груд-ном - грудні серцеві вет-ви (парасимпатические й чув-ствительные). Від шийних узи-лов симпатичного стовбура до серця направляються верхні, середні й нижні серцеві нерви, від грудних вузлів - грудні серцеві нерви. Підходящі до серця галузі й нер-вы формують поверхневе (на ввігнутій поверхні дуги аорти) і глибоке (поперед біфуркації трахеї) внеорганные серцеві сплетення. Від їхні нервові галузі утворять загальне внутріорганне серцеве сплетення, що іннервує всі структури органа.
ПОСУДИНА КОЛЛАТЕРАЛЬНЫЙ (vas collaterale) - посудина, що здійснює околь-ный (бічний) шлях руху крові (лімфи) в обхід основ-ному посудині. Навколо великих і середніх по діаметрі сосу-дов проходять у тім же направ-лении більше дрібні коллате-ральные посудини, до яких також ставляться посудини м'язів, нервів, посудин, клетчаточных утворень. Між основним і коллатеральными посудинами є множинні анас-томозы. Особливо вони хоро-шо розвинені навколо суглобів і деяких внутрішніх орга-нов, При тривалому сдавли-вании або закупорці основно-го посудини коллатеральные значно розширюються. Разом з тим утворяться но-вые посудини й анастомози. Створюються умови коллатерального кровообігу, при якому частково або повністю компенсується порушення кровотока в основній посудині. Судинні коллатерали існують в артеріальній, венозній і лімфатичній системах.
НЕРВОВА СИСТЕМА Й ОРГАНИ ПОЧУТТІВ
ОЧНЕ ЯБЛУКО (bulbus oculi) - частина ока шаро-образной форми з переднім і заднім полюсами, екватором і меридіанами. Складається із трьох оболонок - фіброзного, судинного й сітчастої і ядра.
Фіброзна (зовнішня) обо-лочка ділиться на склеру й роговицю (остання є передньою опуклою й прозрач-ной частиною фіброзної обо-лочки).
Судинна оболонка делит-ся на три частини- властиво судинна оболонка є задньою, здебільшого со-судистой оболонки, що містить безліч кровоносних посудин. Ресничное тіло представляє стовщену частину судинної оболонки, кольцевидно навколишній кришталик, і складається з ресничной (аккомодационной) м'яза з волокнами, що йдуть циркулярно, радіально й у меридіональному напрямку. На внутрішній поверхні ресничного тіла є численні ресничные відростки з більшою кількістю капілярів. Радужка є пе-редней частиною судинної обо-лочки, у її центрі располага-ется круглий отвір - зра-чок. У товщі радужки нахо-дятся гладкі м'язи, що утворять сфінктер зіниці (мыш-ца, що звужує зіницю) і дилятатор - розширник зрач-ка. У радужці є пиг-ментные клітки, определяю-щие її кольори.
Сітківка - внутрішня обо-лочка, що ділиться на зорову, ресничную й ра-дужную частини. У зоровій частині сітківки закладені трехнейронные центри, включаю-щие фоторецепторні (I нейрон), асоціативні (II) і ганглионарные (III) нейрони. Дві останні частини не містять світлочутливих Рецепторів. У сітківці в об-ласти заднього полюса є зорового нерва - виходу із сітківки зорового нерва. Латеральнее диска перебуває жовта пляма овальної форми із центральною ямкою. У цьому місці фокусируются світлові промені.
У сітківці є скоп-ления периферичних отрост-ков фогорецепторных кліток - паличок і колбочек. Останні перебувають головним чином в області жовтої плями (їх 6 млн.), з ними свя-зано сприйняття чіткого де-тального зображення й цвет-ное зір. Палички (125 млн.) розташовані по всій сітківці й функціонують при торб-річковому висвітленні, з ними свя-зано бічний зір. В обла-сти диска зорового нерва палички й колбочки отсутст-вуют, тому це місце на-зывают сліпою плямою. На-ружный шар сітківки содер-жит пігментні клітки й со-ставляет її пігментну частину.
Внутрішні середовища ока представлені кришталиком, рідиною передньої й задньої камер і склоподібним тілом. Кришталик має форму двоя-ковыпуклой лінзи, він складається з еластичних, прозорих кришталикових волокон, що не мають посудин; оточений тонкою капсулою, що при-крепляется до ресничному тіла за допомогою ресничного по-яска (цинкового зв'язування). При скороченні ресничной м'яза судинна оболонка подтяги-вается вперед; крім того, внаслідок скорочення цир-кулярных волокон уменьша-ется діаметр кільця реснич-ного тіла. При цьому зменшується натяг ресничного паска, а кришталик у силу своєї еластичності стає більше опуклим, його прелом-ляющая здатність увеличи-вается, поліпшуючи видимість на близькій відстані. Цей ме-ханизм називається аккомода-цией. При розслабленому рес-ничном тілі ресничный пасок натягається й кришталик уп-лощается, пристосовуючись до бачення на більше далекому расі-стоянні.
Передня камера ока на^-ходиться між задньої по-верхностью роговиці й перед-їй поверхнею радужки; задня камера - між зад^-нею поверхнею радужки й передньою поверхнею хру-сталика; камери ока сооб-щаются між собою через зіницю, вони заповнені про-зрачной рідиною, водяни-стой вологою. Остання про-дуцируется капілярами ресничных відростків постійно, її відтік відбувається в області райдужного-рогівкового кута, де між волокнами гребенчатой зв'язування є простори, пов'язані з венозним сину-сом, що проходить у фіброз^-ний оболонці на границі ро-говицы й склери. За хру-сталика перебуває велика склоподібна камера ока, заповнена прозорим склоподібним тілом, що має же-леобразную консистенцію.
МОЗОК ГОЛОВНОЇ (еnсерhalon) - орган центральної нервової системи, расположен-ный у порожнині черепа, разви-вающийся з головного відділу нервової трубки, де спочатку утвориться три мозкових міхури - передній, середній і задній (ромбовидний мозок), а потім, у результаті поділу переднього й заднього мозку на два відділи, формується п'ять мозкових міхурів - кінцевий, проміжний, середній, властиво зад-ний і довгастий мозок. Із цих міхурів розвиваються со-ответствующие відділи мозку. Порожнини первинних міхурів у результаті розростання моз-говой тканини перетворюються в желудочки мозку, вони запол-нены спинно-мозковою рідиною. Довгастий, задній (без мозочка) і середній мозок становлять мозковий стовбур; крім того, виділяють боль-шой мозок, представлений по-лушариями, і малий мозок.
МОЗОК СПИННОЇ (medulla spinalis) - відділ центрально нервової системи, із крапки зре-ния еволюції - найбільш древня її частина, що зберегла сегментзрное будову. Він являє собою білий тяж довжиною 40-45 див, располага-ющийся в хребетному каналі (від великого потиличного отвору до верхнього краю II поперекового хребця); унизу закінчується мозковим конусом, від якого відходить кінцева нитка, прикрепляю-щаяся до куприка. Діаметр спинного мозку неоднаковий, він має два стовщення - шей-ное й попереково^-крижове, які обумовлені отхождением у цих місцях нервів до верхнім і нижнім конеч-ностям.
На поверхні спинного мозку є передня сре-динная щілина й задня средин-ная борозна, а також передн і задня латеральні бороз-ды, з яких виходять передні й входять задні до-решки спинно-мозкових нер-вов. За допомогою борозен каж-дая половина спинного мозку ділиться на передній, бічний задній канатики. Корінці спинно-мозкових нервів відходять від спинного мозку на всьому протязі.
Розрізняють передні (рухові) і задні (чутливі) корінці, від з'єднання яких утвориться спинно-мозковий нерв. Усього є 31 пара спинно-мозкових нервів. У зв'язку з тим, що спинний мозок коротше хребетного каналу, а корінці йдуть до відповідної межпозвоночным отворів, нижче рівня закінчення спинного мозку корінці утворять кон-ский хвіст, розташований у хребетному каналі Задні корінці мають стовщення (чутливі спинно-мозкові вузли, розташовані в області межпозвоночных от-верстий) - 31 пари. Вузли містять чутливі псевдоуниполярные клітки із дву-мя відростками - перифеоическим і центральним. Перифе-рические відростки йдуть у со-ставе нервів на периферію й закінчуються рецепторами, а центральні утворять зад-ний корінець, що направляється до спинного мозку. Ділянка спинного мозку, що дає на-чало одній парі спинно-моз-говых нервів, називають сег-ментом спинного мозку. Їх 31:8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий.
Спинний мозок складається із сірої речовини, расположен-ного усередині, і білого веще-ства, що лежить зовні. Рє-рої речовина утворить про-дольные стовпи. З кожної сторони від центрального ка-нала розташовуються передній, бічний і задній стовпи. На поперечному розрізі сіре ве-щество спинного мозку має вигляд метелика з виступами, на-зываемыми рогами. Відповідно стовпам розрізняють пе-редний, бічний і задній роги. Права й ліва половини сірої речовини соеди-нены між собою вузьким цент-ральным проміжним ве-ществом, у якому проходить центральний канал спинного мозку. Передній стовп складається з рухових кліток, обра-зующих п'ять ядер -і два ме-диальных, два латеральних і одне центральне. Аксони кліток передніх рогів выхо-дят зі спинного мозку й об^-роззують передні корінці. Зад-ний стовп складається із чувст-вительных кліток, які формують власне ядро заднього рога й грудне ядро, розташоване в підстави заднього рога (виражено протягом грудних сегмен-тов). Бічний стовп є тільки протягом від VIII шийного й до II-III пояс-ничных сегментів, його клітки утворять бічне промежуточ-ное (симпатичне) ядро. У крижовому відділі між передніми й задніми стол-бами протягом від II до IV крижових сегментів на^-ходяться крижові парасим-патические ядра.
Біла речовина спинного мозку складається з пучків нерв-ных волокон, що формують провідні шляхи, расположен-ные в передньому, задньому й бічному канатиках. Серед шляхів, що про^-водять, розрізняють соб-ственные пучки спинного моз-га, які служать для зв'язку сегментів спинного мозку між собою, і пучки, соединяю-щие спинний мозок з головним і головним мозком зі спинним. Передній канатик містить власні пучки, а також передній корково-спинно-мозкової (пірамідний) шлях, пе-редний спинно-таламичегкий, вестибулоспинно-мозговой, покрышечно-спинно-мозговой і оливо-спинно-мозговой шляхи. У бічному канатику проходять власні пучки, бічний корково-спинно-мозковий (пи-рамидный) шлях, красноядерно-спинно-мозговой, латераль-ный спинно-таламичсокий, пе-редний і задній спинно-мозжечковые шляхи. У задньому ка-натике крім власних пуч-ков є тонкий і клиноподібний пучки. Останній з'являється тільки починаючи з IV грудного сегмента.
НЕРВ СІДНИЧНИЙ (n. ischiadicus) - найбільш великий нерв крижового сплетення; виходить із таза через подгрушевидное отвір, розташовуючись під великим сідничним м'язом. Спускається на стегно, де лежить глибоко між згиначами. У верхнього краю підколінної ямки ділиться на свої великі кінцеві галузі - большеберцовый і загальний малоберцовый нерви. Від основного стовбура сідничного нерва відходять м'язові галузі до задньої групи м'язів стегна, внутрішньої запирательной, квадратному м'язу стегна, за допомогою большеберцового й загального малоберцового і їхніх галузей сідничний нерв іннервує всю мускулатуру гомілки й стопи й всю шкіру цих областей, за винятком ділянки, де розгалужується підшкірний нерв, галузь стегнового нерва.
СПЛЕТЕННЯ ЧРЕВНОЕ (СОНЯЧНЕ) (pl. coellacus) - найбільш велике ве-гетативное сплетення брюш-ной порожнини, розташоване навколо чревного стовбура за шлунком, між двома над-почечниками. У ньому находят-ся два великих чревных вузли (правий і лівий) і непарний верхній брыжеечный вузол. До сплетення підходять боль-шой і малий чревные нерви, волокна яких переключа-ются у вузлах, а також правий блукаючий нерв, парасим-патические волокна якого проходять через сплетення транзитно, не перериваючись у вузлах.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СКР
1. Укажіть залози нейродермального походження:
а) паращитовидные
б) гіпофіз
в) коркова речовина надпочечников
г) шишкоподібна залоза
2. Укажіть залози мезодермального походження:
а) коркова речовина надпочечников
б) ендокринна частина підшлункової залози
в) гіпофіз
г) мозкова речовина надпочечников
3. Назвіть анатомічні структури, які входять до складу передньої частки
гіпофіза:
а) бугорная частина
б) нервова частка
в) лійка
г) дистальна частина
4. Укажіть органи, з якими стикається медіальний край лівого надпочечника:
а) ліва брунька
б) нижня порожня вена
в) аорта
г) підшлункова залоза
5. Укажіть зони надпочечника, клітки якої виробляють гормони - глюкокортикоиды:
а) клубочковая зона
б) мозкова речовина
в) сітчаста зона
г) пучкова зона
6. Укажіть анатомічні утворення, у яких немає лімфатичних капілярів:
а) паренхіма селезінки
б) плацента
в) фасції
г) печінка
7. Укажіть функції, які виконують лімфатичні вузли:
а) барьерно-фильтрационная
б) усмоктування колоїдних розчинів білків
в) імунна
г) видалення із тканин сторонніх часток
8. Які фактори сприяють просуванню лімфи?
а) наявність клапанів у лімфатичних посудинах
б) скорочення кістякових м'язів
в) зміна тиску в грудній порожнині при подиху
г) наявність лімфатичних вузлів
10. Укажіть отвір у діафрагмі, через яке грудна лімфатична протока проникає в грудну порожнину:
а) стравохідний отвір
б) щілина між ніжками діафрагми
в) отвір нижньої порожньої вени
г) аортальний отвір
11. Укажіть анатомічні утворення, від яких лімфа відтікає до пахових лімфатичних вузлів:
а) зовнішні полові вени
б) шкіра сідничної області
в) нижня частина передньої стінки живота
г) нижня кінцівка
12. Укажіть місця формування поверхневих лімфатичних посудин медіальної групи на нижній кінцівці:
а) шкіра підошовної поверхні стопи
б) шкіра медіального краю тіла стопи
в) шкіра латерального краю стопи
г) шкіра заднемедиальной поверхні гомілки
13.Укажіть місце локалізації околоматочных лімфатичних вузлів:
а) між прямою кишкою й маткою
б) листках широкого зв'язування матки
в) у периметрии
г) у м'язовому шарі матки
14. Укажіть органи, лімфатичні посудини яких упадають у передні средостенные лімфатичні вузли:
а) перикард
б) вилочковая заліза
в) серце
г) стравохід
15. Укажіть місце розташування потиличних лімфатичних вузлів:
а) за місцем прикріплення грудино-ключично-сосцевидной м'яза
б) поперед місця прикріплення грудино-ключично-сосцевидной м'яза
в) на поверхневому листку шийної фасції
г) під поверхневим листком шийної фасції
16. Укажіть місця формування поверхневих лімфатичних посудин латеральної групи:
а) шкіра -2 пальців
б) шкіра 3 пальці
в) шкіра медіального краю кисті
г) шкіра латерального краю кисті
17. Укажіть анатомічні структури, що ставляться до симпатичної частини вегетативної нервової системи:
а) білі сполучні галузі
б) глибокий кам'янистий нерв
в) малий кам'янистий нерв
г) додаткове ядро глазодвигательного нерва
18. Укажіть анатомічні структури, які ставляться до периферичного відділу вегетативної нервової системи:
а) чревный вузол
б) крылонебный вузол
в) вузли симпатичного стовбура
г) промежуточно-латральные вузли
19. Укажіть галузі, які відходять від шийно-грудного (зоряного) вузла симпатичного стовбура:
а) яремний нерв
б) хребетний нерв
в) нижній шийний серцевий нерв
г) зовнішні сонні нерви
20. Укажіть місце локалізації верхнього шийного симпатичного вузла:
а) поперед тіл 2-3 шийних хребців
б) поперед поперечних відростків 2-3 шийних хребців
в) за внутрішньої сонної артерії
г) латеральнее блукаючого нерва
21. Укажіть галузі, які відходять від внутрішнього сонного сплетення:
а) барабанний нерв
б) гортанно-глоткові галузі
в) сонно-барабанні нерви
г) глибокий кам'янистий нерв
22. Укажіть галузі, які відходять від грудних вузлів симпатичного стовбура:
а) легеневі нерви
б) стравохідні нерви
в) диафрагмальные нерви
г) грудні серцеві нерви
23. Укажіть нерви, які підходять до чревному сплетенню:
а) більші внутренностные нерви
б) подчревные нерви
в) малі внутренностные нерви
г) поперекові внутренностные нерви
24. Укажіть місце розташування чревного сплетення:
а) на передній поверхні аорти
б) на передній поверхні нижньої порожньої вени
в) навколо чревного стовбура
г) на рівні 12 грудного хребця