Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Anatom.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
523.78 Кб
Скачать

Трахея й бронхи

Трахея, або дихальне горло, являє собою трубку. Угорі, на рівні 6-го шийного хребця, вона сполучається з персневидним хрящем гортані, а внизу, на рівні 4-5-го грудного хребця, розділяється на правий й лівий головні бронхи. За трахеєю лежить стравохід.

Основу трахеї становлять 16-20 хрящів підковоподібної форми, з'єднані один з одним зв'язуваннями. Задня стінка трахеї м'яка, хрящів не має, що сприяє безперешкодному проходженню харчової грудки по стравоходу. Зовні трахея вкрита сполучнотканинною оболонкою, а із внутрішньої сторони - слизовою оболонкою, яка містить бокаловидні клітини й слизові залози, що її зволожують. Слизова оболонка вкрита миготливим епітелієм, війки якого очищують повітря яке вдихується від пилу.

Від місця розподілу трахеї головні бронхи розходяться в сторони й униз, у напрямку до воріт легенів. Правий головний бронх коротше й ширше, ніж лівий. Будова стінки головних бронхів така ж, як і стінки трахеї.

Легені

Легені - парний орган. Розташовані вони в грудній порожнині, по обидві сторони від середостіння, у якому розташовані: серце з великими судинами, вилочкова залоза, трахея, початкові відділи головних бронхів, стравохід, аорта, грудна протока, лімфатичні вузли, нерви й інші утворення. Серце трохи зміщене вліво, тому права легеня коротше й ширше лівої. У правій легені три частки, а в лівій дві. Кожна легеня має форму конуса. Верхня, звужена, його частина називається верхівкою легені, а нижня, розширена, - основою. У легені розрізняють три поверхні: реберну, діафрагмальну й медіальну, звернену до серця. На медіальній поверхні знаходяться ворота легені, де розташовані бронхи, легенева артерія, дві легеневих вени, лімфатичні із°суди, лімфатичні вузли, нерви. Всі ці утворення об‘єднані сполучною тканиною в пучок, який називається коренем легені. Увійшовши у ворота легенів, головні бронхи розділяються на більше дрібні, утворюючи так називане бронхіальне дерево. Легені, таким чином, складаються із бронхіального дерева і його кінцевих утворень - легеневих пухирців-альвеол. Із зменшенням калібру бронхів зменшується кількість хрящової тканини в них і відносно збільшується кількість гладких м'язових клітин і эластичних волокон. Основною структурною одиницею легенів є ацинус, що представляє собою розгалуження кінцевого бронха й пов'язаних з ним альвеол. У легенях налічується до 800 тис. ацинусів і до 300-400 млн. альвеол, загальна поверхня яких досягає 100 м2. 20-30 ацинусів, зливаючись, утворюють часточку пірамідальної форми, величиною до 1 див у діаметрі. Дольки відділені одна від одної сполучною тканиною, у якій проходять судини й нерви. Із сукупності часточок (2000-3000) утворюються бронхологічні сегменти, а з останніх - частки легені. Важливе значення для газообміну має альвеола, стінка якої дуже тонка й складається з одного шару альвеолярного епітелію з базальною мембраною. Альвеоли зовні обплетені густою мережею кро-воносних судин. Через стінку альвеоли й відбувається газообмін між кров'ю, що протікає по капілярах, і повітрям яке збагачено киснем.

Кожна легеня зовні вкрита (крім воріт) серозною оболонкою - плеврою. Та частина плеври, що вкриває саме легені називається вісцеральною плеврою, а та, котра з кореня легкого переходить на стінки грудної порожнини, - паріетальною (пристінною) плеврою. Між цими листками є порожнина плеври, заповнена невеликою кількістю серозної рідини, яка зволожує листки, що сприяють кращому ковзанню легені при вдиху й видиху. У паріетальній плеврі виділяють: реберну плевру, діафрагмальну й медіастинальну (середостінну) - по назві стінок, які вони вкривають. Унизу паріетальна плевра має поглиблення - плевральні синуси. Найбільш глибокий з них - реберно-діафрагмальний синус. При скороченні й опусканні діафрагми під час вдиху зміщюється діафрагмальна плевра, що приводить до збільшення поглиблень і опусканню в них легенів, які розширюються. Плевральні порожнини, права і ліва, не сполучаються між собою, тому що кожна легеня перебуває у власно плевральному мішку.

Запитання для самоконтролю:

1. У чому полягає біологічне значення дихання?

2. Охарактеризуйте будову та функції органів дихання.

3. Що означає дихальний цикл ? Обґрунтуйте його механізм.

4. Поясніть функцію гортані як головного апарату у дихальній системі.

5. Механізм роботи трахеї та бронхів.

6.Поясніть будову легенів та обґрунтуйте їх функцію.

Лекція № Анатомо-фізіологічні особливості органів сечовиділення

План лекції

1. Загальна характеристика органів сечовиділення

2. Будова нирки

3.Механізм сечоутворення

Ключові слова: нирки, кінцеві продукти обміну, сечова система, сечоутворення, сечовиділення.

Література

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]