- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •1.Вимір і нормування параметрів мікроклімату
- •1.1 Вимір параметрів мікроклімату
- •1.2 Нормування параметрів мікроклімату
- •1.3 Вимоги до виміру і контролю показників мікроклімату
- •2.Дослідження і нормування складу повітряного середовища виробничих приміщень і рівня шуму на робочих місцях
- •2.1. Дослідження і нормування складу повітря
- •2.1.1 Вимір запилення повітря
- •2.1.2 Нормування змісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •2.1.3 Основні вимоги до контролю стану повітря робочої зони
- •2.2. Дослідження і нормування шуму на робочих місцях
- •2.2.1 Виміру шуму на робочих місцях
- •2.2.2 Нормування шуму
- •3.Дослідження і нормування виробничого освітлення на робочих місцях
- •3.1 Вимір виробничого освітлення
- •3.2 Штучне освітлення
- •3.3 Природне освітлення
- •4.Атестація робочих місць за умовами праці
- •Організаційні питання проведення атестації
- •Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •Порядок
- •Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •1. Загальні положення
- •2. Організація роботи по атестації
- •3. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •4. Гігієнічна оцінка умов праці
- •5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •6. Атестація робочих місць
- •Основні терміни і визначення
- •Карта условий труда
- •I. Оценка факторов производственной среды и трудового процесса
- •Критерии для оценки условий труда
- •12 Августа 1966 г. №4137-86 Извлечение
- •Карта условий труда
- •I. Оценка факторов производственной среды и трудового процесса
- •II Оценка технического и организационного уровня
- •III Аттестация рабочего места
- •Раздел III, п. 3а
- •IV Рекомендации по улучшению условий труда,
- •V Льготы и компенсации
1.1 Вимір параметрів мікроклімату
Для виміру температури і відносної вологості повітря використовуються аспіраційні психрометри типу МВ‑ 4М (з механічним приводом) чи М‑ 34 (з електричним приводом) (рисунок 1.1). При відсутності джерел теплового випромінювання температура повітря може вимірятися ртутними метеорологічними термометрами типу ТМ‑ 6 чи спиртовими термометрами. Для вивчення динаміки температури і відносної вологості повітря можуть бути використані самописні термографи (добові чи тижневі) типу М‑ 16, гігрографи типу М‑ 21 за умови порівняння показань цих приладів з показаннями аспіраційного психрометра.
Вимір швидкості руху повітря виробляється крильчастим анемометром АСО‑ 3 (0,3 до 5 м/с) чи чашковим анемометром типу МС‑ 13 (від 1 до 20 м/с) (рисунок 1.2). Значення швидкості руху повітря менш 0,3 м/с можуть вимірятися циліндричними кататермометрами чи термоелектроанемометрами. Вимір швидкості руху повітря у повітроводах біля припливних і витяжних ґрат і щілин виробляється за допомогою пнемометричних трубок у сполученні з мікроманометрами.
Рис. 1.1 – Аспіраційний психрометр Ассмана |
Рис. 1.2 – Анемометр чашковий |
Вимір інтенсивності теплового випромінювання приводиться актинометрами. Приймачем випромінювання в актинометрі (мал. 1.3) служить ряд зачернених пластин 1 і блискучих пластин 2. До цих пластин прикріплені відповідно «гарячі» 3 і «холодні» 4 спаї термобатареї. ТермоЕДС цієї батареї виміряється гальванометром 5. Межа виміру актинометра – 14 квт/м2. Для виміру більш високих опромінень необхідно використовувати додаткові екрани (наприклад, латунну сітку).
Рис. 1.3 – Схема актинометра
Достоїнством актинометрів такого типу є незалежність з чутливості від довжини хвилі поглиненого випромінювання, а недоліком – велика інерційність.
При визначенні параметрів мікроклімату вимірюють:
температуру повітря в приміщенні за допомогою «сухого» термометра психрометра Ассмана і атмосферний тиск барометром;
відносну вологість за допомогою психрометра Ассмана;
швидкість руху повітря анемометром;
інтенсивність теплового випромінювання за допомогою актинометра.
Піпеткою з водою зволожити батист на одному з термометрів і завести аспіраційний механізм (вентилятор). Після закінчення 2-3 хв. зняти показання «сухого» і «вологого» термометрів. Показання вологого термометра завжди менше «сухого», тому що частина тепла в ньому витрачається на випар вологи з поверхні кульки.
За показниками «сухого» і «вологого» термометрів визначають відносну вологість повітря за допомогою псіхрометрічної таблиці. Відносну вологість можна визначити по формулі (1.1).
, (1.1)
де – відносна вологість, %;
– значення максимальної вологості при температурі «сухого» термометра, мм.рт.ст.;
– абсолютна вологість, мм.рт.ст.
; (1.2)
– максимальна вологість при термометра, мм. рт.ст., таблиця 1.1;
0,5 – поправочний коефіцієнт для психрометра Ассмана;
, – температура, показана «сухим» і «вологим» термометрами відповідно, C;
– барометричний тиск, мм. рт.ст.;
755 – середній барометричний тиск, мм. рт.ст.
Визначення швидкості руху повітря за допомогою анемометра (чашкового чи крильчастого) виробляється шляхом зіставлення двох відліків по циферблату до початку досвіду і після нього. Анемометр уставити так, щоб потік повітря був спрямований безпосередньо на крильчатку анемометра.
Перед виміром зняти показання шкали рахункового механізму і дати можливість анемометру обертатися хвилини дві вхолосту. Після цього одночасно включити рахунковий механізм і секундомір. Через 1-2 хвилини анемометр і секундомір виключити і записати нові показання стрілок рахункового механізму. Досвід повторити 3 рази. Різниця між цими відліками поділяють на час проведення досвіду, одержують число розподілу в секунду. По прикладеному до приладу графіку визначають швидкість руху повітря.
Таблиця 1.1 – Пружність насичених водяних пар (максимальна вологість при різних температурах)
Температура повітря, C |
Максимальна вологість, мм рт.ст. |
Температура повітря, C |
Максимальна вологість, мм рт.ст. |
10 |
9,209 |
21 |
18,650 |
11 |
9,844 |
22 |
19,827 |
12 |
10,518 |
23 |
21,068 |
13 |
11,234 |
24 |
22,377 |
14 |
11,987 |
25 |
23,756 |
15 |
12,788 |
26 |
25,209 |
16 |
13,684 |
27 |
26,739 |
17 |
14,530 |
28 |
28,344 |
18 |
15,477 |
29 |
30,043 |
19 |
16,477 |
30 |
31,842 |
20 |
17,735 |
31 |
33,695 |