3.Дослідження і нормування виробничого освітлення на робочих місцях

Виробниче освітлення буває природним і штучної. Природне освітлення створюється безпосередньо чи сонцем розсіяним (дифузійним) світлом від небозводу. Штучне освітлення організується людьми за допомогою електричних ламп.

Природне освітлення приміщень відбувається через світлові прорізи у виді вікон і ліхтарів і може бути бічним (однобічним чи двосторонньої), верхнім і комбінованої.

При недоліку природного світла і для освітлення у вечірнє і нічне годинник використовується штучне освітлення: загальне і комбіноване. Загальне буває рівномірним і локалізованої. В останньому випадку при розподілі світлового потоку враховують розташування робочих місць. При комбінованому висвітленні до загального додають місцеві світильники на робочих місцях. Застосування одного місцевого освітлення усередині виробничих будинків не допускається.

У практиці часто використовують сполучене освітлення, якщо у світлий час доби освітленість від сонячного світла не відповідає нормам.

Вимірюють і нормують виробниче освітлення відповідно до СНиП-4-79 «Естественное и искусственное освещение».

3.1 Вимір виробничого освітлення

Для виміру освітленості призначений люксметр Ю116.

Фотоелектричний люксметр являє собою селеновий фотоелемент, у ланцюг якого включений стрілочний гальванометр. Електрорушійна сила на затисках фотоелемента пропорційна величині його освітленості, тому шкала гальванометра, з'єднаного з фотоелементом, градуюється безпосередньо в люксах. Щоб розширити межі вимірів люксметра, застосовуються гальванометри з перемикачами і додатковими опорами, що мають дві-три шкали різної чутливості. Крім того, маються змінні поглинаючі фільтри, що надіваються на фотоелемент. Завдяки цьому межі вимірів приладу значно розширюються. Діапазон вимірів і загальний номінальний коефіцієнт ослаблення застосовуваних двох насадок (коефіцієнт перерахування шкали) приведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Діапазон змін

Діапазон вимірів, лк	Умовна позначка одночасна застосовуваних двох насадок на фотоелементі	Загальний номінальний коефіцієнт ослаблення застосовуваних 2-х насадок – коефіцієнт перерахування шкали
5–30	Без насадок, з відкритим фотоелементом	1
50–300 170–1000	К.М.	10
500–3000 1700–10000	К.Р.	100
5000–30000 17000–100000	К.Т.	1000

Для підготовки до виміру установити вимірник люксметра в горизонтальне положення. Необхідно перевірити, чи знаходиться стрілка приладу на нульовому розподілі шкали, для чого фотоелемент від’єднати від вимірника люксметра. У разі потреби за допомогою коректора установити стрілку приладу на нульовий розподіл шкали. Принцип відліку значення вимірюваної освітленості полягає в наступному: проти натиснутої кнопки визначають обране за допомогою насадок (чи без насадок) найбільше значення діапазонів змін. При натиснутій правій кнопці, проти якої нанесені найбільші значення діапазонів вимірів кратні 10, варто користатися для відліку показань шкалою 0–100. При натиснутій лівій кнопці, проти якої нанесені найбільші значення діапазонів вимірів кратні 30, варто користатися шкалою 0–30. Показання приладу в розподілах по відповідній шкалі множать на коефіцієнт перерахування шкали, зазначеної в таблиці 3.1, у залежності від застосовуваних насадок. Наприклад, на фотоелементі встановлені насадки К, Р, натиснута ліва кнопка, стрілка показує 10 розподілів по шкалі 0–30. Вимірювана освітленість дорівнює 10×100=1000 лк.

Як правило, при визначенні освітленості фотоелемент установити горизонтально на робочих місцях, а відлік по вимірнику, також розташованому горизонтально, робити на деякій відстані від фотоелемента, щоб тінь від провідного виміру не попадала на фотоелемент.